Закарпатська – мабуть найбільш мальовнича, виразна та різноманітна кухня з усіх українських в цілому. Пов’язано це з особливістю історії Закарпаття. Унікальність і різноманітність формувалось протягом багатьох століть і включає в себе традиції і самобутність кухні багатьох народів. Західна частина Карпатських гір потрапила під вплив Австро – Угорщини, Чехословаччини, Румунії. Крім того, в ній звучать відгук німецької, польської та єврейської. Також закарпатська кухня яскраво представлена рецептами з інших регіонів України: полтавські галушки, слобожанські деруни, донецькі налисники.
Кожна страва закарпатської кухні відрізняється, маючи свою родзинку і здатне здивувати навіть вимогливого гурмана. Збереглися навіть стародавні унікальні рецепти: дзьобачки, ріпа, лопатки, пасуля.
Закарпаття – багатонаціональний край, кожний народ, який жив на цій щедрій землі, залишив нащадкам декілька популярних рецептів. Однак найсильнішим був і залишається вплив угорської кухні. Взимку добряче може зігріти боб-гуляш – традиційний угорський гарячий суп з квасолі.
Закарпатську кухню можна спробувати в будь-якому місті України, ресторани мають назву колиба.
Найбільш популярна гаряча м’ясна страва – бограч, який угорці готують ще з часів переходу через Карпати в Паннонію. Бограч – (перша страва) це густа суміш м’яса, грибів, цибулі, перцю, часника та інших інгредієнтів. Готують його в казанку на відкритому вогні (навіть назва вказує на це: по угорськи «казанок» – «bogracs»). По легенді, угорці сильно перчили свої страви під час турецьких війн, щоб вороги не могли з’їсти приготоване. Турки вже давно не загрожують спокою жителів Закарпаття, а традиція додавати в їжу багато перцю залишилась.
Національна закарпатська кухня особливості
Гуцульська складова закарпатської кухні – це банош і бринза. Ці страви традиційно готували тільки чоловіки. Для баноша (бануша) потрібні свіжі вершки (або овеча сметана) і кукурудзяна мука, а помішувати його слід дерев’яною ложкою. За переказами, цю кашу вперше приготував гуцул Банош під час голоду, коли з їжі залишались лише сметана і мука. До баноша традиційно подають шкварки і смажені гриби.
Трохи схожий на банош румунський вклад в закарпатські страви, мамалига, вона ж токан – кукурудзяна каша (італійці її називають полена, а угорці – пуліска). До мамалиги подають гриби, бринзу, м’ясо, сметану, шкварки.
Взагалі кукурудза грала дуже важливу роль в раціоні закарпатців. За легендою перший качан кукурудзи на Закарпаття привіз із турецького полону на Ужгородщину, в село Баранинці, місцевий солдат, який зміг його вивезти сховавши в своїй шапці. Це було ще в XV столітті. Протягом тривалого часу кукурудзу в Закарпатті навіть називали «турецькою пшеницею». А традиція посиденьок за очищенням качанів, коли родичі і друзі могли поговорити за нескладною роботою про все що завгодно, навіть увійшла в крилаті вирази: в Угорщині є вислів «чистити кукурудзу», еквівалентний українському «розводити теревені», або російському «точити ляси»
Гурка – блюдо яке прийшло з Угорщини. Це ковбаса для начинки використовується свиняча кров, легені, печінку, рис пшоно і кукурудза.
Ще одна закарпатська страва – палачінти (молдавани називають їх плациндами). Випічка млинці із прісного тіста (пісні), які можуть бути із солодкою або несолодкою начинкою.
Варто також спробувати кремзлики (інші місцеві назви: кийзлики, гиглі, рисилованики) – картопляні оладки, схожі на деруни.
Страви закарпатської кухні зі Словаччини прийшла традиційна закуска – смажений сир, чудова закуска до місцевого вина.
Німецький внесок в закарпатську кухню – шовдарь (копчений свинячий окорок), який традиційно готують на Великодень.
Домашня закарпатська кухня з Чехії в Закарпаття прийшла оригінальна страва з безліччю варіацій – кнедлики. Вони готуються з дріжджового тіста, сирої чи вареної картоплі, м’яса, сиру та відварюються до готовності. Кнедлики чудово смакують разом з соусами, бульйоном, смаженою цибулею, сметаною, а солодкі кнедлики, посипані подрібненими горіхами, вживають з різноманітними фруктовими сиропами.
Рецепти закарпатської кухні
Михайло Міцко, автор книги “Закарпатська кухня”, висвітлив в ній аж цілу тисячу стародавніх і сучасних рецептів. В Закарпатській області нещодавно було розроблено «Гастрономічний туристичний шлях», а фестивалів, які тематично присвячені тим чи іншим стравам, нараховується більше тридцяти.
Туристам, які вже відкрили для себе родзинки закарпатської кухні, можна тільки позаздрити. А тим, хто тільки планує це зробити – побажати якомога швидше вирушити в свій гастрономічний тур по Закарпаттю.
Відео
Фото
Будьте першим, хто залишить відгук.
