Греко-католицький Катедральний Собор в Ужгороді

Ужгородська церковна унія — Ужгородський кафедральний греко-католицький собор

Становище православного духовенства на Закарпатті в XVI-XVII століттях значно погіршилась. Його утискали як католики так і протестанти. В протистоянні між католиками і протестантами православне духовенство вирішило піти на компроміс з Римом. Так 24 квітня 1646 році в Ужгородському замку 63 православних священики на чолі з Василем Тарасовичем в присутності Егерського католицького єпископа Дьєрдя Якушича прийняли унію, тобто дали згоду на приєднання своєї церкви до католицької і визнали верховенство папи римського. Однак при цьому було здійснено низку виключень, зокрема, збережено обряд грецької церкви. Договір втілювався в життя дуже повільно. Тільки в 1651 році Рим затвердив першого Мукачівського греко-католицького єпископа Петра Парфенія. Тільки в 1771 році було канонізовано саму Мукачівську греко-католицьку єпархію.

Етнографічна характеристика населення Закарпаття

Перед тим як поїхати відпочивати на Закарпаття будь-якому туристу варто познайомитись з етнографічною характеристикою його населення. Загалом Закарпатська область край багатонаціональний. Тут проживає мужній та працьовитий народ, який протягом складного історичного розвитку створював дорогоцінний скарб духовної та матеріальної культури. Закарпаття є наймолодшою областю у складі України. Вона потрапила до складу тодішньої УРСР лише після Другої…

Ця пам’ятка на мапі

Go-To.Rest ➦ Ваш особистий путівник

Також:

Детальніше

Для корінного слов’янського населення Закарпаття, котре протягом багатьох століть знаходилось під чужоземним пануванням, греко-католицизм поступово набув етнічного характеру. Завдяки йому греко-католик – корінний житель виділяв себе серед сусідів – реформаторів і римських католиків, утверджував свою самобутність, огороджував себе від асиміляції.