В центрі села, зліва від траси, видніється силует дерев’яної тризрубної Дмитріївської церкви. Побудовано її ще в 1780 році зі смерекових брусів в стилі мараморошської готики. В цьому храмі збереглися твори художньої різьби XVIII століття і темперного живопису XVII століття. Нажаль дах храму вкрито бляшаним покриттям.
Район багатий мінеральними водами вуглекисло-хлоркальцієвого типу: 53 розвіданих джерела. Найвідоміші з них – Соймовське, Вучковське, Колочавське, Верхньобистрянське, Келечинське. Вода останнього використовується для лікування променевої хвороби
Версій про вік заснування ротонди є багато: від IX до XII століття. Нава і ризниця храму побудовані пізніше – в XIV-XV століття. Славу Горянській ротонди принесли унікальні фрески, знайдені під шпаклівка під час ремонту в 1879 році. Вже попереднім науковим аналізом було встановлено, що це стінопис XIII-XIV століть. Фрески намальовані переважно в холодній кольоровій гамі і зображають всім відомі сюжети: “Благовіщення“, “Втеча в Єгипет”, “Дорога на Голгофу”, “Христос перед Пілатом”, “Тайна вечеря”. Мабуть, автор фресок був знайомий з творчістю Джотто, предтечі італійського Відродження. Є версія, що фрески на стінах ротонди з’явились на замовлення власника Ужанської домінії Дьєрдя Другета, італійця за походженням.
Церкву в селі Біласовиця будували скоріш за все ті ж майстри, що й храм в сусідньому селі Котельниця. Але поскільки жодна церковна громада не погоджувалась на пряме повторення вже існуючої церкви, майстри вимушені були проявляти чудеса винахідливості, щоб не повторятись. За словами старожила церківника Михайла Халуса (1921 р. н.), батько і дідусь якого теж були церківниками, храм святого Миколая збудовано майстрами з Лазів Василем Ломаґою та Василем Далекореєм. Храм побудовано в 1890 році.
Богдан – це надзвичайно гарне закарпатське село, яке розташоване біля гір Петрос і Говерла. Довжина гірськолижного спуску в Богдані становить 1500 метрів. Трасу облаштовано бугельним підйомником з ратраком. Сюди варто приїздити любителям лиж з досвідом. Для новачків і любителів гірськолижна траса середньої складності в Богдані не найкращий варіант. Втім вона є хорошим варіантом для професіоналів і досвідчених лижників.
Колочава складається з п’яти присілків: Лази, Горб, Брадолець, Сухар, Мерешор, а довжина Колочави понад 15 кілометрів.
В свій час Колочаву прославив роман «Микола Шугай» чеського письменника-комуніста Івана Ольбрахта. Роман присвячено долі останнього карпатського опришка. Досі Колочаву щорічно відвідує безліч туристів з Чехії.
Колочава відома перш за все як село-музей. Тут діє аж десять музейних установ. Вони присвячені народній архітектурі, вузькоколійці, бокорашам, радянській школі, чеській школі, лінії Арпада, воїнам-інтернаціоналістам, воїнам УПА та Івану Ольбрахту. Кожен музей вражає своєю унікальністю і неповторністю.
Взимку Міжгір’я стає надзвичайно популярним для різноманітних туристів і мандрівників, які полюбляють гірські лижі. Саме для них в Міжгір'ї діють два відомих комплекси гірськолижного відпочинку: «Альянс» і «Кам’янка».
