Воловець

Карпати захоплюють своєю неповторною красою мандрівників в будь-яку пору року. Особливо прекрасним місцем є селище міського типу Воловець, яке розкинулось на висоті 500 метрів серед мальовничих пейзажів, створених горами Плай і Томнатик та долиною маленької річки Вича, яка є притокою Латориці. Тут люди насолоджуються свіжим повітрям, оглядають з близької відстані величні гори та милуються рідкісною красою природи. Воловець і околиці можуть порадувати відпочивальників численними розвагами: верховою їздою, походами у гори, екскурсіями, катанням на лижах, сноуборді, санках і снігоходах, купанням у чанах тощо. У Воловці є що подивитись будь-якому туристу. Він є одним із найкрасивіших карпатських районів.

Історія селища Воловець

Згідно археологічних знахідок територія де знаходиться сучасний Воловець почала заселятися  ще з доби бронзи. Зокрема, в 1930 р. археологи знайшли у Воловці в двох місцях 23 бронзових та 5 золотих предметів, які стали підтвердженням наявності тут поселення з кінця ІІ тис. до н. е.

Сучасний Воловець виводить своє коріння з давнього слов’янського поселення Карпат. Першу згадку в письмових джерелах про Воловець знаходимо ще в далекому 1433 році. Тоді Воловець належав баронам Перені і частково Білкеям.

Існує легенда про заснування Воловця. Згідно з нею  в давні часи селяни з навколишніх поселень приводили в це місця у долині річки Вичи цілі стада волів. Саме завдячуючи цим великим свійським тваринам населений пункт який виник на місці водопою назвали Воловець. Протягом першого етапу своєї історії з XV до XIX століття більшість мешканців Воловця займались тваринництвом.

Протягом століть селище переходило від одного до іншого власника, а на початку XVII ст. воно було включено до складу Мукачівської домінії. З 1645 р. завдяки зусиллям князя Дердя ІІ Ракоці Воловець став частиною Трансільванського князівства. В ті далекі часи в селищі мешкало лише кілька десятків родин, які переважно займались тваринництвом. Протягом своєї історії Воловець неодноразово ставав епіцентром боїв в ході війн і повстань. Так, в 1657 році Воловець було зруйновано польськими військами на чолі з князем Любомирським. В 1703-1711 роках він опинився в епіцентрі національно-визвольного повстання куруців. Після його придушення Воловець в 1728 році перейшов у володіння графа Карла Шенборна у складі Мукачівсько-Чинадійовської домінії. Місцеві селяни тяжко працювали на панщині і дуже часто повставали проти гноблення поміщиків. В 1761-1762 рр. аж 33 жителів Воловця перебували в увязненні за участь у повстанському русі. Влітку 1831 р. мешканці Воловця приймали активну участь у селянському повстанні, яке охопило значну частину Закарпаття Тільки після революції 1848-1849 рр. феодальна залежність селян від поміщиків була ліквідована.

З середини XIX століття селища розпочало свою туристичну історію. Саме в цей час тут було збудовано лижний трамплін, який в ті часи вважався одним з найкращих в Австро-Угорській імперії. Першими туристами у Воловці стали представники найвищої еліти імперії. В 1862 році Воловець гостинно приймав навіть самого імператора Франца-Йосипа.

З XIX століття Воловець з аграрного поступово перетворюється на промисловий центр. був порівняно великим селом на Верховині. У 1830-ті роки у Воловці розпочало діяльність напівкустарне підприємство з виготовлення черепиці і цегли. З 1872 року соціально-економічний розвиток Воловця суттєво прискорюється завдяки прокладанню через селище залізниці. Один за одним почали з’являтися промислові підприємства: лісопильний завод (початок ХХ століття), триповерхова парова лісопилка з виготовлення будівельних матеріалів підприємця Грімберга (1906 рік).

Стрімкий розвиток селища продовжувався протягом буремного ХХ століття з його двома світовими війнами та репресіями радянського режиму. Населення Воловця стрімко зросло з 600 чоловік в 1870 році до поанд 1200 в 1900 році і до 7104 чоловік в 2015 році.

Крім того, Воловець поступово ставав освітнім центром регіону. Так, у 1882 р. тут відкрито державну початкову школу. В 1945 р. з’явилася середня школа, а у 1980-х роках вже діяло 3 школи і училище.

В 1957 році Воловцю було надано статус селища міського типу і районного центру. В радянський період у Воловці побудовано адміністративні будівлі, вузол зв’язку, Будинок культури, турбазу «Плай», торговий комплекс, а на околицях споруджено газоперекачувальну станцію газогону Уренгой-Помари-Ужгород. У 1980-х роках тут надавали свої послуги населенню аж п’ять медичних установ.

З 1991 року Воловець став частиною незалежної України. В наш час Воловець один з популярних туристичних центрів гірського Закарпаття з населенням понад шість тисяч чоловік. Завдяки вдалому географічному розташування саме з Воловця починається більшість маршрутів по Боржавським полонинам.

В наші дні Воловець звернув на себе значну увагу інтернет-спільноти як перший населений пункт на Закарпатті, куди було завдано ракетного удару з боку Російської федерації, у ході російсько-української війни, увечері третього травня 2022 року.

Пам’ятки Воловця

У Воловці не знайдеш велику кількість архітектурних пам’яток. Місцеву дерев’яну святиню Покровську церкву XVIII століття вже в наші дні було перевезено в Пирогово, де вона стала частиною експозиції Музею народної архітектури.

Храм Вознесіння Господнього 1893 року

Теперішня мурована церква у смт. Воловці збудована в 1894 році на місці, де розташовувався дерев’яний бойківський храм, перенесений сюди зі старого цвинтаря. Навколо старого собору вивели мури нового, а дерев’яні конструкції згодом винесли через двері. Храм Вознесіння Господнього було посвячено 28 листопада 1893 року. Храм було капітально відремонтовано у 1934 році, тоді ж було обладнано іконостас. Згідно переказів, її по черзі будували греко-католицька та православна громади селища. Дзвони храму були перенесені з пошкодженого в 1943 р. дерев’яного православного храму, який місцеві мешканці з Мадяровиці, чиї будинки постраждали внаслідок залізничної катастрофи, розібрали собі на житло. До 1946 року храм належав греко-католицькій общині, а після ліквідації греко-католицької церкви його передали православним. Поблизу церкви стоїть старий кам’яний хрест 1904 року. Радянські комуністи скинули хрест у річку Вичу, але прихожани вночі витягли його, перевезли на возі і встановили біля церкви. Будівля храму після капітального ремонту в 2014 році стала справжньою окрасою селища.

Народний історико-краєзнавчий музей

Знайомство з будь-яким населеним пунктом варто починати з музею. У Воловці єдиний діючий музей було відкрито 28 листопада 1998 р. при центральній районній бібліотеці. Статус “народного” йому було надано в листопаді 2002 р. В музей можуть ознайомити туристів зі 195 предметами домашнього вжитку, 13 старовинними іконами, 18 рідкісними книгами 1904-1944 рр., 35 рукописними літописами (історіями населених пунктів, установ, організацій, біографіями видатних особистостей Воловеччини), а також великою кількістю фотографій та документів, а також імпровізованою верховинською хатою, де можна побачити все: від мініатюрної дерев’яної ложки до справжнього ткацького станка (кросен); від гаптованого катрану до цілого комплекту народних костюмів.

Тут також є можливість ознайомитись з тематичними експозиціями, присвяченими Другій Світовій і афганській війнам та Чорнобильській катастрофі під назвою “Стіна скорботи”. Є збірки фотодокументів з історії пам’яток культури Воловеччини та розвитку регіону XVIII-XIX ст. в експозиції “Пам’ять рідної землі”.

Працює музей в будні дні з 09:00 до 17:00. Ціни на квитки низькі, а екскурсії проводяться безкоштовно. Знаходиться музей за адресою: смт. Воловець, вул. Фабрична, 2. Контактний телефон +38 (03136) 2-28-70

Гірськолижний курорт Воловець

В наші дні багатьох туристів у Воловець приваблює облаштований в селищі гірськолижний комплекс. Його розміщено на висоті 500 метрів поблизу гори Плай. Лижний сезон тут розпочинається з грудня і триває до квітня.

Комплекс отут починається у грудні, сніг не сходить до квітня. Комплекс обладнано 2 простими трасами, призначеними в більшій мірі для лижників-новачків. Короткі, пологі та рівні 300-метрові траси з перепадом висоти 100 м чудово підійдуть для того, щоб навчатися основам гірськолижного спорту. Траси обладнано бугельним та крісельним підйомниками. Їх використання коштує 20 грн. за 1 рейс., а скіпас – 200 грн. Ціна за індивідуальне заняття з інструктором – 150 грн. за годину, а групове – від 600 грн/год. Прокат лиж та іншого інвентарю коштує від 70 грн. на день.

Бувалі гірськолижники приїжджають сюди здебільшого лише для розминки, а далі змінюють свою дислокацію на Ізки, Подобовець або Пилипець, де до їх послух є достатня кількість різноманітних складних спусків.

Крім катання на лижах до послуг туристів у Воловці взимку діє послуга прокату снігоходів. Катання на них корисне для загального самопочуття, тому що дає змогу відчути справжній приплив бадьорості та сил, викид адреналіну подарує воістину незабутні миті. Краса ж навколишньої природи лише підкреслить загальну радість від надзвичайної пригоди.

Чим ще розважитись у смт. Воловець?

З Воловця можна вирушити у захоплюючий похід в гори, пережити різноманітні екстремальні пригоди або ж відвідати найцікавіші екскурсії по Закарпаттю. А для втамування голоду і спраги обов’язково слід спробувати місцеві страви і напої в барах, кафе, колибі або ресторанах.

Катання на конях

Прогулятись Карпатами верхи на конях захоплююча пригода у будь-якому віці. Прогулянки на конях дозволяють відновити сили, відпочити, підняти настрій, а також зняти напругу та стрес.

Така розвага чудово відволікає від турбот, суєти і тривог, єднаючи з природою.

Верхову їзду будь-якій людині рекомендують для  позитивного емоційного заряду та покращення фізичної форми.

Чани, лазні, сауни

Водно-банні процедури для туристів є справжньою насолодою після сповненого спортивними активностями дня. Особливо популярними є чани. У великі ємності до води додають морську сіль або відвари лікувальних трав, що сприяє нормалізації теплообмінних процесів. Взимку це важливо для зміцнення імунітету. А гартування паром у лазні чи сауні є різким каталізатором обміну речовин, підвищення загального тонусу та посилення циркуляції крові.

Піші екскурсії та походи в гори

Пішохідний туризм – найбільш доступний вид активного відпочинку на Закарпатті. І хоча піші екскурсії в гори не потребують значних витрат, все ж вам слід мати мінімальне туристичне спорядження. Але якщо ви новачок, то починати слід з нескладних маршрутів і простих, недорогих речей у вашому рюкзаку. Пам’ятайте, що головне – походи, а не кількість туристичного спорядження, яке зберігається на полицях. Хороша фізична форма вам ніколи не завадить. А збираючись в гори обов’язково підготуйте свій організм до навантажень: відвідайте спортзал, робіть регулярні пробіжки, плавайте або ж грайте у футбол. Зі спеціальних навичок вам, перш за все, знадобиться вміння користуватись картою і компасом, все решт прийде з досвідом. Гори не прощають легковажності – неможна перебільшувати власні сили і недооцінювати труднощі, які можуть зустрітись на вашому шляху.

Розвиток туристичної інфраструктури на Закарпатті знаходиться на початковій стадії і проходить повільно і спонтанно. Промаркованих і обладнаних маршрутів поки що дуже мало. Але сама недоторкана, первозданна краса гір приваблює в наш регіон справжніх любителів природи. Неходжені маршрути і важкодоступні стежки подарують вам відчуття справжньої пригоди.

Українські Карпати – середньовисотні гори. Більшість вершин – нижче 2000 метрів над рівнем моря і тільки на Чорногірському хребті 6 з них перевищують цю позначку. Їх висота не досягає умовної лінії снігів і, відповідно, вони не мають льодовиків. Зазвичай пішохідні походи по Карпатам здійснюють з кінця квітня до середини жовтня. Але потрібно пам’ятати, що в квітні-травні на вершинах хребтів ще лежить сніг, а в жовтні – вже починаються заморозки.

Завдяки вдалому географічному розташуванню, з селища  зручно вирушати в пішохідні походи на полонину Боржаву та її вершини: Томнатик (1343 метри), Великий Верх (1598 метрів), Стій (1681 метр) та Гембу (1491 метр). Всі маршрути промарковані, тому заблукати при дотриманні всіх заходів безпеки, тут важко.

Екскурсії до цікавих локацій Закарпаття

Околиці Воловця надзвичайно багаті унікальною природою та її багатствами, які перебувають під захистом держави. Це й не дивно, адже ліси – головне багатство краю – зараз часто піддаються незаконній вирубці. Поблизу Воловця знаходиться флористичний заповідник “Пікуй” – на гірських хребтах поблизу села Підполоззя.

Саме на території Воловеччини розташоване найвище в Карпатах місце зростання дуба скельного і сосни чорної. Знаходиться воно на горі Високий Камінь, яка є пам’ятником природи. Неподалік Воловця діє форелевий заповідник “Оса”. На його території розташовано форелевий інкубатор, завдяки якому впродовж десятиліть зарибнюються водойми Воловеччини.

На території колишнього Воловецького району розвідано сім джерел мінеральної води. Найбільш відоме з них знаходиться в урочищі Занька.

Селище по праву вважається рідкісним за красою районом, на які так багате Закарпаття. Не дивно, що тут вдається знайти величезну кількість визначних пам’яток.

До них відносяться:

  • водоспад Шипіт;
  • Воловецький перевал;
  • будинок лісника;
  • краєзнавчий музей;
  • мінеральне джерело Келечин;
  • озеро Синевир;
  • старовинний дерев’яний храм Миколи Чудотворця;
  • церква вознесіння Христового;
  • Шенборнський замок та ін.

Де зупинитися

Прибулим у Воловець відпочинок взимку здасться дуже комфортним. Тут чимало житла для туристів. В основному, воно представлене приватними будинками та котеджами. Функціонують також готелі та міні-готелі.

Воловець пропонує величезну різноманітність місць для розміщення. Тому ціни тут дещо нижчі, ніж на сусідніх курортах.

Наприклад, 4-поверхова будівля туристичного комплексу «Грінвіч» знаходиться прямо на території гірськолижного курорту в самому центрі селища. Готель пропонує впорядковані номери класу напівлюкс та 2-разове харчування.

3-поверховий готель «Едем» розміщує мандрівників з усіма можливими зручностями. На його території є альтанки, мангал та сауна.

Крім того, у селищі легко знайти приватний варіант житла.

Вартість розміщення досить прийнятна. Наприклад, “Грінвіч” пропонує свої послуги від 800 грн. за одне місце у двомісному номері, а «Едем» – від 556 грн. за стандартний номер на двох гостей.

У приватному будинку “Затишок у Йолани” вдасться знайти бюджетний варіант від 200 грн.

Де поїсти

Воловець повністю забезпечить відпочиваючих харчуванням. Всі заклади відповідають високому рівню сервісу, в них завжди легко знайти вільне місце, а обслужать швидко та турботливо. Меню базується на стравах закарпатської та української кухні, вирізняючись великою різноманітністю.

Тут туристам подадуть:

  1. Борщ.
  2. Бульйон.
  3. Гуляш.
  4. Солянку.
  5. Тушене рагу.
  6. Шашлик.
  7. Пиво тощо.

Мандрівників чекає затишна атмосфера і гарний вигляд, що відкривається з вікна.

Кафе «Fortuna» запропонує гостям вареники, смачні супи, чудові пельмені та місцеві напої.

Обід тут коштуватиме приблизно 270 грн. Відгуки про їжу у закладі найприємніші.

Де знаходиться і як дістатися

Воловець, закарпатський туристичний центр, який розташовано в районі Бойківщини, у високогір’ї Карпат біля злиття річок Вича та Волівчик.

  • Івано-Франківськ знаходиться звідси приблизно за 150 км;
  • Львів – близько 200 км;
  • Мукачево – 60 км;
  • Ужгород – 120.

Одразу ж треба розповісти тим, хто їде до Воловця, як дістатися сюди.

Через селище пролягає залізниця. Достатньо вибрати у Львові потрібну електричку та доїхати до потрібної зупинки. Зупиняються тут і потяги далекого прямування з Мукачева, Одеси, Ужгорода, Харкова чи Чопа.

Автобусами легко дістатися зі Львова у напрямку Міжгір’я та Сваляви. Із Ужгорода до Воловця також ходить рейс. У місті Ужгороді розташований і найближчий аеропорт.

Якщо їхати на власному автомобілі, то необхідно обирати дорогу Київ – Чоп до Закарпатської області. Біля населеного пункту Нижні Ворота потрібно повернути ліворуч на трасу Т-07-18 і слідувати нею 13 км.

З Воловця в Подобовець і Пилипець також легко дістатися попутним транспортом або маршрутками

Детальна погода

Курорти поруч