Кваси

Місцевість під назвою село Кваси (Закарпаття) має справді неповторну чарівність. У наші дні вона прославилася своїми відмінними санаторіями.

Населений пункт знаходиться в долині річки Чорна Тиса, розташованої поряд з Мармароським кристалічним масивом та Полонинсько-Чорногорським хребтом. Поруч розкинулися Чорногори із найвищою точкою Українських Карпат Говерлою, висота якої перевищує 2 000 м. Поряд також красується не менш помітний Петрос.

Чисельність місцевого населення Квасів налічує близько 2000 осіб.

Клімат тут тяжіє до помірно-континентальних показників, а середньорічний показник температурних значень досягає +8 °C. Найтеплішим періодом є липень, коли градусник показує понад +17 °C, а найхолоднішим – січень із -5 °C.

За рік випадає приблизно 1000 мм опадів, а відносна вологість повітря досягає 75%.

Гірський рельєф

Через село Кваси тече річка Красиленка. Гори тут поросли лісами, що охоплюють понад 6 000 га. На вершинах розташовуються луки, або, як тут їх називають, полонини.

У лісі переважає береза, бук, ялина, ліщина, тополя, черемха, явір, ясен та ін. Також тут росте велика кількість грибів та ягід (брусниця, ожина, суниця, калина, горобина, чорниця, шипшина тощо).

Окрім того, геологи впевнені, що тут залягають великі родовища золота.

Історія Квасів

Перші згадки села у хроніках відносяться до кінця 17 ст. На початку нового століття воно перейшло до рук Королівської комори, ставши русинським населеним пунктом. Місцеве населення переважно було зайняте лісозаготівлею.

Зараз Кваси привертають увагу туристів завдяки наявності великої кількості джерел мінеральних вод типу «Нарзан» та «Єсентуки». На їх основі було відкрито першу лікарню «Буркут» із власними купелями. Її назва пов’язана з найменуванням на гуцульському діалекті газованої цілющої рідини.

Профілакторій було створено 19 ст. у період Австро-Угорського панування та в середині 20 ст. століття називався Боркут або Тисаборкут.

Обов’язково слід згадати стародавні перекази, пов’язані з місцевістю.

Один з них говорить, що перші поселенці, що прийшли сюди, прямували через перевал. Вони бігли в ліси від панщини.

Казали, що взимку з Галичини до Чорної Тиси прийшла жінка із двома доньками. Вони довго пересувалися гірськими стежками, а потім присіли відпочити біля величезного валуна. З того часу він зветься «Бабиним каменем». Вважається, що незаміжнім дівчатам слід доторкнутися до нього і тоді не пізніше ніж через рік вони зустрінуть свого судженого.

Коли наші мандрівники підійшли до річки, вони помітили молодих чоловіків. Юні дочки одразу ж закохалися в них, негайно зустрівши в юнаках взаємність. Молоді не стали відкладати справу в довгу скриньку і одразу посваталися до красунь. Жінка погодилася, але наполягла на вінчанні у церкві.

Юнаки скочили в сідло і незабаром привезли попа, зав’язавши йому очі, щоб він не видав утікачок. Піти йому після обряду не дозволили, а збудували священикові будинок.

Поруч оселилися молодята і життя потекло своєю чергою. Поступово чутки про нове село стали доходити і до інших противників панщини, які прагнули знайти затишне місце. Поступово воно зростало і розширювало, згодом стало великим селом.

Інший переказ повідомляє, що якось тут проїжджали вершники. Вів їх до Сіготу (так називалося тоді місто Мараморош-Сігот) сам Плай. Звідти вони привозили сіль, що високо цінувалася тоді.

Мандрівники знайшли місце привабливим і вирішили збудувати тут собі житло. Поруч вони знайшли джерело води, яку назвали “квасною”. Подібні аналогії пояснювалися тим, що вона голосно дзюрчала і зцілювала від різних недуг.

Поступово кількість жителів збільшувалась і незабаром тут виник населений пункт під назвою Кваси.

Мінеральні води Квасів

Відпочинок у Квасах пов’язаний з вином, гірськими походами, давніми замками та мінеральними джерелами.

Тут є унікальні курорти, що сприяють лікуванню практично від будь-яких захворювань.

Одним із них вважаються Кваси, води якого часто порівнюють із джерелами Баден-Бадена. Через рідкісний хімічний склад місцева мінеральна вода славиться легким присмаком із кислинкою.

Основним її елементом є миш’як, що міститься в ній у мінімальних концентраціях. У гомеопатії часто використовують такі способи лікування різних хвороб. Вони дозволяють активізувати обмін речовин, підвищити обсяг гемоглобіну в крові та покращити загальне самопочуття людини.

Мінеральна вода Чорнотинського родовища

Тому, хто вирішив відвідати Кваси, відпочинок зробить корисним артезіанська свердловина Чорнотинського лікувального мінерального джерела.

Вода містить:

  • гідрокарбонати;
  • кальцій;
  • метаборну кислоту;
  • натрій;
  • низькі концентрації миш’яку;
  • домішки вуглекислоти;
  • хлориди.

Води санаторію «Гірська Тиса» є єдиними в Україні природними джерелами миш’яковистих сполук. Вони сприяють лікуванню від хвороб кістково-м’язової системи, ендокринних патологій, а також допомагають швидко евакуювати з організму шкідливі солі та радіонукліди.

За радянських часів цей санаторій на Закарпатті призначався для проходження профілактичного курсу для космонавтів, пілотів та співробітників АЕС, які перебувають під постійним впливом радіаційного фону. Медики встановили, що миш’яковисті сполуки є антагоністами радіоактивних елементів. Таке відкриття дозволило позбавити людей загрози розвитку раку.

Поблизу знаходиться ще ціла низка джерел, що мають різні цілющі властивості.

В наші дні курорт, розташований у селі Кваси, приймає пацієнтів з:

  1. Хворобою Бехтерєва.
  2. Гінекологічними патологіями.
  3. Гіпоацидним гастритом.
  4. Гіпертиреозом.
  5. Остеохондрозом.
  6. Порушеннями роботи суглобів.
  7. Подагрою.
  8. Псоріазом.
  9. Ревматизмом.
  10. Травмами тощо.

Санаторії на Закарпатті включає також розвинену інфраструктуру для відновлювальних програм.

Оздоровлення серед чарівних гір та прозорого повітря швидко сприяє досягненню високих результатів лікування.

Джерело «Буркут»

Село Кваси, раніше відоме під назвою Боркут, має і довшу назву – Тисаборкут. Тут є ще одне мінеральне джерело.

Дістатись до нього дуже просто. Потрібно заїхати до населеного пункту з боку Ясіня, повернути до урочища Васкул та перетнути міст через річку. Газована цілюща вода кислувата на смак і дуже освіжає.

У Квасах можна знайти приблизно дві сотні й інших джерел, що відрізняються за своїми ароматичними та лікувальними якостями. Гуляючи селом, мандрівники постійно знаходять ті чи інші з них. Деякі вирушають гірськими стежками і до дальніх колодязів.

Не всім вдається виявити тут джерело, але кожен насолоджується дарами природи, лісовим повітрям, приємною прогулянкою та тінистою вологою

Що робити в Квасах

Народні промисли – дерев’яні скульптури та покривала

Туристам, які відвідали Кваси, пам’ятки здадуться тут просто чудовими.

Поруч із базами відпочинку розташовані дерев’яні статуї. Вони являють собою струнку молоду людину, що хизується кльошами. У ньому багато хто впізнає знаменитого Трубадура з однойменного мультфільму. У піднятих руках він несе гніздо лелек. Поруч височіють воїни з мечами та щитами.

Село Кваси відоме також виробництвом гуцульських лижників. Такі вироби є похідною ковдрою, шлюбним покривалом і символом домашнього достатку. У наші дні вони набули величезної популярності завдяки тканинам ручної роботи.

Найближчим часом тут планується відкриття народної школи, яка зберігає традиції місцевих ремесел.

Пішохідний туризм та Кваси

Село знаходиться на березі річки Чорна Тиса на висоті приблизно 600 м над рівнем моря. Тут починаються багато точок пішохідних маршрутів. Звідси варто попрямувати, наприклад, до Свидовецького чи Чорногорського хребта чи окинути поглядом світ із вершин Близниці, Говерли чи Петроса.

Відпочинок у Квасах розрахований на досвідчених туристів, готових до важкого шляху. А найбільш відчайдушні та відважні з них піднімаються в гори на коні чи машині.

Поруч розкинувся курорт Драгобрат, біля якого б’є найвищий водоспад на Закарпатті. Ним є фонтан Труфанець заввишки близько 40 метрів.

У давнину, в посеред одного з осінніх днів у 19 ст, на околицях села впав метеорит. Він був виявлений місцевим лісником і переданий до німецького Тюбінгенського інституту.

Визначні місця в Квасах

У невеликому селі на 2000 жителів знаходиться чимало церков.

Є тут традиційна стара дерев’яна Преображенська (Петропавлівська) церква, збудована у 18 ст.

Позаду неї знаходиться сільський цвинтар, на якому мандрівникам розкриється ціла хроніка життя села.

На початку цвинтаря у 20 ст. зведено хрест із розп’яттям. Він увінчаний написом «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико і Твоє воскресіння славимо».

Праворуч, біля дзвіниці, біля огорожі розташовані 4 могили із залізними хрестами та розп’яттям. Перша з них присвячена Теофілу Глібовецькому, маляру та фотографу, який помер наприкінці 19 ст. та прожив всього 44 роки.

Церква Різдва Богородиці

Церква Різдва Богородиці одна із найстаріших культових споруд, зведених ще наприкінці вісімнадцятого століття.

Саме сюди прийшли герої вже згадуваної легенди про перших поселенців Квасів. Влаштувавшись на місці, жінки відкрили колибу для населення нового села, що все збільшується.

Проповідував у збудованому тут храмі той самий священик, якого свого часу не відпустили після здійснення обряду вінчання дочок втікачі.

Базиліка споруджена в гуцульському стилі та зроблена з вільхи та глини. У першій третині 20 ст. вона була ґрунтовно перебудована. Поруч із нею з’явилася дзвіниця, а віддалік розташувався цвинтар.

Тут збереглися старовинні будинки, поверхні яких покриті особливими ромбиками з дерева.

Греко-католицька церква

Іншою культовою спорудою села є греко-католицький храм, зведений у 19 ст. На околиці села в урочищі «Чопаш» (Закарпатська область) раніше знаходився цвинтар, де знаходили останній упокій австрійські та італійські робітники. Тоді вони були зайняті на будівництві залізниці, що веде до перевалу.

Безпосередньо поряд із селом у 1944 р. йшли бої. Тому тут також знаходяться вісім могил угорських воїнів, які загинули на полі битви Другої світової.

З іншого боку, біля Білина, розташований ще один старий цвинтар для жебраків та самогубців. Тут розташована братська могила січовиків.

Залізничні мости-віадуки

Кваси припасли дещо для любителів гострих відчуттів. Для того, щоб пройти по стародавніх підвісних мостах, що небезпечно розгойдуються через Чорну Тису, необхідні міцні нерви.

Сильним духом пропонується також пройтися старими залізничними мостами, що не ремонтувалися з періоду панування Австро-Угорщини. Місцеві жителі звикли до подібних переправ та спокійно перетинають їх, незважаючи на проріхи у покритті.

Через них видно величезні валуни річки. Тим не менш, мости активні і по них рухаються потяги. Для підняття духу рекомендується скуштувати суниці, яка у великій кількості зростає біля колій.

Ресторани у селі Кваси

У селі Кваси є достатня кількість кафе та ресторанів, де можна вгамувати голод. Кожен турист зможе вибрати заклад, який найбільше відповідає його кулінарним та естетичним смакам. Кухня кафе та ресторанів у селі Кваси увібрала в себе традиції всіх національностей, які здавна у мирі та злагоді проживають у Закарпатті. У процесі приготування широко використовуються насамперед місцеві продукти, надзвичайно екологічно чисті та корисні.

Персонал квасовських ресторанів і кафешок напрочуд привітний і доброзичливий завжди знаходить підхід навіть до найрідкісніших відвідувачів. Інтер’єр та екстер’єр кафе та ресторану в селі Кваси напрочуд оригінальний і справляє дуже приємне естетичне враження.

Якщо Ваш бюджет для подорожі дуже скромний або Ви не любите витрачати зайві кошти, то Вам підійде кафе “Дубок”, ціни в якому вкрай демократичні, швидке та дуже чемне обслуговування. Це кафе також відрізняється дуже просторою залою, де можна розмістити велику кількість гостей для святкування якоїсь знаменної події.

Бюджетні туристи також можуть вгамувати голод у кафе “Крайня хата”. У цьому кафе інтер’єр скромний та простий інтер’єр, що створює затишну атмосферу. Порції тут дуже великі, а смак страв приголомшливий. Найпопулярнішими стравами, які тут замовляють є бограч, гуцульське м’ясо, деруни та білі гриби у сметані.

У разі потреби випити смачної кави та скуштувати тістечко Вам варто відвідати кафе “Гуцульська перепілочка”. Тут Ви зможете скуштувати випічку, тістечка та торти виготовлені за гуцульськими рецептами та випити смачну каву, латте або какао. Також у цьому квасівському кафе є великий вибір (понад 10 сортів) хліба власної випічки.

Якщо ж Ви хочете відвідати піцерію чи ресторан, то радимо Вам не обійти в селі Кваси піцерію “Гуцульська піца під газдівське пиво” та ресторан “Гагарін та бокораш”.

Де зупинитись у Квасах

Відпочивальникам не доведеться довго ламати голову над тим, де винайняти житло.

Їх гостинно зустрінуть готелі, найкращим з яких є готель «Над Тисою».

  • Адреса: Кваси, 13, Рахівський район, Закарпатська область, Україна
  • Телефон : +38 (096) 212 0964

Він знаходиться за 13 км від витягу «Карпатська Чайка». Гостям пропонується безкоштовна парковка та Wi-Fi. У номерах є телевізор сучасної моделі, що має доступ до супутникових каналів. В частині кімнат є зона відпочинку. Деякі з них виходять вікнами на гори чи річку. Номери-люкс обладнані гідромасажними ваннами.

  • Вартість проживання – від 750 грн.

Тим, кого цікавить економічніший варіант, пропонується обрати в селі Кваси житло в приватному секторі. Чудові умови надаються в котеджі «Mineral», готелі «Лісова казка» або еко-садибі «Васкул». Обійдуться вони лише від 300 грн.

Бажаючим пройти в Кваси лікування, краще відвідати санаторій «Гірська Тиса», де вартість номерів починається від позначки 3573 грн.

Як дістатися до Kвасова?

Потрібно також розповісти, як доїхати до села Кваси.

  • Через село проходить велика карпатська траса «Мукачево-Львів», якою дуже зручно прямувати до села з Івано-Франківська, Коломиї, Мукачева чи Ужгорода.
  • Залізницею легко дістатися до Івано-Франківська, Києва чи Львова.
  • Літаком краще летіти до Івано-Франківська чи Ужгорода.

🧡 Той, хто ніколи не був у селі Кваси, не бачив раю на землі. Якщо такий шанс випадає простим смертним, то не варто його упускати.