Унікальний музей гір

В Рахівському районі Закарпатської області, в межах Карпатського біосферного заповідника діє Музей...

Міні-скульптура “Малий Уж”

Відкриття міні-скульптури відбулося 7 лютого 2015 року. Вона стала тринадцятою в Ужгороді....

Зимовий відпочинок в селі Жденієво

Село Жденієво Воловецького району Закарпатської області чудове місце для зимового відпочинку біля підніжжя гори Пікуй. Є одна гірськолижна траса довжиною 800 метрів. Зручна для початківців. Трасу облаштовано бугельним пійомником і ратраком. Працюють дуже професійні інструктори. Є декілька легенд про походження назви села Жденієва.

Унікальний санаторій Синяк

На відстані п'яти кілометрів від селища міського типу Синяк розташований однойменний санаторій...

Подорож до селища Воловець

В 1872 році через Воловець було прокладено залізницю, що дало поштовх для подальшого бурхливого розвитку селища. З 1957 року Воловець отримав статус селища міського типу і районного центру. За роки радянської влади тут були побудовані адміністративні будівлі, вузол зв’язку, Будинок культури, турбаза «Плай», торговий комплекс. Сьогодні Воловець один з туристичних центрів Закарпаття. Звідси починаються маршрути по Боржавським полонинам.

Top Destinations

Africa

Discover the home of the Elephant

Asia

Reconnect with your soul

Europe

Best cities and beaches combined

Oceania

Thousands of islands await
Advertisment

Потрібно прочитати

Гірськолижний курорт Красія

Гірськолижна база "Красія" – улюблене місце відпочинку ужгородців та гостей краю. Розташована в селі Вишка, Великоберезнянського району на відстані 65 кілометрів від Ужгорода.

Відпочинок на Кінбурнській косі

Теплий і наповнений, ні з чим незрівняний, морське повітря буде супроводжувати вас весь час,...

Ужгородська міні-скульптура Швейка

Швейк це всесвітньо відомий персонаж, творцем якого являється чеський письменник Ярослав Гашек. Його...

Популярні історії

Подорож в місто Чоп

Місто Чоп це важливий залізничний вузол на кордоні з Угорщиною і Словаччиною...

Карпатські джунглі

Рослинність субальпійського поясу Українських Карпат представлена цілою смугою стланників – перехідної зони від лісового...

Міні-скульптура Кукоц в місті Ужгороді

Ця оригінальна міні-скульптура була відкрита 27 листопада 2016 року, і стала 27-ою...

Екскурсія по місту Тячів

Тячів, костел св. Іштвана Огляд головних пам'яток міста...

Міні-скульптура «Єдина Україна»

Встановили цю патріотичну міні-скульптуру з нагоди 25-ї річниці незалежності України. Автор скульптури Михайло...

Міні-скульптура «Дзвін Свободи»

Цю 29-ту міні-скульптурку відкрили в Ужгороді 2 грудня 2017 року. Її розмістили...

Популярні категорії

Будьмо на зв’язку

Підпишіться на мої новини!

Зробіть цей вибір, і відтепер ви назавжди будете частиною кожної окремо взятої пригоди!

Цікаве

Дерев’яна церква з с. Шелестово

Одним із кращих взірців храмової архітектури Закарпаття минулих часів є церква Архангела Михаїла ХVІІІ ст. із с. Шелестово Мукачівського району, яка є окрасою музейної експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту в місті Ужгороді. Народні зодчі спорудили цей храм на славу Божу, де гартувалась душа і віра наших пращурів. Споглядання рукотворного вишуканого гармонійного образу цієї перлини викликає захоплення і відчуття національної гордості.

Село Великі Лази і сім’я Плотені

Величезний слід в історії маленького закарпатського села Великі Лази залишив граф-гуманіст Нандор (Фердинанд) Плотені...

Деякі особливості закарпатської кухні

Закарпаття – багатонаціональний край, тому його кулінарні традиції вражають різноманіттям: кожний народ, який жив на цій щедрій землі, залишив нащадкам декілька популярних рецептів. Однак найсильнішим був і залишається вплив угорської кухні. Взимку добряче може зігріти боб-гуляш – традиційний угорський гарячий суп з квасолі.

Останні історії

Історія Хустського замку

Спочатку на місці Хустського замку було дерев’яне укріплення. Згодом, за наказом угорських королів твердиню перебудували і зробили кам’яною. Ця реконструкція зайняла ціле століття з 1090 по 1191 роки. Сьогодні залишки фортеці ледве проглядаються крізь дерева. В середні ж віки Хустський замок був відомий як неприступна твердиня.

Деякі особливості закарпатської кухні

Закарпаття – багатонаціональний край, тому його кулінарні традиції вражають різноманіттям: кожний народ, який жив на цій щедрій землі, залишив нащадкам декілька популярних рецептів. Однак найсильнішим був і залишається вплив угорської кухні. Взимку добряче може зігріти боб-гуляш – традиційний угорський гарячий суп з квасолі.

Династія Габсбургів

Габсбурги – це могутня династія німецьких і австрійських імператорів, іспанських, чеських і угорських королів. Походять Габсбурги з швейцарського Ааргау, а в Австрію вони переселились в кінці XIII століття. В 1379 році династія Габсбургів розділилась на дві гілки: Альбрехта (Верхня і Нижня Австрія) і Леопольда (інші землі). Гілка Альбрехта отримала корону Священної Римської імперії німецької нації і вперше об’єднала австрійські землі з землями чеської і угорської корони (1437-1457), в тому числі і Закарпаття.

Кузня-музей «Гамора»

В селі Лисичево Іршавського району (згадується з XIII ст., населення понад 3 тис. жителів) працює єдина в Європі діюча водяна кузня-музей «Гамора» на річці Лисичанці. Ця скромна на перший погляд довга одноповерхова будівля з плетеним парканом – живий шматочок історії. Назва кузні побудованої в першій половині XIX століття на місці старої паперової фабрики графа Телекі, походить від німецького слова Hammer (молот). Закарпатці досі називають великі молоти гамами. #кузнягамора

Закарпатські румуни

Румуни (самоназва – роминь) – це національна меншина, яка проживає на Закарпатті в долинах річок Тиса і Апша, в селах Біла Церква, Середнє Водяне, Водиця-Плеюц, Нижня Апша, Глибокий Поток, Топчино та в селищі Солотвино. Це нащадки пастухів-волохів, які прийшли в Східні Карпати з Балкан ще в XIV столітті. Більшість з них з плином часу асимілювались з русинським населенням, а частина осіла в долині Тиси як вільні поселенці і за прикладом місцевих жителів почали займатись землеробством. В XIV-XVI століттях румуни долини Тиси, як православні, були своєрідним посередником в культурних контактах русинів краю з балканським православ’ям, що задокументовано як закарпатськими літературними пам’ятками того часу, так і настінними розписами дерев’яних храмів Мараморощини. Православ’я утримувало свої позиції в селах з румунським населення аж до середини XVIII століття.

Закарпатські коломийки

Одним з найбільш характерних пісенних жанрів закарпатського фольклору є коломийки. Це коротенькі жартівливі пісні. Найбільш поширеними коломийки є в гірських селах Закарпаття, особливо на Гуцульщині, де вони домінують над усіма іншими пісенними жанрами. Коломийки – коротенькі пісеньки, які часто об’єднуються у “в’язанки”, низкою виконавців, як правило, не маючи строгого сюжету. Все залежало від ситуацій і виконавця. Коломийки могли використовувати як супровід до танцю, який так і називається – “коломийка” або “гуцулка”. Жанр коломийок був створений гірськими пастухами і лісорубами. Сидячи біля багаття довгими вечорами, вони полюбляли розповідати різні історії-байки, як правило з сюжетами про потайбічні сили. Чоловіки, які володіли даром так званого “баю”, спеціально запрошували на сімейні обряди, де вони повинні були відлякувати злих духів і приводити добрих. В гуцульській міфології нараховується біля двох сотень демонічних сутностей. Частина з них допомагає, а частина шкодить людям.