Без пісень, музики і танців неможливо уявити закарпатців. При цьому не важливо чи це жалібний і сумний спів втомленого важким життям селянина, чи нестримно-смілива пісня опришків, або ж колискова, чи ласкава дівоча, або жартівлива коломийка – пісня звучить усюди. В ній відобразилися і важливі суспільно-політичні події, і повсякденний побут, різноманітні почуття і настрої.
Краще всього народна творчість збережена в гірських районах Закарпаття, де культурні зв’язки суттєво обмежені.
Своєрідними є й закарпатські народні танці. Вони вирізняються дрібними ритмічними рухами “під себе”, котрі нагадують стрибки через гірські струмки, камені і повалені дерева. Найбільш самобутні з них – бойовий гуцульський “аркан”, жіночий “каричка” і угорський чоловічий танець “чардаш”.
Вражають цінителів музики закарпатські народні інструменти. Їх звучання відтворюють учасники аматорських і професійних фольклорних ансамблів. Основне місце серед них займає закарпатський народний хор – художній колектив без якого важко уявити сучасну культуру краю.
Головну роль в народній музиці регіону традиційно займає скрипка. Популярними є басоля і контрабас. Завданням створенню ритміки, гармонійного фону в музичній композиції і посилення басової основи мелодії служить струнний інструмент цимбали.
Здавна жителі Карпат навчилися добувати звуки, використовуючи листя рослин, кору дерев, тріски і т.п. Вони створили такі прості у виготовленні інструменти, як скосівка, теплинка, піщанка або тилинка. Горяни зі ствола модрини або ялини виготовляють сигнальні труби – трембіти. Багатьом відоме звучання карпатської сопілки. Подібний інструмент є і в угорського населення краю – це фуруя, і в румунів Закарпаття – флуер.
Крім сопілки жителі гір здавна використовували дримбу. Вона до недавнього часу була одним з найбільш поширених інструментів.
Сьогодні музику, пісні і танці можна послухати і побачити на концертах, ярмарках і під час фестивалів народної творчості.
Відео
Фото
-
Жіночий танець Каричка -
Гуцульський танець Аркан -
Закарпатський народний хор
