Міжгір’я з 1415 року до 1953 року мало назву Волове. В Міжгір’ї мешкає 9421 житель. Селище розташоване у долині річки Ріки. Тут пролягають автомобільні дороги Хуст-Долина і Воловець-Міжгір’я. Відстань до найближчої залізничної станції Воловець – 32 кілометри. Сьогодні Міжгір’я – один з туристичних центрів регіону. Тут починаються пішохідні маршрути, обладнана лижна траса, працюють санаторії, готелі і турбази.

Село Верхній Студений Міжгірського району Закарпатської області розміщене посеред мальовничих гірських хребтів Скольські Бескиди. Саме тому цей відомий гірськолижний комплекс часто називають Бескидом. Розташоване воно між Воловцем та Міжгір'ям за Пилипцем на висоті 710 м над рівнем моря на березі річки Студений.

Огляд пам’яток Хуста варто розпочати з храму святої Єлизавети, який розташований на перехресті вулиць Конституції і Карпатської Січі. Реформатська церква XIII-XIV століть складається з трьох частин: самостійної башти, нефу і органічно об’єднаної з ними апсиди. Стіни храму оздоблені готичними вікнами. В ході реставрації 2005 року всередині храму знайшли цікаві фрески XV століття, які зображують рицарів в обладунках. Схожий костел XIII-XIV століть зберігся в селі Вишково Хустського району.

Фортецю Канків вперше було згадано в угорській хроніці «Діяння угорців». В цьому історичному джерелі стверджують, що ще в IX столітті на місці фортеці було слов’янське городище, а вже через двісті років на його місці угорці збудували укріплення з метою захисту кордону королівства і торгівельного «соляного шляху». Ще коли замок був дерев’яним, його зруйнувало нашестя хана Батия в 1240 р. В 1262 р. – фортецю відбудовано. Тут був центр Угочанської жупи, яка була найменшою за площею в Угорському королівстві.

Місто Хуст розташоване біля впадіння річки Ріка в Тису на відстані 112 кілометрів від обласного центру. Через місто проходить залізниця Ужгород–Солотвино і автодорога Ужгород-Рахів. Населення Хуста близько тридцяти тисяч чоловік. Є версія, що назва міста Хуст – це абревіатура назв коронних міст Мараморошської жупи, а саме: Госсумезе – Довге Поле – Камполунг (тепер в Румунії) – “Г”; Уишк – Вишково – “У”; Сигіт – Сігетул Мармаціей (тепер в Румунії) – “С”; Течо – Тячів – “Т”. Таким чином, перші літери назв цих міст дали ім’я місту ГУСТ, яке згодом трансформувалося в Хуст.

Ханука – це єврейське свято вогнів, свято свічок, які запалюють юдеї всього світу на честь чуда, яке сталося при освяченні храму після перемоги війська Маккавея над армією царя Антіоха в 164 році до н. е. За переказами, увійшовши в зруйнований, спаплюжений храм в Єрусалимі, євреї знайшли маленький глечик з маслом, якого було достатньо для підтримання вогню лише протягом одного дня. Проте дивним чином вогонь у золотій храмовій менорі горів цілих вісім днів. Саме стільки, скільки було потрібно для приготування нового, очищеного і освяченого масла. З тих часів трепетне світло свічок, чудові аромати, віра в чудеса приносять в кожен єврейський будинок свято і нагадують про мужність і героїзм предків єврейського народу.