Роль води в купальських обрядах на Закарпатті

25
Купання на Івана Купала
Купання на Івана Купала

Роль води в купальському святкуванні завжди була надзвичайно важливою. Всі обрядодії з водою на Івана Купала мале очисне значення.

Очищувались в цей святковий день в першу чергу за допомогою купання. Його обов’язково поєднували з перестрибуваннями через купальські вогнища. В давнину вода, як i вогонь, вважались рівнозначними очищувальними стихіями. На підтвердження цих слів досить пригадати народний звичай гасіння пожеж викликаних блискавкою не водою, а молоком. Це, мабуть, залишок язичницьких вірувань про вогонь i воду як рівносильні стихії, які не варто між собою сварити.

Для населення гірських районів Закарпаття на Івана Купала характерною була традиція купатися вранці до сходу чи зi сходом сонця.

На Закарпатті в день Івана Купала не тільки люди купались, а й їхня худоба. Вважалось, що купальська вода цілюще впливає на худобу. На Закарпатті в гірських районах вважали, що купальські обряди з водою здатні підвищити надої молока. Молоко було в селянських, як правило, багатодітних сім’ях основною їжею, тому зрозуміла турбота господаря про те, щоб його було вдосталь.

Гуцули вірили, що на Івана Купала навіть сонце купається у воді. Саме тому з цього дня починали купатися в річках та інших водоймах. З цими ж віруваннями пов’язаний гуцульський звичай до схід сонця на Купала купатися в росі. Його дотримувалися гуцулки.

Паралельно ще однією пережитковою формою статевої магії були дівочі ворожіння про майбутнє заміжжя.

Вважалось, що благодатною силою купальської роси чи води, могли скористатися відьми, яких в Закарпатті називали «босорканями».

Щоб зібрати купальську росу волочили по траві ряднину чи скатертину, яку потім викручували, добуваючи чудодійну воду.

Хоча ритуали вінкоплетин i ворожіння на вінкax не мали поширення на Закарпатті, одначе тут етнографи зафіксували своєрідні вірування в купальську воду не тільки як засіб передбачення майбутнього, а й фактор впливу на долю людини. Так, гуцулки йшлa вдосвіта на Івана Купала до джерела-водоспаду, підставляла висушений пшеничний корж і примовляла різні закляття. Потім дівчина приносила корж додому, висушувала його, а тоді товкла на дрібні крихти i крадькома підсипала їx до страви хлопцеві, якого xотілa причарувати, щоб вийти за нього заміж.

На території Закарпаття існував звичай, який забороняв купатися до Івана Купала, а днем купальського святкування розпочинався, так би мовити, купальний сезон. На Івана Купала люди купались масово. До річки чи іншої водойми йшли всі і старі і малі.

Купальний сезон, за народними традиціями, тривав від Івана до Іллi (2 серпня за н. с.). Такі межі для клімату нашого регіону є розумними й виправданими: до початку липня i від середини серпня вода вже недостатньо тепла, що могло викликати різноманітні простудні захворювання. Тож у звичаях купатися від Івана до Іллi містичні моменти переплітаються з раціональною доцільністю, з реальним практичним життєвим досвідом народу.

Насколько полезной была эта статья?

Нажмите на звезду, чтобы оценить статью!

Средний рейтинг / 5. Подсчет голосов:

Мы сожалеем, что эта статья не оказалась полезной для вас!

Давайте улучшим эту статью!

{{ reviewsOverall }} / 5 Пользователей (0 голосов)
Нравится
Что люди говорят... Оставьте свой отзыв
Сортировать по:

Будьте первым, кто оставит отзыв.

User AvatarUser Avatar
Проверенный
{{{review.rating_comment | nl2br}}}

Показать больше
{{ pageNumber+1 }}
Оставьте свой отзыв

Ваш браузер не поддерживает загрузку изображений. Пожалуйста, выберите современный браузер