Росіяни – наймолодша національна меншина Закарпатської області. З’явились вони в нашому краї на початку 20-х років XX століття, коли частина російської антибільшовицької еміграції осіла тут після закінчення Громадянської війни в Росії. Російські емігранти, завдяки їх високому рівню освіти, залучались чехословацьким урядом до участі в господарському і культурному житті краю. Російські вчені працювали в чеських і словацьких наукових установах, досліджували етнографію, народну культуру та мистецтво, мову закарпатців. Колишні викладачі університетів стали вчителями в російськомовних гімназіях Мукачева, Хуста, Пряшева. Російські монахи і священики активно поширювали в регіоні православ’я. Частина емігрантів почала займатись політичною діяльністю, сприяючи організації і консолідації русофільського руху.
Кількість росіян, які мешкали в Закарпатті протягом 1921-1939 років, не була постійною, вони жили тут з усвідомленням тимчасовості свого становища і надією на швидке повернення на батьківщину. В період розпаду Чехословаччини в 1938-1939 роках більшість з них виїхали в Чехію і країни Західної Європи.
Нова хвиля росіян з’являється на Закарпатті в 1944 році. Це були військові і представники партійної бюрократії СРСР. Після приєднання Закарпаття до Радянської України в регіон линула хвиля переселенців зі всього Союзу. В кінці 1980-х років в області проживало близько 50 000 росіян, що складало 3,9% населення краю. Після розпаду СРСР частина з них виїхала в Російську Федерацію.
