Садженці японської вишні привезені в місто над Ужем у далекому 1923 році з Австрії. В наші дні сакури поширені по всьому Ужгороду. Найбільше їх можна спостерігати в районі Галагов. Справа в тому, що в 1920-1930-х роках чеська влада активно розбудовувала цю частину міста. Сьогодні ж – це центр Ужгорода. В чехословацький період Галагов представляв собою дуже болотисту місцину. Саме тому тутешній ґрунт не підходив багатьом деревам. Чехи вирішили висадити в Галагові сакури, які успішно прижились в м’якому і вологому кліматі.
З Нижнього Студеного в ясний сонячний день можна побачити церкву святого Миколая в селі Верхній Студений, розташована на схилі пагорба. Село Верхній Студений Міжгірського району Закарпатської області знаходиться біля самого Водороздільного хребта. Тут було зафіксовано найнижчу середньорічну температуру в Закарпатті. Дерев’яний храм з ялинових брусів, який тут зберігся, представляє собою найбільш розвинутий тип бойківського храму
Наразі в селищі на схилах однойменної гори Синяк облаштовано три траси середньої та низької складності. Траси курорту призначені як для початківців лижників, так і для досвідчених. Стрімка траса довжиною 950 метрів та полога довжиною 1000 метрів використовуються дорослими лижниками. Перепад висоти на них становить 200 метрів. Третя траса довжиною 400 метрів та перепадом висоти 50 метрів облаштована для дітей. Траси облаштовані двома видами підйомників: вертикальним бугельним довжиною 1200 метрів та горизонтальним мультиліфтом довжиною 350 метрів, який використовується для дітей. Траси регулярно готуються ратраком.
Реабілітаційний центр бурих ведмедів «Синевир» – це величезна, екологічно чиста територія площею понад 12 га. Вона огороджена парканом, який знаходиться під електричною напругою. Національний природний парк «Синевир» не випадково було обрано для будівництва такого центру. Його природно-кліматичні умови та місце розташування повністю відповідають потребам бурих ведмедів. У верхній частині центру встановлено 6 кліток та 2 секції для утримання ведмедів з різним віком та станом здоров’я. Тут також розташовані басейни і барлоги. Туристи мають можливість спостерігати за клишоногими через спеціальні сітки і огорожі.
Народився Микола Шугай в Колочаві 3 квітня 1898 року. Він був старшим сином в сім’ї лісоруба. Неграмотний, в школу не ходив. Односельці згадували його як хлопця веселого, але вважали його забіякою. В 1917 році він дезиртирував з армії. Невдовзі його впіймали і повторно відправили у військо, звідки йому вдалось знову втекти. Якось Шугай вбив двох чеських жандармів, які мали намір його впіймати. З того часу, для Миколи і його молодшого брата Юрія, домом став ліс. Невдовзі вагітну дружину Миколи Ержію арештували, а на присілок Колочави Лази наклали контрибуцію у розмірі 15 тисяч корун. В околицях села ввели пропускний режим, а всім селянам виписали іменні посвідчення. Всі злочини в околицях автоматично приписували Шугаям. В кінці 1920 року Миколу підозрюють у вбивстві колочавського жандарма, в лютому 1921 році приписують вбивство односельця, а в березні – 4-х євреїв з села Сойми. Слідство довело, що Шугай вбив свого сусіда Івана Дербака і спалив його хату.
