Довжина цієї правої притоки Тиси понад 90 кілометрів. В спокійні періоди глибина Тереблі становить лише 0,7-1,5 метри, а після сильних тривалих опадів вона може піднятись до 3-4 метрів. Швидкість течії трохи менше 20 кілометрів на годину. Протікає вона в межах Хустського, Міжгірського і Тячівського районів Закарпатської області.
Теребля отримує воду з озера Синевир та від багатьох струмків, які течуть до неї з Горганського хребта. Аж до дракулової вотчини, села Драгово Хустського району, Теребля протікає по вузькій долині затисненій з обох сторін горами. Якщо їхати вздовж Тереблі, то живописні пейзажі навколо компенсують незадовільний стан асфальтового покриття на цій ділянці дороги.
Назва річки тюркського походження і в перекладі означає верхня або верхова риба. Таке походження назви цієї дивовижної високогірної річки не дивина. Тут і сьогодні у великій кількості водиться форель, яка дуже любить чисту воду збагачену киснем. Крім форелі Теребля може похвалитись харіусом, голяном, минню та іншими видами риб. Щоправда на території Вільшанського водосховища форелі немає – для неї тут занадто глибоко, але тут водиться лежень, підуст і головень. Ближче до села Буштина, де Теребля впадає в Тису, річка стає менш прозорою, тут з’являються судаки, окуні, в’юни, соми, щуки, чехоні і йоржі.