Колочава складається з п’яти присілків: Лази, Горб, Брадолець, Сухар, Мерешор, а довжина Колочави понад 15 кілометрів.
В свій час Колочаву прославив роман «Микола Шугай» чеського письменника-комуніста Івана Ольбрахта. Роман присвячено долі останнього карпатського опришка. Досі Колочаву щорічно відвідує безліч туристів з Чехії.
Колочава відома перш за все як село-музей. Тут діє аж десять музейних установ. Вони присвячені народній архітектурі, вузькоколійці, бокорашам, радянській школі, чеській школі, лінії Арпада, воїнам-інтернаціоналістам, воїнам УПА та Івану Ольбрахту. Кожен музей вражає своєю унікальністю і неповторністю.
Закарпатський художній музей імені Йосифа Бокшая засновано в 1948 році. Він розташований в будівлі колишнього комітатського управління (жупанату) – архітектурної пам’ятки, побудованої ще в 1809 році в архітектурному стилі класицизму.
Внаслідок того, що курортне село Шаян майже з усіх сторін оточене схилами Карпат, в ньому панує унікальний мікроклімат, який характеризується майже повною відсутність вітру. Головним багатством Шаяна є джерела мінералізованої кремнієвої гідрокарбонатнонатрієвої води (типу «Боржомі» і «Віші-Селестон»)
Завдяки унікальному клімату Пилипець став відомим гірськолижним курортом. Сніжний покрив в Пилипці ідеальний для катання на гірських лижах. Однак, взимку тут буває дуже холодно (до -30 o С). Гірськолижні траси в Пилипці облаштовані на схилах гір Гимба і Ряпушка. В селі є три великі підйомники: «Затишок», «Боржавські полонини» і «Магура». Найпопулярнішим серед них є «Боржавські полонини» з довжиною аж 1500 метрів та величезним перепадом висоти – 402 метри.
Лазещина, як і багато інших сіл в Закарпатті, залюбки використовується лижниками та бордистами. Ціни на житло в Лазещині доступні, а відстань до відомих гірськолижних баз в Драгобраті і Буковелі незначна. Драгобрату знаходиться на відстані лише 18 км, а Буковель – 20 км.
