Історія міста Хуст

Хуст як укріплений населений пункт існував вже в X-XI століттях. Місто неодноразово зазнавало нападів різних завойовників: в XIII столітті – татаро-монголів, в XVI-XVIII століттях – турків і кримських татар. В 1281-1321 роках Хуст був частиною Галицько-Волинського королівства. В 1329 році він став коронним містом. З 1511 року Хуст став власністю Тибора Перені, якому місто подарував угорський король Владислав II. В 1526 році Хуст увійшов до Трансільванського князівства і протягом XVI-XVII століть став ареною боротьби між Трансільванією і Австрійською монархією. В період війни 1703-1711 років він став опорним пунктом національно-визвольної війни угорців під проводом Ференца II Ракоці.

В кінці XVIII-XIX століттях Хуст – великий економічний, торгівельний і культурний центр регіону. Після розпаду Австро-Угорщини городяни висловилися за возз’єднання Закарпаття з Україною, що було підтримано на Всенародному з’їзді Народних комітетів 21 січня 1919 року. Після 2 листопада 1938 року Хуст став столицею спочатку автономної Підкарпатської Русі, а згодом і незалежної Карпатської України. 15 березня 1939 року він був окупований військами хортистської Угорщини, які ліквідували проголошену Августином Волошином незалежну державу. 24 жовтня 1944 року місто було звільнено від фашистів військами 4-го Українського фронту. З 1946 року Хуст став районним центром Закарпатської області.

У 1980-х роках тут діяло 12 шкіл, лісотехнікум, медичне і професійно-технічне училища, мебельний комбінат, взуттєва і фетрова фабрики, цегельний завод, хлібо-, масло- і м’ясокомбінати, інші підприємства. В радянські часи Хуст славився своєю фетрова фабрикою, капелюхи з якої носили  навіть генеральні секретарі СРСР.