Під час Другої світової війни угорський уряд в північно-східних Карпатах побудував військову оборонну лінію – Лінію Арпада. Вона складалася з декількох поясів. Перший – в Прикарпатті, для захисту підступів до головного Карпатського вододільного хребта, який називався рубежем Гуняді. Другий проходив по вершинами основних Карпатських хребтах і складався з окопів і бліндажів – так званий рубіж святого Василя. Третій – по вузьким долинам річок і поблизу великих населених пунктів, включав в себе бетонні укріплення і механічні перешкоди – Лінія Арпада.
Ширина Лінії Арпада в окремих місцях сягала 120 км, а довжина становила 350 км. До її складу входило 439 відкритих вогневих точок, 750 дотів, 99 опорних пунктів, 343 дзоти. Але лінією угорські фашисти практично не скористались, оскільки поспішно відступили перед загрозою оточення радянською армією в Словаччину і Угорщину.
Залишки фортифікаційних споруд можна побачити в селах Підполоззя, Верхня Грабівниця, Синевирська Поляна, Усть-Чорна і Ясіня. В доброму стані збереглися бліндажі на горі Лопушна на кордоні з Івано-Франківською областю. Дерев’яна оглядова вежа розташована між вершинами гір Берть і Побита вище села Лопухово Тячівського району. В селі Колочава Міжгірського району діє музей Лінії Арпада, де дуже вдало відтворено дух тієї великої війни.
Окопи і бліндажі 
Залишки фортифікаційних споруд 
Бліндажі на горі 
Оборонна лінія – Лінія Арпада 
Карта схема лінії Арпада
