В румунському селі Середнє Водяне (колишня назва Середня Апша, населення майже шість тисяч чоловік) Рахівського району Закарпатської області збереглись два цінні з історичної точки зору дерев’яні храми. Обидві святині присвячені Миколі Чудотворцю. Місцеві жителі розрізняють ці церкви не по назві, а по географічному розташуванню: верхня і нижня.
Верхній храм двозрубний, зі сторони здається, що він вріс в землю. Це один з найстаріших храмів в Закарпатті. Він зустрічає туристів на початку села біля дороги. Ця церква відома з 1428 року, а в 1760 році побудовано високу каркасну башту над входом. Вузькі стрільчаті вікна є відображенням готичного стилю в архітектурі. Поблизу церкви стоїть низенька дзвіниця і дерев’яне розп’яття. В інтер’єрі храму збереглись розписи нави 1601 року – виконані в дусі українського живопису XV століття та присвячені сюжетам “Страстей Господніх”. Крім того, збережено розписи бабинця XVIII століття із зображеннями “Страшного суду”, постатей святих, серед яких вміщений портрет ктитора храму священика Никоря. На склепінні виділяється образ Пресвятої Богородиці «Знамення». Зберігся також цінний чотирьохярусний іконостас 1761 року. Дубові зруби цієї церкви вважаються найдавнішими в Україні.
Нижня Миколаївська церква знаходиться на відстані одного кілометра від верхньої. Вона молодша за свою сусідку, її побудовано в XVII столітті. Суровий ззовні храм має високий дах та виділяється незвичним розташуванням входу: на південному фасаді цієї давньої споруди. Так само з південної сторони розташований вхід і в верхній Миколаївській церкві. Дах нижньої церкви так само вкритий ґонтом. Нещодавно під час ремонту в ній були виявлені давні розписи.
Фото