На високогірних карпатських полонинах, серед океану духмяних трав, росте тирлич жовтий. Гуцули називають його гіндзурою або джинджурою. В назві, звичайно ж, відобразились особливості рослини, а промовляння «джин-джура» нагадує магічне заклинання. Можливо, його промовляли разом з молитвами під час приготування цілющих відварів. І сьогодні карпатські горяни розповідають легенди і співають пісні про лікувальні властивості полонинської квітки.
Відвари кореневища і коріння гіндзури використовували як засіб для лікування туберкульозу легень, хронічного бронхіту, малярії, подагри, ревматизму, артритів різного походження і хвороб печінки.
Вважалось що тирлич жовтий володіє і магічними властивостями. Його відвар використовували відьми щоб літати на мітлі. За переказом їм було достатньо помазатись під пахвами відваром з цієї квітки. Також вважалось, що тирлич жовтий надає красу і розгладжує зморшки. Також його використовували к приворотне зілля.
#квіткаедельвейсу
Поширений тирлич жовтий на високогірних полонинах в Карпатах і в Західній Європі. Сьогодні джин джура зустрічається в Карпатах дуже рідко. Рослину внесено до Червоної книги України.
Що б побачити, як цвіте ця рідкісна рослина необхідно піднятися на полонину в липні серпні місяці.
Як виглядає тирлич жовтий
Тирлич карпатський – велика, потужна трава, стебло її рівне, пряме висота її досягає до 1,5 метра. Листя овальне довжиною 30 см, в пазухах ростуть численні букети з мініатюрних жовтих квіток. Самі листочки розташовуються парно один навпроти іншого. Верхівку прикрашає об’ємне пишне цвітіння. Коріння рослини масивні товсті, складаються з одного многоглавого і серії допоміжних, що йдуть глибоко в землю.
Тирлич жовтий можна назвати гірським символом. Вона росте на випасах, долинах в середні і південні Європи в основному Альпах і Карпатах на висоті до 2500 метрів. Представників цього роду знаходили навіть на Евересті (5тис метрів).
Легенди та історії
За легендою трава отримала свою назву завдяки іллірійського правителю Гентізу, який правив територією на північний схід від Егейського моря за багато століть до нашої ери. Він мав численну армію, яка відрізнялася відвагою і доблестю. І тільки вона могла боротися з римськими загарбниками. Але в процесі війни армію підкосила чума, і сам бог Гермес, що б їм допомогти показав лікувальну траву Гентізу. Цар послухався поради Гермеса і за допомогою відвару з квітів і коренів вилікував своїх солдатів.
Про корінь тирлича жовтого існує величезна кількість хвалебних згадок і навіть сам Гіпократ радив використовувати її відвар при шлунковий, кишкових захворювань. А травник Ієронім Бока (1557г) взагалі писав, що не існує кращих ліків від шлунка.
Тирлич жовтий ликарська рослина
Садівники по всьому світу активно вирощують горечовку жовту, оцінивши її красу. Але все ж вона цінується не за декоративність, а за її лікарські властивості. При чому використовуються в основному кореневище, що містять гіркоту. З коренів готують цілющі настоянки і відвари.
Джинджура корінь сприяє виробленню слини, шлункового соку, підвищується кислотність. Надалі відбувається зростання секреції жовчі, активність кишечника і шлунка.
За допомогою трави лікують брак шлункового соку, спазми і слабкість органів травлення, помітно поліпшується засвоюваність їжі. Особливістю трави є те що в її коренях містяться мало дубителів, що важливо адже тонізуючий ефект не сприяє дратівливості
Настоянку с тирлича строго заборонено вживати при виразці шлунка, гіпертонії, вагітності.
Відео
Фото
-
Гіндзура в горах. Карпати -
Джинджура в горах. Карпати -
Карта поширення тирлича жовтого в Україні
