Дерев’яна церква з с. Шелестово

376
Шелестівська церква - сучасний вигляд
Шелестівська церква - сучасний вигляд
5
(3)

На Закарпатті збереглося чимало пам’яток сакральної архітектури – дерев’яні церкви, дзвіниці, каплиці, кожна з яких вражає мудрими і довершеними інженерно-конструктивними та архітектурно-мистецькими прийомами їх зведення. Споруджені за традиційними прийомами, вони не лише яскраво розкривають природний хист будівничих та їх художні здібності, але й засвідчують спільність матеріальної культури східних слов’ян, оскільки своїми архітектурно-конструктивними особливостями тісно пов’язані з монументальним будівництвом Київської Русі.

Одним із кращих взірців храмової архітектури Закарпаття минулих часів є церква Архангела Михаїла ХVІІІ ст. із с. Шелестово Мукачівського району, яка є окрасою музейної експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту в місті Ужгороді. Народні зодчі спорудили цей храм на славу Божу, де гартувалась душа і віра наших пращурів. Споглядання рукотворного вишуканого гармонійного образу цієї перлини викликає захоплення і відчуття національної гордості.

Церква споруджена в 1777 році в селі Шелестово (яке нині підпорядковане селищній Раді с. Кольчино) Мукачівського району. У 1927 р. її перевезли у місто Мукачево, щоб зберегти як пам’ятку народного будівництва, а в 1974 р. вона була встановлена на території музею. Церква органічно вписується в навколишнє середовище музейного села. Її стрункий силует добре проглядається на пагорбі в оточенні дерев.

Шелестівська церква є взірцем лемківської храмової будівельної школи. Народні майстри зуміли створити цілісну архітектурну композицію храму, в якому поєднані традиційні форми бойківського типу (трьохдільність, розташування зрубів на одній осі, багатоярусний шатровий дах) з лемківським, основною стилістичною відмінністю якого є переміщення висотної домінанти на вежу-дзвіницю з барочною маківкою над західним зрубом бабинця. Геній народного будівничого зумів поєднати два стилі (шатровий і барочний) в єдину цілісну архітектурну композицію, що і понині дивує нас красою й досконалістю.

 

 

Для будівництва церков завжди використовували відбірний ліс – стрункий, високий. Стіни зведені зрубною технікою з товстих дубових брусів (15-40 см), на кутах вінці з’єднані у замок «ластівчин хвіст». У плані церква двозрубна, але трьохдільна: притвор (бабинець) – нава – вівтар. Прямокутна, з рівноширокими зрубами бабинця і нави та вужчим зрубом вівтаря. Церква східного обряду завжди чітко орієнтована вівтарем на схід.

Перекриття східного зрубу (вівтаря) – шатрове з двома заломами. Перекриття центрального зрубу двояке: нави – шатрове з трьома заломами, притвору – плоске, обшите дошками. Над притвором (бабинцем) споруджена вежа-дзвіниця (висота її разом з притвором 22 м). Вежа двоярусна, квадратна в плані, каркасної конструкції. Опорні стовпи опираються на поперечні балки стін бабинця, з’єднані між собою системою розкосів та балок. Стрункий четверик вежі-дзвіниці оббитий гонтинами. Він плавно переростає у галерею з ажурною різьбою у нижній частині. Завершується вежа банею, на якій розміщений ліхтар, увінчаний барочною маківкою з кованим хрестом.

Дах церкви має складну конфігурацію. Крокви покриті суцільною опалубкою, на яку набито дубовий лемех (раніше гонтини). Піддашшя опоясує церкву по всьому периметру і опирається на випусти вінців зрубу, фігурно підрізаних східцями. Під спільним покриттям церкви з південного, західного і північного фасаду зрубу (поздовж бабинця і нави) розташована аркада-галерея. Її несучі конструкції зроблені з дубових профільованих стовпів з підкосами і горизонтальними розпірками.
Бані вівтаря і нави – шатрові із заломами. Зовні кожне приміщення церкви завершується барочними маківками, що стрімко наростають зі сходу на захід, надаючи всій архітектурній композиції виняткової динамічності. Зодчий Шелестівської церкви щедро використав традиції народного будівництва, однак у художньо-архітектурному вирішенні проявив неабиякий індивідуальний мистецький хист, гармонійно поєднавши чітко виражене і функціонально виправдане вертикальне членування з горизонтальними лініями заломів і барочного перехвату.
Міцні дубові одностулкові двері з широким декорованим різьбою одвірком ведуть у храм. Від напівтемного притвору контрастно відділяється добре освітлена чотирма вікнами нава – місце, де збираються вірники під час богослужіння та молитов. Вхід до неї через зроблену в простінку арку-виріз. Кінці простінкових брусків, у яких вирізано арку, художньо оформлені різьбою і закріплені двома профільованими колонами. На простінок спираються бруси стелі притвору. Їх випуски стали кронштейнами для влаштування хорів. Для виходу на хори у наві з північної сторони зроблені сходи.
Композиційним центром інтер’єру церкви є чотириярусний іконостас, оздоблений різьбленим орнаментом, що складається з виноградної лози, як символу Христової віри, колосків пшениці та інших видів закарпатської флори. Іконостас є художнім і функціональним ядром споруди, обов’язковою частиною інтер’єру храмів східного обряду. У нижньому ярусі наявні три дверні пройоми: одностулкові дияконські і двостулкові центральні царські врата, багато оздоблені різьбленням у вигляді виноградної лози, з медальйонами із зображенням євангелістів, які всьому світу сповістили слово Христове.

В оздоблений різьбленням рослинного характеру іконостас вмонтовані ікони ХVІІІ ст., перевезені у музей в 1975 році із церкви селища Колочави. Ікони розташовані чотирма ярусами. Вірогідно, що їх писали два народні майстри. Пензлю одного належать чотири ікони першого (намісного) ряду. Кожна з них виконана на трьох склеєних між собою соснових дошках і скріплених паралельними врізними шпугами. Ікони мальовані темперними фарбами і за характером виконання відрізняються від інших контрастом білих, чорних і червоних кольорів. Однак, завдяки срібним німбам і фону, голубому хітону, оранжевому мафорію, білій сорочці колорит ікон значно пом’якшений.

 

 

Ікони другого (празникового), третього (апостольського), четвертого (пророки) рядів намальовані іншим майстром на склеєних соснових дошках, скріплених між собою вертикальними врізними шпугами та покритих шаром білого клеє-крейдяного левкасу. Вони відрізняються світлішим і м’якшим колоритом. Для їх написання використані кіновар (світло-червоний колір), сажа (чорний), сієна палена (темно-червоний), берлінська глазур (світло-блакитний), білила, охра. Німби і тло посріблені, прикрашені тисненим рослинним барочним орнаментом.

Серед мистецьких речей культового призначення, розміщених у наві, особливе місце посідають пам’ятки народного живопису. Вони, як й ікони іконостасу, створені невідомими майстрами і яскраво відтворюють їх суспільну свідомість, християнську мораль, засвідчують тогочасний високий рівень народної культури, неабиякі художні здібності і творчі можливості простого народу. Майстер як представник трудового селянства вкладав своє розуміння в художнє трактування релігійних образів і сюжетів. З його ікон дивляться не канонічні, неземні лики святих, як у професійних художників, а живі земні люди з їх радощами і журбою. Вони подібні на його односельчан. Тому так чітко проявляється український тип обличчя у переважній більшості ікон. На іконах зображено чимало побутових речей, прикрас, навіть деталей одягу місцевого походження, а святих оточує рідна народному живописцю карпатська природа.

Свідченням тісного переплетіння тогочасних явищ суспільного життя з релігійними сюжетами є експонована ікона «Страшний суд» (ХVІІІ ст.). Ікона була невіддільною частиною інтер’єру кожної церкви східного обряду, яка розкриває суть шляху до спасіння через страждання та випробування. Ідея ікони розв’язана за усталеним зразком: композиція розгортається у горизонтальних ярусах. В центрі – символ справедливості у вигляді ваги, верхня частина відведена для біблейських постатей, нижня – для земних. Літературним джерелом для відтворення сюжету було, передусім, святе письмо. Водночас народний майстер не забуває виділити далеких і близьких у часі політичних ворогів українського народу – турків, татар, представників католицької церкви. Крім цього, автор виявив станову свідомість та естетичні вподобання сільського трударя. У пекло він відправив як грішників бірова (старосту села), шинкарку, п’яницю, млинаря, інших сільських визискувачів, а також тих, хто порушує здорову народну мораль. У свідомості живописця гріхи небесні трансформувалися у земні, і виступає він проти них, вдаючись до наївної, але не позбавленої народного гумору, форми зображення.

 

 

В інтер’єрі бабинця і вівтаря експонуються мистецькі пам’ятки та культові речі ХVІ – ХІХ ст., що мають художню та історико-етнографічну цінність: різьблені дерев’яні підсвічники, колонки для оздоблення іконостасу, дерев’яна люстра («світоч»), пристрій («клепач») для виконання церковного ритуалу, предмети культового живопису (ікони, скульптури, хрести, хоругви), одяг церковнослужителя та інші церковні атрибути.

Загалом шелестівська церква наповнена бездоганними пропорціями, прекрасною стрункістю, чудово проробленими художніми деталями.

Фото

Шелестівська Михайлівська церква

Дерев’яна церква з с. Шелестово

Церковь во имя Покрова Пресвятой Богородицы или Покровская церковь.
Находится в усадьбе Богословка, архитектор А.В. Ополовников
Церковь имеет 25 глав.
✔️Весь мой Петербург по хэштегу #piter_az

#храм #храмы #храмыроссии #храмыроссии⛪ #храмы_россии #храмыпетербурга #санктпетербург #russia #arhitecture #canon #canon6d #cathedral #photorussia #piter #peterburg #питер #богословка #усадьбабогословка #ленинградскаяобласть #покровскаяцерковь #невскийлесопарк #деревяннаяцерковь #деревянныйхрам #церковь #церковь⛪ #церковьпокровапресвятойбогородицы #русскаяархитектура #деревянноезодчество #photoazarovaolesia
...

105 2

250 километров туда и 250 километров обратно, и все это в один день. Но когда чего-то очень сильно хочешь - разве это преграда?! Давно мечтала увидеть Ширков Погост не на картинках из интернета, а своими глазами. Уже триста лет здесь стоит уникальная деревянная церковь, срубленная без единого гвоздя.
Говорят, по конструкции ей нет аналогов в стране (для строительства использовались бревна необычной толщины, до 70 см), а по высоте (45 метров), возможно, и в мире. Церковь стоит не на фундаменте, а на мощных валунах. Глядя на такую красоту, думаешь - как же она сохранилась до наших дней? Вероятно, секрет кроется и в ее местонахождении в том числе. Деревня Ширково в Пеновском районе - место довольно глухое. Ведет к ней грунтовая дорога, а на подъезде к самой церкви приходится преодолевать полуразрушенный, с торчащими гвоздями наружу, деревянный мостик. Природа вокруг кажется первозданной, с травой по пояс. Обошла я вокруг все. В поисках лучшего ракурса обожгла ноги крапивой, у озера провалилась кроссовками в грязь , потеряла и вновь нашла свои солнечные очки. И вот, фото перед вами✅ Как говорил один мой знакомый, зато будет что в жизни вспомнить😉
.
.
#picture #nature #nikond750 #пено #ширковпогост #ширково #тверскаяобласть #beautiful #nikon #никон #россия #деревня #село #summer #лето #church #природа #wood #landscape #деревяннаяцерковь #пейзаж #фото #lifeinobjective #photo #travel #russia #зодчество #architecture
...

310 16

Деревянное зодчество Подмосковья. #московскаяобласть #церкви #храмыроссии #деревянноезодчество #деревяннаяцерковь #russia_ig #estaes_russia #vsco_russia #rus_places #ru_hello #gramofnature #madeinrus #po_strane #awesome_russia #loves_united_russia #russia_fotolovers #picture_to_keep #russia_ww #aviatravelrussia #russiandiary #photorussia #russia_photo_life #worldprime #besteuropepics #nikonrussia #natgeo #natgeoru ...

805 13

Для тех кто устал от разрухи. #деревяннаяцерковь #деревянноезодчество #храм #церковь #православие #московскаяобласть #архитектура #россия #путешествие #путешествиепороссии #church #russianchurch #ortodox #arhitecture #russia #woodenchurch ...

1033 24

Церковь Покрова Пресвятой Богородицы на Октябрьской.

Тихий центр-есть в этой части города особый дух. Люблю деревянные домики!)
А какие у Вас любимые места в городе? Может и их порисую)

#pestrikmarina_art
...

129 2

ОГОНЬ!⠀
Фото из поездок — большущая ценность. Пересматривая, перелистывая снова погружаешь в моменты наслаждения увиденным и пережитым.⠀
.⠀
На этой фотографии — церковь Успения Пресвятой Богородицы карельского города Кондопога. Глядя на нее, понимаешь, что сделать уже ничего нельзя. Передумать, помешать, прикоснуться к темным от времени деревянным стенам. Почувствовав запах дыма, предпринять хотя бы что-нибудь.⠀
.⠀
Вы уже, возможно, слышали, что в эту пятницу, 10 августа церковь СГОРЕЛА. Я узнала об этом в субботу утром на страничке dizelvet_official . 10 июня, ровно за два месяца до пожара, я сделала это фото. Мы приехали в Карелию и вечером гуляли рядом с уникальным храмом. Не зашли внутрь — было уже поздно. А сейчас — уже поздно это делать...⠀
.⠀
Красивый деревянный храм на берегу Онежского озера в дошедшем до нас виде простоял с конца 18 века. Церковь была на этом месте еще в 16 веке, но позже несколько раз перестраивалась. Возможно, тоже из-за пожаров. Здание 18 века было по счету четвертым. Будет ли оно последним, не знаю. Но очень жаль, что хрупкий деревянный памятник, переживший больше двух веков, погиб сейчас.⠀
.⠀
#успенскаяцерковь#кондопога#карелия#храм#деревяннаяцерковь#пожар#трагедия#происшествие#karelia#woodenchurch#church#fire#landscape#lake#nr_karelia
...

150 38

Остатки старинного храма в д.Свербино Нижегородской области. Как бы хотелось увидеть эту церковь работающей, живой! Деревянные церквушки в далёких деревнях очаровывают.

#деревня#церковьвдеревне#деревенскаяцерковь#заброшка#разрушеннаяцерковь#конецдеревне#старина#стариннаяпостройка#деревяннаЯцерковь#деревянныйхрам
...

210 5

Останні відгуки

Сергій Вільний
Сергій Вільний
5 out of 5 stars
4 months ago
Супер!
Oleksandr Koval
Oleksandr Koval
5 out of 5 stars
6 months ago
Зверніть увагу на унікальні розписані ікони. Рівень художника та те, як декілька століть тому відчували рай, пекло та що вважали гріхом. Обов'язково спілкуйтесь з працівником музею та попросіть його розповідати про подробиці та особливості храму.
Mariana Kokhan
Mariana Kokhan
5 out of 5 stars
10 months ago
Старовинний іконостас, ікони. Тихо і затишно.
Eugene Yatskov
Eugene Yatskov
5 out of 5 stars
10 months ago
Унікальна церква з прекрасними іконами всередині. Парк потрібно відвідати заради цієї цеикви.
Alex Bogdanov
Alex Bogdanov
5 out of 5 stars
a year ago
Самая красивая церковь Ужгорода. При этом полностью деревянная. Никакой жести и оцинковки. 1777-й год постройки. Сооружена без единого гвоздя. Внутри пару ценных икон и роспись. У входа - несколько колоколов и деревянная каплычка. Обязательна к посещению.

Наскільки корисною була ця стаття?

Натисніть на зірку, щоб оцінити статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Підрахунок голосів: 3

Поки немає голосів! Будьте першим, хто оцінить цю статтю.

Ми шкодуємо, що ця стаття не виявилася корисною для вас!

Давайте покращимо цю статтю!

Розкажіть, як ми можемо покращити цю статтю?

{{ reviewsOverall }} / 5 Користувачів (0 голосів)
Подобається
Що люди говорять ... Залиште свій відгук
Сортировать по:

Будьте першим, хто залишить відгук.

User Avatar User Avatar
Проверенный
{{{review.rating_comment | nl2br}}}

Показать больше
{{ pageNumber+1 }}
Залиште свій відгук

Ваш браузер не поддерживает загрузку изображений. Пожалуйста, выберите современный браузер