Головна пам’ятка Сваляви розташована на відстані декількох кілометрів від центральної частини міста, в південно-східному пригороді Бистрий. Дорога туди веде повз меморіал загиблим під час Другої Світової війни, повз райдержадміністрацію, далі – через місток над бурхливою річкою Свалявкою. За Свалявкою відразу розташована маленька церква, трохи далі височіє сучасний храм. Вулиця повільно піднімається вгору, час від часу приймаючи в себе струмочки бокових провулків. Повернути треба в другий провулок з лівої сторони. Це вже Бистрий, названий в честь стрімкого потічка, який гучно летить згори в Свалявку. За переказами, пригород заснував Михайло Івашкович, який переїхав в ці місця з села Бистрого, яке розташоване на території теперішнього Великоберезнянського району. Провулок піднімається все вище і вище поміж ошатних будиночків. Гори смиренно розступаються перед дорогою. На маленькому кладовищі стоїть дерев’яне диво – Михайлівська церква (1588 рік). На все Закарпаття залишилось тільки два храми такого типу (другий – церква з села Шелестова в Ужгородському скансені). Не дивлячись на поважний вік, храм не втратив привабливого виду.
Спершу святиня стояла на сусідній горі Берді і була перенесена із-за загрози зсуву ґрунту. Другий будівельний етап в історії церкви почався в 1759 році, коли її капітально відремонтували. Тоді над бабинцем спорудили 15-метрову дзвіницю. Храм складається з трьох різних по висоті об’ємів, у кожного з яких – свій дах, що не заважає сприймати церкву як цільну гармонічну споруду. В 1972 році храм від реставрував відомий архітектор І. Могітич.
Нажаль, не збереглась стара дзвіниця храму. Сучасна, кам’яна, з’явилась в 2000 році. В її цоколі замуровано послання наступним поколінням: древній звичай після радянських часів пристосувався до нових умов.
Фото
Error: API requests are being delayed. New posts will not be retrieved for at least 5 minutes.
Останні відгуки
