Становище православного духовенства на Закарпатті в XVI-XVII століттях значно погіршилась. Його утискали як католики так і протестанти. В протистоянні між католиками і протестантами православне духовенство вирішило піти на компроміс з Римом. Так 24 квітня 1646 році в Ужгородському замку 63 православних священики на чолі з Василем Тарасовичем в присутності Егерського католицького єпископа Дьєрдя Якушича прийняли унію, тобто дали згоду на приєднання своєї церкви до католицької і визнали верховенство папи римського. Однак при цьому було здійснено низку виключень, зокрема, збережено обряд грецької церкви. Договір втілювався в життя дуже повільно. Тільки в 1651 році Рим затвердив першого Мукачівського греко-католицького єпископа Петра Парфенія. Тільки в 1771 році було канонізовано саму Мукачівську греко-католицьку єпархію.
Місто Ужгород обов’язково варто відвідати в кінці квітня – на початку травня, коли можна милуватись цвітінням справжнісіньких японських сакур. Тоді обласний центр Закарпаття перетворюють в суцільний рожевий райський сад.
Садженці японської вишні привезені в місто над Ужем у далекому 1923 році з Австрії. В наші дні сакури поширені по всьому Ужгороду. Найбільше їх можна спостерігати в районі Галагов. Справа в тому, що в 1920-1930-х роках чеська влада активно розбудовувала цю частину міста. Сьогодні ж – це центр Ужгорода. В чехословацький період Галагов представляв собою дуже болотисту місцину. Саме тому тутешній ґрунт не підходив багатьом деревам. Чехи вирішили висадити в Галагові сакури, які успішно прижились в м’якому і вологому кліматі.
Квітне сакура не довго – максимум 2-3 тижні. В ці дні в Ужгороді відбувається фестиваль “Сакура-фест”, заходи якого проводяться з другої половини квітня до кінця травневих свят. Щорічно на “Сакура-фест” приїжджають десятки тисяч туристів. Ужгород перетворюється на справжню туристичну мекку. Туристи ж обов’язково виставляють в соціальні мережі свої фото на фоні чарівних сакур. Сакури стали справжнім символом Ужгорода.
Фото