Походження угорців досі залишається загадкою для науковців. За однією з гіпотез, їх прабатьківщина знаходилась за Уральськими горами, що пояснює належність до фіно-угорської мовної групи. В першій половині першого тисячоліття до н.е. угорські племена залишили Урал і кочували зі своїми стадами худоби по степам Поволжя (територія сучасної Башкирії тоді називалась «Магна Хунгарі»).
Під час великого переселення народів угорці опинились на березі Чорного моря і в межиріччі Дунаю і Дніпра. За іншою гіпотезою, угорці потрапили в Карпати ще в VII столітті. Точно відомо тільки те, що з середини 800-х років угорські воїни, вступаючи в дружні союзи з франками і мораванами, приймали участь в битвах на території Карпатського басейну.
Рятуючись від постійних набігів печенігів, угорські племена в 895 році вирушили за Карпати – шукати свою нову батьківщину. Перед цим, за легендою, вожді семи племен уклали союз, який був скріплений кров’ю. Повів півмільйона угорців в Паннонську рівнину князь Алмош, владу від якого під час походу перейняв його син Арпад. Угорцям вдалось завоювати значні території. На новому місці угорські племена випасали скот та займались землеробством, традиції якого вони перейняли від місцевих слов’ян. Крім того, угорські воїни ще декілька десятиліть збирали данину з народів Європи, поки німецький король Отто не завдав їм поразку під Аусбургом у битві на річці Лех в 955 році.
Правнук Арпада, князь Гейза, прийняв християнство і свого сина Іштвана виховував в християнському дусі, для чого запросив німецьких місіонерів. Дружиною молодого Іштвана стала сестра баварського короля Гізелла (та сама, статуя якої прикрашає будівлю музичного училища в місті Ужгороді).
Іштван I Святий продовжив справу Арпада, консолідувавши угорців в християнську державу. По всій Угорщині розгорнулось будівництво християнських храмів, країна була розділена на церковні округи. Запрошені з Західної Європи монахи була не тільки місіонерами, але й просвітителями. Саме вони поширили на цих землях виноградарство, садівництво і ремесла, заклали основи угорської писемності. В 1000 році Іштван I був коронований папою римським, що також посилило вплив християнства на угорських землях. Вождів племен, які сповідували язичництво, Іштван знищував, а їх землі конфісковував. По всій країні виросли королівські замки, в яких правили ставленики Іштвана I – ішпани. Навіть сучасна адміністративна система Угорщини опирається на створену королем систему округів. Завдяки організаторській діяльності Іштвана I, канонізованого в 1083 році, Угорщина змогла протистояти гегемонії Священної Римської імперії німецької нації і перемогти війська імператора Конрада II.
Саме за часів Іштвана I розпочався довготривалий процес включення території сучасного Закарпаття до складу Угорського королівства, який завершився аж в XIV столітті.
Фото Святого Іштвана
