Румуни (самоназва – роминь) – це національна меншина, яка проживає на Закарпатті в долинах річок Тиса і Апша, в селах Біла Церква, Середнє Водяне, Водиця-Плеюц, Нижня Апша, Глибокий Поток, Топчино та в селищі Солотвино. Це нащадки пастухів-волохів, які прийшли в Східні Карпати з Балкан ще в XIV столітті. Більшість з них з плином часу асимілювались з русинським населенням, а частина осіла в долині Тиси як вільні поселенці і за прикладом місцевих жителів почали займатись землеробством. В XIV-XVI століттях румуни долини Тиси, як православні, були своєрідним посередником в культурних контактах русинів краю з балканським православ’ям, що задокументовано як закарпатськими літературними пам’ятками того часу, так і настінними розписами дерев’яних храмів Мараморощини. Православ’я утримувало свої позиції в селах з румунським населення аж до середини XVIII століття.
Патріархальність румунських сіл була ліквідована тільки радянською колективізацією, яка одночасно зменшила зайнятість в сільському господарстві і вивільнила більшу частину робочої сили – здебільшого молоде і середнє покоління, що змусило його мігрувати в пошуках роботи по просторам всього СРСР. Високо цінувались і добре оплачувались дисциплінованість і майстерність закарпатських румун як сплавників лісу на річках російської Півночі і Сибіру.
Якщо київські олігархи думають, що вони живуть в палацах, то можна сміливо їх розчарувати – в палацах живуть закарпатські румуни. Вже в кінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття румунські села вражали своїми двоповерховими садибами, а сьогодні тут будують цілі замки з баштами, дивовижно складними по конструкції дахами, великою кількістю арок і вікон. Двори навколо вілл викладені плиткою і огороджені дорогими кованими парканами, а ворота оберігають виліплені леви і грифони. Ділянки під будівництво в румунських селах коштують дорожче, ніж в обласному центрі.
Все це можливо завдяки працелюбності і підприємливості румун-апшан – жителів долини річки Апша. Але цікаво й те, що в радянські часи влада закривала очі на дрібні спекуляції закарпатських румун. Можливо, вони хотіли забезпечити їм кращий рівень життя, ніж в сусідів і родичів в Румунії, і тим самим показати, як добре живеться їх братам в Країні Рад.