Одним з найбільш характерних пісенних жанрів закарпатського фольклору є коломийки. Це коротенькі жартівливі пісні. Найбільш поширеними коломийки є в гірських селах Закарпаття, особливо на Гуцульщині, де вони домінують над усіма іншими пісенними жанрами.
Коломийки – коротенькі пісеньки, які часто об’єднуються у “в’язанки”, низкою виконавців, як правило, не маючи строгого сюжету. Все залежало від ситуацій і виконавця. Коломийки могли використовувати як супровід до танцю, який так і називається – “коломийка” або “гуцулка”. Жанр коломийок був створений гірськими пастухами і лісорубами. Сидячи біля багаття довгими вечорами, вони полюбляли розповідати різні історії-байки, як правило з сюжетами про потайбічні сили. Чоловіки, які володіли даром так званого “баю”, спеціально запрошували на сімейні обряди, де вони повинні були відлякувати злих духів і приводити добрих. В гуцульській міфології нараховується біля двох сотень демонічних сутностей. Частина з них допомагає, а частина шкодить людям.
Подібність до коломийок спостерігається в піснях інших народів: сербські “коло”, чеські “до колочка”, болгарські “хоро”.
Нові, створені в наші часи закарпатські коломийки можуть свідчити про велику життєздатність цього жанру.
Фестиваль коломийки на Волівеччині 
Коломийки – це коротенькі жартівливі пісні 
Фестиваль коломийки
Насколько полезной была эта статья?
Нажмите на звезду, чтобы оценить статью!
Средний рейтинг 4.7 / 5. Подсчет голосов: 3
Мы сожалеем, что эта статья не оказалась полезной для вас!
Давайте улучшим эту статью!
Спасибо за ваш отзыв!
