Храм царя Соломона в селі Кідьош

Перше, на що слід звернути увагу, подорожуючи на Закарпатті по Берегівському району – назви населених пунктів. З часів видання більшості книг по краєзнавству, а саме багатотомників «Історія міст і сіл УРСР» і «Пам’ятники архітектури і містобудування УРСР», багато населених пунктів Закарпаття «змінили прізвище на дівоче»… Зараз вони повернули собі назви, які існували до радянських часів.

Багатства природи Берегівського району

Берегівський район може похвалитись не тільки архітектурними пам’ятками, але й морем. Геологи довели, що майже під всією територією Берегівського району на глибині 800 метрів знаходиться термальне море, яке проривається на земну поверхню джерелами з температурою води від +18 до +80ºС. З 1000 розвіданих в районі джерел майже всі – кременисті термальні. На Берегівщині зосереджені основні…

Взяти для прикладу село Кідьош (три кілометри на північний-схід від районного центру, 895 жителів), на радянських картах воно позначалось як Зміївка.
В селі Кідьош розташований костел Іоанна Хрестителя, який побудовано в XIV столітті на основі каплиці XIII століття. В Середньовіччі храм слугував не тільки для молитви, але й мав оборонне значення: він був оточений огорожею і захищений ровом. В 1889 році будівлю реставрували. Важливий елемент в архітектурі костелу – маленькі бокові романські вікна. В головній наві частково збереглись фрескові розписи стін XIV століття: «Свята Катерина», «Молитва про чашу», «Явління Христа Марії», відкриті в 1911 році. Дослідники відзначають тонкий малюнок і дивовижну палітри розписів. Дерев’яна дзвіниця біля храму побудована в XVIII столітті. А в легендах, котрі місцеві жителі передають з покоління в покоління, йдеться про те, що саме тут знаходився монастир царя Соломона. Тільки не біблейського героя, а сина короля Ендре і доньки Ярослава Мудрого Анастасії. Тут, в скиті, Соломон замолював гріхи – кров, пролиту в міжусобних битвах.

Дерев'яна церква св. Миколая в Середньому Водяному

Класифікація Закарпатських дерев’яних храмів

Науковці виділяють п’ять стилів закарпатських дерев’яних храмів, поміж ними – гуцульський, лемківський і бойківський – названі по етнографічним групам закарпатського населення, а відповідно ще два – готичний і барочний – по відповідним стилям в кам’яній архітектурі. Лемківські і бойківські дерев’яні храми зберегли для нащадків давні способи українського храмового зодчества, в основі яких лежить принцип триєдності…