Додати об'єкт до каталогу

Надсилайте актуальну інформацію та отримуйте більше цільових клієнтів. Ми розмістимо ваш об’єкт у нашому каталозі та покажемо поруч із локаціями, а також у загальному каталозі, це безкоштовно!

Стати гідом

Закарпаття

Відпочинок в Закарпатті прекрасний у будь-яку пору року. На чарівність місцевої природи не впливають ані погодні умови, ані особливості сезону. Маса приголомшливих вражень, незвичайний досвід, нові знання і пізнавальні екскурсії забезпечені кожному мандрівнику.

Ми покажемо вам Закарпаття з різних боків. І постаралися вкласти максимальну користь для вас, для пошуку потрібної інформації. Усі матеріали підготовлені знавцями даної місцевості та є ексклюзивними.

А ваше завдання – лише знайти цікаве для вас і не забути сказати нам спасибі!

Закарпаття

Зміст

Температура на Закарпатті зараз:

4.5o C   |   40.2o F

Закарпаття на карті

Особливості клімату Закарпаття

Територія Закарпаття перебуває під впливом повітряних потоків, які переносяться здебільшого з Атлантики, а також із Середземномор’я й континентальних районів Азії. Циклони, які зароджуються над Атлантикою, приносять сюди вологе повітря. Тому зима в області м’яка, з частими відлигами, а літо – тепле, з частими дощами. Незважаючи на значну відстань, Атлантичний океан пом’якшує помірно-континентальний клімат Закарпаття.

В рівнинній частині регіону показники середньої температури липня становлять від +20 до +21 градусів Цельсія, а січня – від -3 до -4 градусів Цельсія. Об’єм опадів становить 700-800 міліметрів на рік.

У передгір’ї на висотах від 150 до 400 метрів показники середньої температури липня становлять від +18 до +20 градусів Цельсія, а січня – від -4 до -5 градусів Цельсія. Об’єм опадів становить 900-1100 міліметрів на рік.

В гірській зоні на висотах від 400 до 500 метрів показники середньої температури липня становлять від +16 до +19 градусів Цельсія, а січня – від -4 до-7 градусів Цельсія.

Найсуворішим в Закарпатті є клімат у високогірній зоні – на висотах від 850 до 1500 метрів. В цій частині Закарпаття показники середньої температури липня становлять від +12 до +15 градусів Цельсія, а січня – від -6 до -8 градусів Цельсія. Об’єм опадів становить 1100-1400 міліметрів на рік.

Найменший показник температури на Закарпатті за всю історію спостережень (-36 градусів Цельсія) був зареєстрований в селі Нижній Студений Міжгірського району, а максимум – в місті Берегово – плюс 41 градус Цельсія.

Теплий період в Закарпатті триває від кінця лютого до листопада. В зоні полонин теплий період настає з кінця квітня і закінчується в другій половині жовтня.

В рівнинній частині Закарпаття висота сніжного покрову в окремі роки досягає 30-40 сантиметрів, в горах – до 2-3 метрів. Проте, в останні роки зими на Закарпатті вкрай малосніжні, особливо в рівнинній частині краю. Танення снігу в низинно-передгірській зоні починається в кінці другої декади лютого. В гірсько-лісовій зоні сніг починає сходити тільки в другій половині квітня.

В лютому починається швидке танення снігів, яке супроводжується великими дощами. На річках виникають дуже високі сніжно-дощові паводки, які іноді переходять в повені, як наприклад в 1992, 1998, 2001 рр.

Етнографічна характеристика населення Закарпаття

Перед тим як поїхати відпочивати на Закарпаття будь-якому туристу варто познайомитись з етнографічною характеристикою його населення. Загалом, Закарпатська область – край багатонаціональний. Тут проживає мужній та працьовитий народ, який протягом складного історичного розвитку створював дорогоцінний скарб духовної та матеріальної культури.

Закарпаття є наймолодшою областю у складі України. Вона потрапила до складу тодішньої УРСР лише після Другої Світової Війни, а саме – 22 січня 1946 р. Закарпатська область розташована на південно-західних схилах Українських Карпат та їх передгір’я, а також на північно-східній частині Середньодунайської низовини. Закарпаття має унікальне географічне розташування. Закарпатська область в Україні межує лише зі Львівською (на відрізку 85 км) та Івано-Франківською (180 км) областями, та й то виключно по гірських хребтах. Водночас через Закарпаття проходить державний кордон України з чотирма країнами – Польщею (33 км), Словаччиною (98 км), Угорщиною (135 км) та Румунією (190 км). Кордон пролягає як по гірських хребтах, так і по рівнинній території, а на значному відрізку – по річці Тиса та її притоках.

Закарпаття віддавна було важливим місцем культурного перехрестя між Сходом та Заходом. Тут зустрічались і змішувались різні народи та етнічні групи, з відмінними традиціями, звичаями та релігіями. З кінця ХІ ст. почалось поступове включення Закарпаття до складу Угорщини, після чого процес заселення краю набув вкрай складного характеру. На формування Закарпаття в окрему унікальну етнографічну зону впливав цілий комплекс факторів: природно-географічні, державно-політичні, релігійні, господарські, етнокультурні та етнодемографічні. Протягом історичного розвитку відбувалось постійне скорочення закарпатської етнографічної зони. Наприкінці ХVІІІ – початку ХІХ ст. загальна площа Закарпаття становила 22,3 тис. км2, включаючи Марамороський, Угочанський, Березький і Ужанський комітати (загальною площею – 17,9 тис. км2), та близько 4,4 тис. км2 українських етнічних територій Земплинського, Шаришського, Спишського та Абу-Торнянського комітатів. У результаті етнополітичних процесів територія Закарпаття на 1918-1938 рр. скоротилась до 15,6 тис. км2.

На сьогодні загальна площа області становить 12,8 тис. км2. Населення Закарпаття нараховує 1 млн. 244 тис. чол. (станом на 2010 р.). Поряд з українцями (біля 80 %) на території краю компактно проживають угорці, румуни, росіяни, словаки та безліч інших національностей.

Українці

Культура українців Закарпаття є невід’ємною складовою частиною загальнонаціональної скарбниці українського народу. Своєрідність історичного, економічного, культурного розвитку, природно-географічні особливості, тісні контакти з іншими народами – все це характерно для українців Закарпаття.

Важливу роль у формуванні етнографічних та локальних особливостей народної культури українців Закарпаття відіграло проникнення з півночі Карпат переселенців різних етнографічних груп – гуцулів, бойків, лемків.

В Закарпатті ХІХ – початку ХХ ст. виділяють такі етнографічні групи українського населення:

  • долиняни;
  • лемки;
  • бойки;
  • гуцули.

Долиняни в Закарпатті

Більшість території Закарпаття (9,75 тис. км2) та 200 км2 української етнічної території в Румунії вздовж р. Тиса від м. Сигіт до м. Тячева населена українцями-долинянами. Вони проживають на рівнині, в передгір’ї, середньогір’ї та частково високогір’ї Закарпаття від р. Шопурки на сході до державного кордону із Словаччиною на заході. Північні кордони долинян проходять водорозділом Полонинського хребта від смт. Міжгір’я до села Явірник на Великоберезнянщині. На півдні вони межують з угорцями, що населяють окраїни Закарпаття, низовини вздовж кордону з Угорщиною.

Більшість дослідників вважають, що долиняни прийшли з південної України через Молдавію і Трансільванію, та являються нащадками семиградських слов’ян.

Карпатські бойки

Бойківщина займає гірські системи центральної та західної частини Українських Карпат. За сучасним адміністративно-територіальним поділом названа територія охоплює південно-західні райони Рожнятинського та майже весь Долинський район Івано-Франківської області; Сколівський, Турківський, південну смугу Стрийського, Самбірського й більшу частину Старосамбірського районів Львівської області; північні частини Міжгірського, Великоберезнянського та весь Воловецький райони Закарпаття. Закарпатську частину Бойківщини заселяли в основному переселенці, які, рятуючись від феодального гніту, тікали у гірські важкодоступні райони. На півдні бойки межують з долинянами, на південному заході ― з лемками й поляками, на південному сході – з гуцулами, а на сході – з українцями Надніпрянщини.

Щодо походження етноніма «бойки» не має одностайної думки. Дехто виводив його від слова «бояк» – віл, другі – від слова «бойкий» – відважний, треті – від слова «войко» – воїн, четверті – від назви кельтського племені «боїв» чи скіфського племені «боїсків», п’яті – від вживання у бойківському говорі частки «бойе» і т.д. На початку ХХ ст. місцеві українці не вживали слова «бойки» як самоназви. Так їх називали українці інших етнографічних груп та сусідні народи. Назву бойки вони сприймали за образливу, настоювали на своєму русинстві чи українстві. Лише під впливом друкованого слова поступово назва «бойки» почалась сприйматись як самоназва.

Етнографічний район закарпатських бойків займає весь Воловецький район; Міжгірський район (за винятком верхів’я р. Тереблі з центром в с. Колочава, Міжгір’ї і Вучковому в долині р. Ріки). Села Тихий, Гусний, Сухий, Ужок, Волосянка у верхів’ях р. Уж Великоберезнянського району можна тлумачити як бойківсько-лемківське пограниччя.

Хто такі лемки?

Етнографічна група українців-лемків здавна населяла північні та південні схили Низьких Бескид між р. Саном і р. Ужем на сході та Попрадом і Дунаєм на заході.

У джерелах «лемко», «лемки» зустрічається з ХVІ ст. У науковій літературі його вперше вжив у 1834 р. О. Левицький, а потім у 1841 р. І. Вагилевич, у 1844 р. – П. Шафарик, у 1851 р. – В. Поль, а в 1860 р. з’явилась публікація О. Торонського «Русини-лемки».

І. Сенько, збираючи польові матеріали на Великоберезнянщині, зафіксував, що на запитання про місце проживання лемків одержував відповідь: „Ми – не лемки. Лемки за Березним, лемки за Бескидом, а в селі Ужку на тих, хто щось недолално робить кажуть: ти лемку! Ми не лемки”. Отже, місцеві українці не вживали слова «лемки» як самоназви. Так їх називали українці інших етнографічних груп та сусідні народи. Назву лемки вони сприймали за образливу, настоювали на своєму русинстві чи українстві. Лише під впливом друкованого слова поступово назва «лемки» почалась сприйматись як самоназва.

Назву лемків виводять від часто використовуваного ними в розмові слова «лем», що значить «тільки» (лише).

Етнографічний район закарпатських лемків займає села правого берега верхів’я р. Ужа (Верховина Бистра, Лубня, Загорб, Стужиця, Домашин, Княгиня, Стричава, Завосино) на Великоберезнянщині, а також села Новоселиця та Зарічево на Перечинщині. Він займає територію близько 164 км2.

На формування мовних культурно-побутових відмінностей закарпатських лемків мали вплив як фізико-географічні умови, так і широкі контакти з бойками, долинянами, поляками, словаками, угорцями.

Традиції гуцулів

Серед внутрішніх територіальних частин українського етносу особливе місце займають гуцули. Вони за рівнем внутрішньої інтеграції та самоідентифікації належать до таких спільнот, які в етнології називають субетносами. Субетноси – це внутрішні територіальні частини етносів, які вирізняються певною культурно-побутовою специфікою, самоназвою, протиставленням себе оточуючим на основі взаємної компліментарності, локальною й загальноетнічною самосвідомістю.

Де живуть гуцули?

На основі етнографічних та мовно-діалектних даних, за сучасним адміністративним поділом Гуцульщина охоплює південні частини Надвірнянського, Косівського, та весь Верховинський район Івано-Франківської, південну частину Вижницького, Путильський район Чернівецької та Рахівський район Закарпатської областей.

Площа закарпатської частини Гуцульщини у складі України становить 1,9 тис. км2 і повністю охоплює територію Рахівського району. До закарпатської частини Гуцульщини слід віднести понад 16 українських та ряд етнічно змішаних сіл долини річок Рускови, Вишови та лівобережжя р. Тиси. Найбільшими з сіл румунської частини Гуцульщини є Поляни (Русь Поляни), Кривий, Красна, Вишевська Долина, Бистрий Луг, Великий Бичків, Русково та ін.

Заселення території Гуцульщини відбувалось в основному у ХVІ – ХVІІІ ст., хоча окремі поселення виникали поблизу солеварних промислів ще у Х – ХІІІ ст. заселенню сприяли і багаті пасовища. Заселення Карпатських гір відбувалось в основному за рахунок селян-втікачів, які не хотіли терпіти феодального гніту. Тут селились утікачі з Галичини, Буковини, Поділля, рівнинних районів Закарпаття.

У науковій літературі є низка гіпотез щодо походження слова «гуцул». Деякі дослідники пов’язують цю назву зі словом «гоцали», яким нібито називали Карпати. Інші пов’язують його зі словом «кочул» – кочівник, пастух, треті – зі словом «гоц», «гуц» – розбійник. Ф. Потушняк відзначав, що бойки відносили гуцулів до долинян і зневажливо назвали їх «гайналями». Гуцули ж так називали тих, в одязі яких є «петики», які ходять на заробітки, потім весело гуляють («гайнують»). Зневажливе гуцульське слово «гайналь» означає – брудний, поганий.

Угорці

Угорці „мадяри”, складають найчисельнішу групу серед національних меншин Закарпаття. Етногенез та етнічна історія угорців складні. Угорські племена, покинувши свою історичну батьківщину на сході від Уралу, у перші століття нашої ери переселились у басейн р. Ками, згодом у степи Приазов’я та Причорномор’я, що перебували під владою тюркських племен оногурів та протоболгар. У 894 – 896 році угорці перейшли Карпати, захопили землі Середнього Подунав’я, перейшли до осілого способу життя.

Угорці селились на Закарпатті ще з ІХ ст. Тоді шлях угорських племен, що переселялись на свою нову батьківщину, сучасну Угорщину, лежав через Верецький перевал у Карпатах. Ще в ті далекі часи, угорці, які відстали з тих чи інших причин від загального потоку переселенців, селилися на родючих землях долин річок Тиси та Латориці, в тих місцях де й зараз зосереджена більшість угорського населення Закарпаття. Однак, угорців у ті часи в цих місцях ще було небагато.

В ХІ ст. Закарпаття було захоплене угорськими королями, і з цих пір переселення сюди угорців проходило інтенсивніше. Особливо багато угорських сіл з’явилося у цих місцях в ХІІІ ст., після спустошливого монголо-татарського нашестя. Так, в документах розповідається про одне із сучасних великих угорських сіл Береги наступне: в далекому минулому в селі жили слов’яни. В 1241 році на село напали монголи і все його населення було повністю знищене. У спустошене село в ХІІІ ст. прийшли угорські колоністи й зараз лише назва села нагадує про слов’ян, що колись жили тут. Подібне відбувалось й у інших місцевостях Закарпаття. В ХVІ – ХVІІ ст., коли Угорщина була захоплена Туреччиною, в ці райони, віддалені від центру держави, втікали селяни, лякаючись свавілля завойовників. Переселялись сюди угорці і в пізніші часи. Прибували вони із різних частин країни, тому й зараз тут поширені декілька діалектів угорської мови, зберігаються також деякі локальні відмінності в матеріальній та духовній культурі.

Значна кількість угорців проживає в містах (Ужгороді, Мукачеві, Берегові, Виноградові, Хусті, Тячеві, Рахові) та в селищах міського типу (Солотвині, Баркасові, Кобилецькій Поляні). Але все ж таки більша частина угорців є сільськими жителями. Центром їх розселення є Берегівський район. Багато угорців проживає також у селах Ужгородського, Мукачівського та Виноградівського районів. Зустрічаються на Закарпатті й змішані села, де угорці компактно проживають поряд з українцями та іншими народами. Такими, наприклад, є с. Ракошино Мукачівського району, селище Вишково Хустського району, с. Теково Виноградівського району та ряд інших. Крім названих вище районів, угорці проживають і в багатьох інших селах Закарпаття, однак складають там невелику частку населення.

Закарпатські румуни

Румуни – самоназва «роминь». Найдавніші румунські села в Україні були засновані у ХІІІ ст. вихідцями з Північно-Західної Валахії та Південної Трансільванії. В Закарпатті ж романомовне населення відоме з документів ХІV ст. під назвою «волохів», а з ХІХ ст. – румунів.

Тепер закарпатські румуни проживають у 9 населених пунктах Тячівського району – Солотвино, Діброва, Глибокий, Потік, Топчино, Подішор, Бескеу, Корбунешть, Малий Боуц та 4 селах Рахівського району – Біла Церква, Середнє Водяне, Плаюц, Добрик.

У 1975 році 99,2% румунів проживало в одноетнічних селах. Статистичні дані засвідчують поступове кількісне зростання румун у межах нинішнього Закарпаття. Якщо у 1921 р. їх нараховувалось всього 11867 чол., то в 1930 р. їх кількість складала 12777, у 1959р. – 18346, 1970 р. – 23454, 1979р. – 27155, а в 1989 р. – вже 29845. Кількісне зростання румунів мало виключно природний характер. Припливу романомовного населення, за винятком поодиноких випадків прибуття спеціалістів з Молдавії і Буковини, сюди не спостерігалося. Про це, зокрема, свідчать статистичні дані з етнічного румунського села Середнього Водяного. В 1948 р. в селі проживало всього 600 жителів, а в 1989 р. в селі вже налічувалося 6163 мешканців. За 40 років чисельність мешканців села зросла в 10 раз.

Попри багатонаціональний та етнографічно багатоманітний склад населення в Закарпатті немає міжнаціональних чи міжрелігійних протиріч і конфліктів, люди здебільшого трудолюбиві і миролюбні. Саме чудові люди й прекрасна природа є головними багатствами Закарпаття.

Опис найвидатніших особливостей краю

Адміністративним центром регіону є Ужгород. Тут навіть далеку від мистецтва людину приваблять Деренівська купіль, Колочава, Косино, Лумшори, Мукачево або інші цікаві місця Закарпаття.

Гірське озеро Закарпаття

Мандрівникам пропонується просто відмінне харчування. Визнану славу завоювало блюдо місцевої кухні Бограч – різновид угорського гуляшу. Приголомшливим смаком володіє Банош на вершках або сметані з кукурудзяної муки з бринзою, грибами або шкварками. Не менш поживний Токан з тушкованою квашеною капустою. Обов’язково слід спробувати також вишуканий Пструг, що представляє собою запечену або приготовлену на мангалі форель.

Питання про те, де відпочити в Закарпатті, є чисто риторичним. Прийнятна вартість і зручний трансфер роблять регіон найбільш конкурентоспроможним.

Для тих, хто не знає, куди поїхати, передбачені найрізноманітніші пропозиції.

Закарпаття – це:

  1. Багатство національного колориту.
  2. Велика кількість різноманітних туристичних маршрутів.
  3. М’який клімат.
  4. Наявність мінеральних джерел.
  5. Екстремальний туризм.
  6. Розвинена інфраструктура.
  7. Різноманітність рекреаційних зон.
  8. Екологічність.
  9. Унікальна природна краса і т.д.
це Закарпаття

Куди поїхати в Закарпатті?

Любителі старовини та історичних раритетів будуть вражені пам’ятками заснованого в IX ст. Ужгорода. Видатні пам’ятки мистецтва та музеї, наповнені дивовижними цінностями, приваблюють сюди туристів з усього світу.

Не менш цікавим варіантом стає Мукачево, що веде свою історію з IX ст. Тут представлені архітектурні православні та католицькі реліквії.

Любителям національного колориту багато цікавого розповість село Колочава, яке поселило у себе 10 захоплюючих музейних колекцій.

Тим, хто шукає, де відпочити від міської метушні, варто звернути увагу і на Косино або Лумшори. Тут розташовані найкращі курорти, що пропонують SPA-процедури, а в Деренівській Купелі представлений лікувальний комплекс процедур із термальними водами.

Унікальними природними утвореннями також є високогірне озеро Синевир і Міжгір’я.

Лумшоры, чаны

Всесезонний відпочинок

У Закарпатті легко знайти найкращі пропозиції для всіх пір року. Влітку бажано вибирати активний туризм, взимку – гірськолижні курорти, навесні – любуватися в Ужгороді цвітінням сакур, а восени в комфортних умовах досліджувати пам’ятки або насолоджуватися СПА.

Джип тури по Карпатам

Зимовий відпочинок в Закарпатті

Активний відпочинок в Закарпатті здатний запропонувати туристам багато цікавого. Сюди з’їжджаються любителі гірських лиж, снігоходів або сноуборду. У 2012 р. Буковель, розташований поруч із Закарпаттям на висоті 920 м, був визнаний найперспективнішим курортом в світі. Панорами засніжених вершин і вулички старовинних містечок з їх передріздвяною атмосферою нікого не залишать байдужим.

Туристів тут чекають:

  1. Гірськолижні маршрути.
  2. Катання на снігоходах.
  3. Підкорення місцевості на сноуборді.
  4. Собачі упряжки.
  5. Vip відпочинок в Закарпатті та ін.

Куди поїхати в Закарпатті навесні

В такий час тут дуже популярним є зелений туризм.Крім захоплення квітучою сакурою, рекомендується ознайомитися і з Долиною нарцисів в урочищі Кіреші та Лавандовою горою біля Перечина. Сюди краще приїжджати на початку травня, коли земля покривається також і суцільним килимом з тирлича, ірисів і перстачу.

Відпочинок в Закарпатті влітку

Теплу пору року краще присвятити активному відпочинку для дослідження гір, долин або річок. Слід підкорити на джипах бездоріжжя самого екстремального типу. Протягом спекотної пори мандрівники нерідко також прагнуть познайомитися з прохолодними горами Закарпаття для підкорення їх знаменитих вершин. Спустившись з них, вони привозять додому вражаючі знімки.

Джиппінг в Закарпатті
Відпочинок в Закарпатті влітку

Де відпочити восени

Коли спадає спека, то рекомендується ближче познайомитися з історичними і національними особливостями Закарпаття. Міста і села розкриють найпотаємніші секрети тим, хто захоче в них заглянути. Дегустаційні тури, замки, музеї і старовинні споруди дадуть мандрівникові уявлення про історію краю.

Важливо й те, що восени пропонується найдешевший відпочинок.

Особливості туризму в Закарпатті

Місцеві жителі особливо шанують культуру і традиції краю. Тут легко дихається, а душа наповнюється силою і енергією природи.

Активний відпочинок завжди вдається, завдяки великій кількості букових і соснових лісів з їх густими заростями брусниці, ожини, малини і чорниці. Тут також повно грибів, серед яких виділяються білі гриби, лисички і маслюки.

Спокійний піший туризм по маловідомим маршрутами приверне увагу навіть найбуваліших мандрівників.

Підйом в гори доставить масу вражень від природних ландшафтів, водоспадів і джерел мінеральної води.

Елітний гірськолижний курорт запропонує любителям спорту найчистіше повітря і м’який розсипчастий сніг.

Релігійні особливості

Юдаїзм на Закарпатті

Перша згадка про юдейську общину в Ужгороді відноситься до XVI століття. Вихідці єврейської національності зі слов’янських регіонів (Чехії, Польщі, Галичини) говорили на ідиш, були послідовниками ортодоксального ашкеназького юдаїзму, який вимагав суворого дотримання приписів Тори й Талмуду.

Для світогляду євреїв Закарпаття невдовзі виявився близьким хасидизм – опозиційна релігійно-містична течія, яка зародилась серед єврейського населення Прикарпаття та Поділля в 30-ті роки XVIII століття. Хасиди були відданими адептами так званих ребе-чудотворців, і тому Закарпаття незабаром стало притулком міцних хасидських династій.

Великі хасидські общини існували в Мукачеві, Хусті, Ужгороді та інших містах і селах. В місцях компактного проживання євреїв діяли синагоги, ешиботи (школи), культові цехи (мацепекарні, птахобійні), органи самоврядування.

Єврейське Просвітництво і різні події в середовищі інтелігенції і в галузі релігійної думки досягли Західної Словаччини або через євреїв з Богемії та Моравії, або через Відень і Бургенланд, але не досягли Закарпаття, де проживала багаточисленна єврейська громада. Закарпаття мало обмежені контакти з Галичиною, чому заважали малопрохідні Карпатські гори. Найбільш плодотворні ідеї, які приходили сюди, були пов’язані з хасидизмом, але головні інтелектуальні єврейські тенденції в регіон не потрапляли.

Незважаючи на велику кількість людей з єврейською національною самосвідомістю, сіоністський рух не зміг вкоренитись на Закарпатті до закінчення Першої світової війни. Ця ситуація разюче контрастувала з тією, що була в східній Словаччині, де місто Кошіце стало одним із центрів сіонізму в Угорському королівстві.

Серйозний конфлікт між представниками ашкеназького (тобто антихасидського) і хасидського юдаїзму був єдиним проявом інтелектуального життя євреїв Закарпаття. Таким чином, єврейство цього регіону залишалось оплотом консерватизму й представляло значні антисіоністські та антимодерні сили в єврейському світі Східної Європи.

Поява протестантизму на Закарпатті

Після поразки в битві під Мохачем в 1526 році Угорщина була розчленована між турками, їх трансільванськими васалами і австрійськими Габсбургами. В умовах політичної нестабільності стали швидко поширюватись ідеї Реформації. Нова релігійна течія знайшла своїх прихильників і в нашому регіоні, перш за все серед німецьких переселенців і частини угорців.

Центром протестантського кальвіністського руху стало Берегово та села південних районів Березького комітату. Перша протестантська релігійна громада на Закарпатті була створена в 1537 році, а вже в кінці XVI століття майже в кожному місті були протестанти. Для боротьби з ними на Закарпаття переселялись зі Словаччини монахи-єзуїти, які переслідували розкольників. Але організований та дисциплінований протестантизм не здавав своїх позицій.

На початку XVII століття виникла чітка диференціація між кальвіністами і лютеранами. До перших відійшла частина угорського населення краю, до других – німецького. Релігійне протистояння між католиками й протестантами тривало в нашому краї до поразки повстання куруців в 1711 році. Рівноправними з католиками протестанти в Закарпатті стали аж в кінці XVIII століття після реформ Марії Терезії та Йосипа II.

Витоки католицизму на Закарпатті

Римській церкві доводилось діяти на Закарпатті в непростих умовах. З нею асоціювались іноземні гнобителі, богослужіння на латині було незрозумілим місцевому населенню, а католицькі свята й звичаї сприймались як чужі. Проти них виступали православні священики, а з часом і прогресивна частина уніатського духовенства та інтелігенції.

Втім, варто відзначити позитивний вплив католицизму на долучення Закарпаття до надбань європейської культури. Католицькі монастирські ордени відкривали школи, в яких учні вивчали так званий трівіум (граматику, риторику, логіку). Знання латинської мови відкривало доступ до європейських університетів.

В XIII столітті на розорені татарами землі Закарпаття угорські королі запросили колоністів з Німеччини, більшість з яких були саксонцями. Разом з ними в регіон переїхали священики та монахи латинського обряду. Німецькі колоністи отримували землі, право на самоврядування, будували костели, відкривали школи, намагались окатоличити місцевих русинів. Про ті процеси свідчить Середнянський замок, побудований монахами ордену тамплієрів (храмовників).

Позиції католиків в регіоні значно зміцніли на початку XIV століття, коли до влади в Угорщині прийшла династія Анжу. Новий король Карл Роберт для зміцнення своїх позицій запросив на Закарпаття західноєвропейських магнатів, найвідомішими з яких стали графи Другети.

Саме Другетам належить головна роль в поширенні католицизму в нашому краї. Завдяки ним було побудовано велику кількість католицьких храмів, а в Ужгород зі словацького міста Гуменого було перенесено католицьку єзуїтську колегію, яка стала першим вищим навчальним закладом Закарпаття.

Витоки християнства на Закарпатті

Християнство на Закарпатті з’явилось ще в I столітті нашої ери. Воно проникло сюди разом з торгівлею з Риму, а згодом і Візантії. Могили з візантійськими хрестами вказують на те, що білі хорвати вже в часи правління аварів в VII-VIII століттях не тільки знали християнство, але й притримувались його традицій.

В кінці 80-х років IX століття, подорожуючи Потиссям і знайшовши на історичному Закарпатті християн, учні слов’янських просвітників Кирила та Мефодія легітимізували їх, утвердили в вірі, а також надали їм ієрархію. За їх участі в регіоні були засновані перші християнські храми й монастирі, які згодом стали центрами культури, слов’янської писемності та церковної літератури.

Після приходу в Паннонію й створення на Дунаї своєї держави угорці перейняли від слов’ян регіону спосіб господарювання, форму управління та християнство східного обряду.

В Угорщині та частково на території Закарпаття в середині XI століття знайшли притулок вигнані Бржетиславом II з Сазавського монастиря в Чехії монахи-вчені. Вони підтримували тісні зв’язки з центрами слов’янської культури в Тисо-Дунайському басейні, на Балканах і в Київській Русі. Завдяки їх старанням виник Угольський монастир, який з часом став кафедрою мараморошських православних єпископів.

Особливості фольклору Закарпаття

Без пісень, музики і танців неможливо уявити закарпатців. При цьому не важливо чи це жалібний і сумний спів втомленого важким життям селянина, чи нестримно-смілива пісня опришків, або ж колискова, чи ласкава дівоча, або жартівлива коломийка – пісня звучить усюди. В ній відобразилися й важливі суспільно-політичні події, і повсякденний побут, а також різноманітні почуття та настрій.

Краще всього народна творчість збережена в гірських районах Закарпаття, де культурні зв’язки суттєво обмежені.

Своєрідними є й закарпатські народні танці. Вони вирізняються дрібними ритмічними рухами “під себе”, котрі нагадують стрибки через гірські струмки, камені й повалені дерева. Найбільш самобутні з них – бойовий гуцульський “аркан”, жіночий “каричка” і угорський чоловічий танець “чардаш”.

Вражають цінителів музики й закарпатські народні інструменти. Їх звучання відтворюють учасники аматорських і професійних фольклорних ансамблів. Основне місце серед них займає закарпатський народний хор – художній колектив, без якого важко уявити сучасну культуру краю.

Головну роль в народній музиці регіону традиційно займає скрипка. Популярними є басоля й контрабас. Завданням створенню ритміки, гармонійного фону в музичній композиції та посилення басової основи мелодії служить струнний інструмент цимбали.

Здавна жителі Карпат навчилися добувати звуки, використовуючи листя рослин, кору дерев, тріски і т.п. Вони створили такі прості у виготовленні інструменти, як скосівка, теплинка, піщанка або тилинка. Горяни зі ствола модрини або ялини виготовляють сигнальні труби – трембіти. Багатьом відоме звучання карпатської сопілки. Подібний інструмент є і в угорського населення краю – це фуруя, і в румунів Закарпаття – флуер.

Крім сопілки жителі гір здавна використовували дримбу. Вона до недавнього часу була одним з найбільш поширених інструментів.

Сьогодні музику, пісні й танці можна послухати та побачити на концертах, ярмарках і під час фестивалів народної творчості.

Закарпатські коломийки

Одним із найбільш характерних пісенних жанрів закарпатського фольклору є коломийки. Це коротенькі жартівливі пісні. Найбільш поширеними коломийки є в гірських селах Закарпаття, особливо на Гуцульщині, де вони домінують над усіма іншими пісенними жанрами.

Коломийки – коротенькі пісеньки, які часто об’єднуються у “в’язанки”, низкою виконавців, як правило, не маючи строгого сюжету. Все залежало від ситуацій та виконавця. Коломийки могли використовувати як супровід до танцю, який так і називається – “коломийка” або “гуцулка”. Жанр коломийок був створений гірськими пастухами й лісорубами. Сидячи біля багаття довгими вечорами, вони полюбляли розповідати різні історії-байки, як правило, з сюжетами про потойбічні сили. Чоловіки, які володіли даром так званого “баю”, спеціально запрошували на сімейні обряди, де вони повинні були відлякувати злих духів і приводити добрих. В гуцульській міфології нараховується біля двох сотень демонічних сутностей. Частина з них допомагає, а частина шкодить людям.

Нові, створені в наші часи, закарпатські коломийки можуть свідчити про велику життєздатність цього жанру.

Меню горян Закарпаття

У всьому світі горяни харчуються дуже скромно, а що найцікавіше – їх меню дивовижно схоже. Основні страви, як в індіанців Латинської Америки і жителів Альп, так і в закарпатських верховинців готують з бобових, картоплі, кукурудзи, сиру, м’яса. Так, з кукурудзи гуцули варять кашу – бануш, а італійці – поленту. Є, звичайно, незначні відмінності в рецептах, але основна їх риса – це простота приготування й консервація, необхідна для тривалого зберігання того невеликого набору продуктів, які можна отримати в суворому гірському кліматі. Для цього, наприклад, швейцарці сушать м’ясо, а закарпатці – коптять.

Жоден день не проходить в закарпатського пастуха або лісоруба без шматка сала – незамінної складової дорожнього провіанту. При цьому готують його дуже смачним: коптять або варять, додають чорний або червоний перець-паприку. З овечого молока жителі Закарпатської області роблять сир – бринзу, його перемелюють, солять і закладають в банки. Крім того, закарпатці переймають досвід сироваріння й у інших горян. В селі Нижнє Селище Хустського району Закарпатської області по швейцарським технологіям вирощують “Селиські сири”. В селі Ракошино Мукачівського району в Свято-Преображенському монастирі виготовляють італійську моцарелу й скамерцу.

Де смачно поїсти?

Ресторан «Фортуна» (Міжгір'я)
вул. Георгія Добри, 30, Міжгір'я, Закарпатська область, Україна
+380 ....
Ресторан «Камелот» біля Ужгорода
вул. Ужанська, 28, с. Кам'яниця
+380 ....
Ресторан «Практик» (Берегове)
вул. Б. Хмельницького, 101, м. Берегове
+380 ....
Ресторан «Чарда Паприка» (Берегове)
вул. Корятовича, 3, м. Берегове
+380 ....
Ресторан «Золота Пава» (Берегове)
площа Ференца Ракоці, 1, м. Берегове
+380 ....
Ресторан-кафе Статус
вул. Гагаріна, 1, смт. Солотвино
+380 ....
Піцерія «Піца-Солотвино»
вул. Спортивна, 71, смт. Солотвино
+380 ....
Ресторан-піцерія Family
вул. Спортивна, 59, смт. Солотвино
+380 ....
Ресторан «Едера» у Солотвино
вул. Спортивна, 115, смт. Солотвино
+380 ....
Ресторан «Diana» у Солотвино
вул. Тячівська, 18, смт. Солотвино
+380 ....
Ресторан "Віола" у Солотвино
вул. Крянге, 73, смт. Солотвино
+380 ....
Ресторан «Рибник»
урочище Рибник, 2, смт. Солотвино
+380 ....
Етно-ресторан «Колиба» у Воєводино
Курорт «Воєводино», село Тур’я-Пасіка, Ужгородський район, Закарпатська область, Україна
+380 ....
Ресторан «Голодна форель»
Курорт «Воєводино», село Тур’я-Пасіка, Ужгородський район, Закарпатська область, Україна
+380 ....
Ресторан «Воєводино»
Курорт «Воєводино», село Тур’я-Пасіка, Ужгородський район, Закарпатська область, Україна
+380 ....
Корчма «Деца у нотаря»
вул. Карпатської України, 98, Ужгород
+380 ....
Ресторан «Чардаш»
Синяк (на території санаторію)
+380 ....
Кафе-ресторан «Імпрессо»
вул. Станційна, 68, м. Виноградів
+380 ....
Ресторан «Тиса»
вул. Миру, 72, м. Виноградів
+380 ....
Ресторан на території ГК «Чорна гора»
Урочище Виннички, м. Виноградів
+380 ....
Ресторан при готелі «Перлина Красії»
Закарпатська область, село Вишка
+380 ....
Ресторан «Alpen House»
Закарпатська область, село Вишка, 1
+380 ....
Готель-ресторан «Оріон»
вул. Шевченка, 90, смт. Міжгір'я, Хустський район, Закарпатська область, Україна, 90000
+380 ....
Ресторан «Європа»
вул. Миру, 42, м. Рахів
+380 ....
Смерекова хата
вул. Туряниці, 6, смт. Міжгір'я, Хустський район, Закарпатська область, Україна, 90000
+380 ....
Ресторан пивоварня ZIP
вул. Незалежності, 4, смт. Міжгір'я, Хустський район, Закарпатська область, Україна, 90000
+380 ....

Всі послуги в регіоні

Проживання на Закарпатті

Садиба «Кичера» у Міжгір'ї
вул. Заводська, 28, Міжгір'я
+380 ....

від 3600₴/доба
Садиба «Сон на вуликах» (Кваси)
селище Кваси
+380 ....
від 700₴/доба
База відпочинку «Едельвейс» у Солотвино
вул. Гагаріна, 60А, Солотвино
+380 ....
від 200 грн/особа
Готель VILLA VLAD у Солотвино
вул. Гагаріна, 47А, Солотвино
+380 ....
договірна
Еко-садиба «Чудодієво в Чинадійово»
вул. Санаторна 229В, Чинадійово
+380 ....

від 1200₴/особа
Садиба «Бджілка» у селі Сойми
село Сойми, 38
+380 ....

від 250₴/особа
Готель «Красна садиба» (Яремче)
вул. Івасюка, 6, Яремче
+380 ....
від 900₴/доба
Готель «Асторія» (ASTORIA)
вулиця Крянге, 42, Солотвино
+380 ....
від 1000 ₴/доба
Садиба «БЕРЕЗИНИ» (Сімер)
вул. Будівельників, 12, с. Сімер
+380 ....
від 8000₴/доба
Санаторій «Косів»
пров. Санаторний, 4, с. Смодна
+380 ....
договірна
Санаторії міста Косів та його околиць
Косів, вул. Над Гуком, 15А
+380 ....
від 1100₴/доба
Готель «Imperial» (Буковель)
урочище Вишня, 158Б, Буковель
+380 ....
від 1600 ₴/ніч
Садиба «Смерекова хата»
вул. Дачна, 77, с. Дийда , Берегівський район
+380 ....
Кімната Гоголь 14
вул. Миколи Гоголя, 14, Ужгород
+380 ....

від 999 ₴/ніч
Апартаменти "Guest House", Мукачево
вул. Яворницького, 27, Мукачево, Закарпатська область, 89600
+380 ....
Садиба “Хатинка Галинка”, Косонь
вул. Кошута, с. Косонь, Берегівський район
+380 ....
Котедж "Клуб Водоспад", Лумшори
вул. Лісова, 12, урочище Кичера, Лумшори, Закарпатська область, 89215
+380 ....
Садиба "Сухарь", Колочава
20 Борканюка, Колочава, Закарпатська область, 90043
+380 ....
Садиба «Хатинка Іштвана», Косонь
вул. Барабаш 32, с. Косонь, , Берегівський район
+380 ....

Тури та екскурсії

Найкращі місця Закарпаття

Що пропонує Go-To.Rest?

Зараз інформації в мережі інтернет навіть більше, ніж хотілося б. Але вона не завжди достовірна і зручно відсортована.

Тому іноді доводиться вивчати один сайт за іншим, щоб знайти найкращі варіанти або зібрати всю сукупність даних. В результаті мандрівник витрачає занадто багато часу.

Наш сайт є найкращим майданчиком для будь-якого туриста. Тут зібрані воєдино каталоги кращих активностей, готелів, визначних пам’яток, ресторанів, екскурсій тощо.

Тому користувачі швидко знаходять потрібну їм локацію і, не втрачаючи часу, оформляють послуги онлайн.

 

🧡 Ми створили сучасний ресурс, який кожному дозволить знайти те, що йому необхідно.

Популярні запитання

Куди поїхати на Закарпатті
Якщо відпочинок планувати взимку, всі звикли їздити на курорт Буковель, але мало хто знає, що є багато інших лижних курортів у Закарпатті. Також, є кілька СПА курортів, мінеральних курортів та локацій, де можна погуляти, сходити по ягоди та гриби. У себе ми описали деякі популярні, з їхніми перевагами та недоліками.
Де краще відпочити на Закарпатті
Визначте мету поїздки і спосіб, як ви пересуватиметеся, а вам підкажемо куди краще попрямувати. На сайті ми зібрали різні варіанти.
Що подивитись на Закарпатті
На даній сторінці ми зібрали найцікавіші локації до відвідування, а також скомпонували поруч.

Усі курорти Закарпаття