В Закарпатті, серед неприступних скель Свидівця і Гуцульських Альп, зростає чарівна квітка едельвейс, яку в народі називають шовкова косиця, тобто шовкова квітка. Латинська назва квітки Leontopodium alpinum походить від грецьких слів leon – лев і podion – лапка, оскільки зовнішній вигляд суцвіття цієї рослини нагадує левину лапу.
Багато гарних гуцульських легенд присвячено цій ніжній білій квітці. Тільки сміливий гуцул міг дістати з високої скелі едельвейс і принести своїй коханій. Саме так в старі часи гуцульські парубки сватались до дівчат. Адже той хлопець, який ризикуючи своїм життям зміг зірвати і подарувати шовкову косицю дівчині заслуговував на її взаємність.
Сьогодні ця рослина на Закарпатті зустрічається тільки в двох місцях – на скелях гір Близниця і Ненеска. Едельвейс занесено до Червоної книги України.
Де знаходиться Шовкова Косиця
Едельвейс квітка – самобутня, рідкісна рослина, що росте у важкодоступних місцях, переважно на вапнякових скелях. Дістатися до неї досить складно і навіть небезпечно, така особливість сприяє виникненню великої кількості легенд і повір’їв. Рослина зацвітає в липні і серпні місяці.
Квітка Едельвейс в Карпатах зустрічається достатньо рідко, її можна побачити тільки в декількох гірських системах: Свидовець (гора Драгобрат, Близниця), хребет Чорнагора (Ребра і Шпиці), Марморошскій масив (г.Ненеска), в Чивчинських горах (г.Великий камінь).
В Європі Едельвейс зустрічається в гірських системах субальпійському і альпійському пояса (Піренеї, Альпи, Балкани).
Як виглядає Срібна Косиця
Квітка зустрічається різної величини, частіше за все її висота становить 20 – 25 см, ширина до 22 см. Для захисту від складних гірських умов рослина покрита біло – сріблястими ворсинками. Стебло вигнуте, гіллясте, ближче до верхівки утворює невеликий кущ. Листя продовгувате із загостреною верхівкою, вони розміщені по колу близько один до одного. Цвіте рослина кошиками, оточеними листочками у вигляді зірки.
Едельвейс є символом альпіністів, а також вважається що рослина приносить любов та щастя. Про неї існує величезна кількість легенд та історій. В одній з них розповідається про нещасливе кохання хлопця і дівчини. Їм заборонили бути разом і що б уникнути розставання вони вирішили стрибнути зі скелі. На місці їх загибелі виросли вражаючі квіти, як символ міцної щирої любові. Так само в деяких гірських народів едельвейс – це символ мужності. Вважається якщо дівчина подарувавши юнакові квітку, то вона тим самим покаже свою щирість і прихильність.
Рослина вражає своєю незвичайною красою, зберігаючи зовнішній вигляд навіть в засохлому стані.
Легенда про квітку Едельвейс
Історія про квітку Едельвейс говорить що високо в горах жила чаклунка. Вона була добра і красива, як весняні гори і недосяжна, як суворі гірські вершини. Її батько перед смертю наклав закляття, що б не один смертний не зміг домогтися руки дочки, оскільки вважав звичайних простих негідними її уваги. Безліч сміливців намагалися домогтися визнання чаклунки, але як тільки юнак, починав говорити про свої почуття, то тут же з’являлися темні сили і скидали його в прірву.
Одного разу сильний, сміливий молодий гуцул вирішив будь-що не стало добитися руки і серця чаклунки. Піднімаючись до вершини гори, він витратив усі сили, побачивши кохану він не зміг промовити не слова, він тільки дивився на неї із захопленням. Оскільки він не говорив про свої почуття, темні сили не могли з ним ні чого зробити. Йшов час чаклунка прив’язалася до юнака, породивши незвичні для неї раніше почуття. Темні сили не могли цього допустити, почекавши відповідний момент, несподівано підкралися до гуцула і скинули його з обриву. Відчувши гіркоту втрати, чаклунка перший раз в житті заплакала. Сльоза, доторкнувшись з землею породила рослину незвичайної краси, так з’явився перша квітка Едельвейс.