За виноградниками на Чорній Горі доглядав сам міський староста, призначаючи в період дозрівання сторожів. Староста також оголошував початок і кінець збору винограду (з кінця вересня до кінця жовтня). Севлюшські виноградники перенесли епідемію філоксери в кінці XVIII століття, після якої плантації довелося висаджувати заново.

До кінця XIX зберігалась традиція святкової ходи з міста на гору на початку збору винограду. Її очолював найстарший з сторожів, він ніс герб міста. Супроводжували процесію циганські музики, а замикали ходу збирачі винограду. Аж до радянських часів на честь завершення збору врожаю винограду влаштовували розкішний бал.

Традиція виноробства жива в місті Виноградові і тепер. Довжина підземних винних сховищ виноградівського винного заводу сягає 350 метрів. Вони вириті у формі підкови. В них весь час зберігається температура +11…+14ºС. У величезних дубових діжках одночасно міститься 700 000 літрів вина! Стародавні діжки є справжніми шедеврами рельєфної різьби по дереву. У Виноградові проводиться традиційний районний фестиваль виноградарів, на який приїжджають винороби не тільки з Закарпаття, але й з багатьох країн Європи.