Саме село Абранка Воловецького району Закарпатської області засноване в 1611 році. В 1692 році в історичних джерелах зазначається про церкву в ньому. У 1733 році вже згадується дерев’яний храм Пресвятої Богородиці в селі Абранка з трьома дзвонами.
Сучасна церква Введення Пресвятої Богородиці в селі Абранка побудована в 1804 році. Церква знаходиться в стороні від центральної галасливої траси (GPS: 48.737324, 23.0856429) на високому березі струмка, який протікає через село.
Поруч з церквою розташована двоярусна, масивна невисока дзвіниця з бляшаним дахом і опасанням. З трьох її дзвонів найменший є найдавнішим. Його було відлито в 1807 році майстрами Францом Лехерером та Паулем Шміцем у Пряшеві
Церква тризрубна, складається з трьох частин. Однак завдяки спільному даху, церква виглядає компактно, її поділ на три простори ззовні не відчувається.
В західній частині церкви, над бабинцем, возвишається відносно невисока, але широка башта, яка має двоярусне завершення барочної форми.
По периметру церкви тягнеться піддашя, яке в фасадній частині опирається на стовбці відкритого ґанку. В східній частині церкви, між піддашям і дахом, є вікно круглої форми.
Церква пофарбована в жовтий колір. В західній частині церковного двору, в декількох метрах від будівлі церкви, знаходиться дерев’яна двоярусна дзвіниця. Над першим ярусом є опасання, другий завершується невисокою голівкою барочної форми. В першому ярусі дзвіниці, зі східної сторони є двері, також арочної форми.
Абранківська церква серед сусідніх місцевих дерев’яних храмів вирізняється тим, що їй єдиній вдалось зберегти дерев’яний ґонтовий дах.
Інтер’єр святині прикрашений чудовими вишитими іконами авторами яких є місцеві майстрині Ганна Голяна, Олена Голяна, Марія Голінка. Зберігся в церкві іконостас кінця ХІХ століття, велика ікона «Розп’яття» та старий процесійний хрест.