Перші письмові згадки про Торунь знаходимо в документах першої половини XVII століття. Торунська церква Введення Пресвятої Богородиці, збудована зі смереки 1809 року, настільки подібна до присліпської церкви, звичайно, не повторюючи її, що напрошується думка про спільних авторів обох храмів.
Наразі в селищі на схилах однойменної гори Синяк облаштовано три траси середньої та низької складності. Траси курорту призначені як для початківців лижників, так і для досвідчених. Стрімка траса довжиною 950 метрів та полога довжиною 1000 метрів використовуються дорослими лижниками. Перепад висоти на них становить 200 метрів. Третя траса довжиною 400 метрів та перепадом висоти 50 метрів облаштована для дітей. Траси облаштовані двома видами підйомників: вертикальним бугельним довжиною 1200 метрів та горизонтальним мультиліфтом довжиною 350 метрів, який використовується для дітей. Траси регулярно готуються ратраком.
Село Осій Іршавського району Закарпатської області є популярним місцем для гірськолижного відпочинку. Тут, в урочищі Кам'янка, розташовані дві траси початкового і середнього рівня складності. Вони обладнані бугельним підйомником і ратраком. Вночі траси освітлюються.
Дийдівське озеро – це залишок болота Чорний Мочар, на місці колишнього піщаного кар’єру. Назва походить від села Дийда (колишня назва – Дідове), яке знаходиться в декількох кілометрах на захід від Берегова. Старожили запевняють, що в озері живе величезний чорний змій з довгою шиєю і товстим тулубом. Відштовхуючись від цього опису можна зробити припущення, що дийдівське чудовище є родичем всесвітньо відомого монстра з шотландського озера Лох-Несс. Зі слів місцевих мешканців раніше під час нічних купань на озері часто безслідно зникали люди, і ці жертви приписували таємничому змію. Однак, в останні роки не було зафіксовано жодного подібного випадку.
Влітку озеро Дийда є улюбленим місцем відпочинку для закарпатців і гостей краю. На озері створено центр парусного спорту, діють кафе і медичний пункт.
