В селі Лисичево Іршавського району (згадується з XIII ст., населення понад 3 тис. жителів) працює єдина в Європі діюча водяна кузня-музей «Гамора» на річці Лисичанці. Ця скромна на перший погляд довга одноповерхова будівля з плетеним парканом – живий шматочок історії. Назва кузні побудованої в першій половині XIX століття на місці старої паперової фабрики графа Телекі, походить від німецького слова Hammer (молот). Закарпатці досі називають великі молоти гамами.
Кузня-музей унікальна ще й тим, що суміщає три промислові епохи: ремісницьку (тому що є майстер і підмайстри), мануфактурну (тому що є розподіл праці) і фабрично-заводську (так як роботу людей частково замінюють механізми). Для кузні колись довелось перегородити річку греблею і вирити канал довжиною 150 метрів. Перед туристами відкриває свої двері типова кузня Австро-Угорської імперії. Схожі є в Німеччині і Словаччині, але вони давно не діють. А «Гамора» діє кожен день вже більше 150 років, а в 1930-х роках навіть входила в четвірку металообробних підприємств Підкарпатської Русі.
В кузні можна побачити піч і чотири молоти вагою до 125 кілограмів. Для роботи з ними треба було 16 ковалів, а зараз їх змушують рухатись струмені води, які спадають на дерев’яне колесо. Із п’яти таких коліс залишилось тільки два. Колись вироби «Гамори» (лопати, мотики, сокири, підкови) йшли на експорт в Угорщину, Румунію, Югославію. До 1990-х років «Гамора» діяла на повну потужність, але повені 1998 і 2001 років зруйнували греблю в Лисичево, і «Гамора» призупинила свою роботу. В кінці 2001 року будівлю взяла в оренду родина Петровців, вони побудували нову греблю, відремонтували кузню. В липні в кузні щороку проходить Всеукраїнський фестиваль ковальського мистецтва «Гамора».
Відео
Фото
-
Механизм старой кузни -
-
Наковальня, внутри кузни Гамора -
Рабочая зона, внутри кузни Гамора
API error 190: Error validating access token: The session has been invalidated because the user changed their password or Facebook has changed the session for security reasons.
