Ужгородська міні-скульптура Швейка

32
Міні-скульптура Швейка
Міні-скульптура Швейка

Швейк це всесвітньо відомий персонаж, творцем якого являється чеський письменник Ярослав Гашек. Його твір “Пригоди бравого вояка Швейка” й досі залишається одним із найпопулярніших антивоєнних романів, написаних після Першої світової. Це оповідь простого вояка Швейка, в якій мажорними нотами звучить протест проти насильства та війни.

Скульптуру встановили 10 липня 2012 року на честь роковин українсько-чеської дружби, а також як пам’ятник повоєнному місту (не випадково її вмонтували на історичних шматках перил, на яких навіть залишились сліди від куль з часів Другої світової війни).

Офіційне відкриття міні-скульптури Швейка в місті Ужгороді здійснив онук Ярослава Гашека, Ріхард.

Автором цього маленького шедевру являється Михайло Колодко. Профінансував створення міні-скульптури Швейка власник корчми-музею “Деца у нотаря” Павло Чучка.

Якщо уважно придивитись до міні-скульптури, то можна помітити, що в руці Швейк тримає кнедлик. В цьому є певний символізм. По-перше, кнедлі являються традиційною чеською стравою з тіста, якій в романі Гашека присвячено цілу сторінку. По-друге, на сленгу чеських військових часів Першої світової «кнедлик» означає «дурник», «недотепа», «бовдур».

Міні-скульптура “Бравий солдат Швейк” розташована на Київській набережній, неподалік від пішохідного моста (GPS: 48.621410, 22.297453).

Відомо, що такі ж скульптури-побратими Швейка є також у Одесі, Будапешті, Празі, Скоп’є та в багатьох інших європейських містах.

В своїй книзі «Ужгород – світова столиця міні-скульптур» Надія Попадюк викладає цікаву легенду пов’язану з цією міні-скульптурою. За цією легендою першим місцем зупинки знаменитого вояки Швейка стало місто Ужгород. Одного вечора тихий, скромно вдягнений чоловік ввійшов до місцевої корчми на березі річки Уж. “Вітаю, я Йозеф Швейк”, – представився чоловік, хоча у корчмі нікого не було, окрім корчмаря. У ті часи на території Закарпаття самогон “слив’янка” був показником рівня достатку родини і дарувався гостям, варили його винятково на джерельній воді, тож і був він прозорим, мов сльоза. Корчмар привітався з гостем і, за звичаєм, налив йому повну чарку слив’янки, яку Швейк випив до дна на одному диханні і почав розповідати про себе. Розказав про своє рідне місто Прага, як подорожував по країні, як брав участь у військових маневрах і навіть як перебував під військовим трибуналом у Терезині, розговорилася так, що й не помітили, як надворі вже почало світати. Наостанок Швейк розповів про свою традицію: у нових містах і країнах, де він буває, зазвичай залишає бронзові міні-скульптури зі своїм зображенням, як символ свободи людини у переміщенні, незважаючи на бюрократію, перешкоди, війну. Він дістав з-під своєї сорочки згорток білої тканини і віддав його корчмареві, який пообіцяв йому по завершенні бойових дій і встановленню миру розмістити міні-скульптуру Швейка у місті Ужгород. Отримавши у подарунок велику пляшку слив’янки, бравий вояка покинув місто і вирушив на пошуки нових пригод. Корчмар виконав обіцянку і після завершення війни міні-скульптура Швейка оселилася на перилах набережної річки Уж, навпроти корчми, яка знаменита найсмачнішою у місті слив’янкою.

Насколько полезной была эта статья?

Нажмите на звезду, чтобы оценить статью!

Средний рейтинг / 5. Подсчет голосов:

Мы сожалеем, что эта статья не оказалась полезной для вас!

Давайте улучшим эту статью!

{{ reviewsOverall }} / 5 Пользователей (0 голосов)
Нравится
Что люди говорят... Оставьте свой отзыв
Сортировать по:

Будьте первым, кто оставит отзыв.

User AvatarUser Avatar
Проверенный
{{{review.rating_comment | nl2br}}}

Показать больше
{{ pageNumber+1 }}
Оставьте свой отзыв

Ваш браузер не поддерживает загрузку изображений. Пожалуйста, выберите современный браузер