Вперше споруди оборонного призначення з’явились в Закарпатській області ще в бронзовому віці. Тоді вони представляли собою городища, оточені земляними валами і ровами (Арданівське, Стремтура (Іршава), Галіш-Ловачка (Мукачево), Боржавське (Вари). Найдосконаліший різновид оборонних споруд середньовіччя в Закарпатті представляють замки XI-XVIII століть.
Дослідники виділяють два види фортець. Перший був призначений для нагляду за навколишніми землями і отримання данини з них, а також для постійних нападів. Це Мукачівський, Квасовський, Бронецький, Невиицький замки. Другий тип – замок-охоронець підвладних територій: Ужгородський, Виноградівський, Королевський, Чинадіївський, Середнянський.
Серед замків також видокремлюють регулярні і нерегулярні, які використовувались тільки під час війни.
Іноді фортеці зростались в архітектурному ансамблі з містом, як Королевський, Ужгородський, Виноградівський, а іноді залишались автономними рицарськими укріпленнями, як Квасовський і Бронецький.
До XII століття всі фортеці в Угорському королівстві, до складу якого в той час входило Закарпаття, належали тільки королю. Але з розвитком феодальних відносин дворяни отримували у спадкове володіння великі земельні маєтності. Одночасно виникла потреба споруджувати замки для охорони великих земельних володінь. Так виникають адміністративно-територіальні центри, в середині яких знаходилась цитадель, що витримувала постійні хвилі безкінечених міжусобиць.
Всі фортеці і замки Срібної землі, крім Підсереднянського і Чи надіївського, побудовані на височині. Вони дуже часто перебудовувались, в кожному можна знайти сліди різних епох. Тож по ним можна прослідкувати історію замкового будівництва неначе в розрізі різних епох водночас.
Видео
Фото
API error 190: Error validating access token: The session has been invalidated because the user changed their password or Facebook has changed the session for security reasons.