Романтична міні-скульптура “Крістіна Чакі та Міклош Берчені”

30
Міні-скульптура Міклоша Берчені і Крістіни Чакі
Міні-скульптура Міклоша Берчені і Крістіни Чакі

Цю маленьку пам’ятку відкрили завдяки допомозі громадської організації «Паннонія» та Генерального консульства Угорщини в Ужгороді. Урочисте відкриття цього романтичного пам’ятника відбулось 14 грудня 2015 року. Ця міні-скульптура стала 26-м шедевром скульптора Михайло Колодка в обласному центрі Закарпаття.

На скульптурі зображено, як закохані застигли за мить до поцілунку. Розташована ця романтична скульптурка в самісінькому центрі Ужгорода на Православній набережній неподалік Угорського консульства (GPS: 48.620900, 22.298636)

Міклош Берчені та Крістіна Чакі є символом боротьби угорського народу за свою незалежність. Міклош Берчені в юному віці став власником Ужгородського замку, який дістався йому після смерті останнього представника роду Другетів по чоловічій лінії. Його перша дружина походила з цієї знатної родини. У віці 22 років юний Міклош став вдівцем. Напівсиротами залишились троє дітей. Через декілька років доля звела Міклоша Берчені з Крістіною Чакі – теж вдовою. До знайомства з Міклошем Крістіна Чакі двічі виходила заміж, однак обидва рази овдовіла. Міклош Берчені був вдвічі молодший за неї. Не зважаючи на таку різницю у віці, в їхній сім’ї панувала любов. Крістіна була донькою державного судді Іштвана Берчені та походила з багатого роду. Крім того, попри вік вона була справжньої красунею.

Після придушення повстання, яке очолював Ференц ІІ Ракоці, Міклоша Берчені, який був активним учасником боротьби угорців за незалежність, оголосили зрадником, тож він разом із дружиною змушений був в 1710 році покинути свою резиденцію в Ужгороді і тікати за кордон. Міклош та Крістіна додому не повернулися, померли на території сучасної Туреччини.

Цікаву легенду про цю міні-скульптуру оповідає в своїй книзі «Ужгород – світова столиця міні-скульптур» Надія Попадюк. За легендою у 1695 році Ужгородський замок, яким на той час володіло подружжя Крістіни Чакі та Міклоша Берчені, відвідала делегація з Японії. Окрім вирішення політичних питань, пов’язаних з розвитком торговельних відносин з Нідерландами (на той час Японія розірвала усі зв’язки із Західним світом і здійснювала політику сакоку – ізоляції країни від Європи, Голландія була винятком), японські дипломати подарували гостинній родині саджанці японської вишні. Вони також розповіли про старовинну японську традицію ханами або милування квітучою сакурою, який, на думку японців, продовжує життя до ста років.

Господарям Ужгородського замку дуже сподобалася цей звичай і вони також згодом стали проводити час милуючись сакурою (відпочивали під квітучими деревами, насолоджуючись легкими напоями, музикою та іграми).Після поразки визвольної війни 1711 року Міклош Берчені обрав долю вигнанця й разом з Крістіною він оселився у далекій Туреччині, на згадку про себе вони залишили міні-скульптури на набережній Ужгорода навпроти свого улюбленого Квіткового парку (сучасний Ботанічний сад).

Насколько полезной была эта статья?

Нажмите на звезду, чтобы оценить статью!

Средний рейтинг / 5. Подсчет голосов:

Мы сожалеем, что эта статья не оказалась полезной для вас!

Давайте улучшим эту статью!

{{ reviewsOverall }} / 5 Пользователей (0 голосов)
Нравится
Что люди говорят... Оставьте свой отзыв
Сортировать по:

Будьте первым, кто оставит отзыв.

User AvatarUser Avatar
Проверенный
{{{review.rating_comment | nl2br}}}

Показать больше
{{ pageNumber+1 }}
Оставьте свой отзыв

Ваш браузер не поддерживает загрузку изображений. Пожалуйста, выберите современный браузер