Виноградів

Виноградівщина (територія колишнього Виноградівського, а нині – східна частина Берегівського району) розташована в південно-центральній частині Закарпатської області, поблизу кордонів з Румунією і Угорщиною. Державний кордон на Виноградівщині облаштовано міжнародним автомобільним (Вилок) і залізничним (Дяково) переходами. Площа цього мальовничого куточку Закарпаття становить 700 квадратних кілометрів, тут розташовано 51 населений пункт (1 місто, 2 селища, 29 великих сіл) і мешкає 120 000 чоловік. Виноградівщина переважно рівнинна, найвища її точка гора Фрасин (826 метрів). Цей край дуже багатонаціональний, тут крім українців проживають угорці, роми, румуни, євреї і німці. Втім переважну більшість населення Виноградівщини становлять українці.

Коротко про Виноградівщину

Цей край здавна приваблює людей. Перші стоянки первісних людей з’явились тут аж 1 млн. років тому в районі теперішнього смт. Королево, що підтверджується археологічними знахідками. Це найдавніша стоянка людей в Центрально-Східній Європі. 

Ще однією відомою археологічною пам’яткою є городище даків знайдене біля села Мала Копаня (I ст. н.е.). Тут на площі 7000 квадратних метрів розкопано понад 100 споруд різного призначення. Знайдено предмети побуту і знаряддя праці, які експонуються у Виноградівському краєзнавчому музеї.

Виноградівщина щороку відвідується багатьма туристами, які знаходять велике різноманіття розваг і дозвілля в цьому гостинному краї. Тут можна ознайомитись з великою кількістю архітектурних пам’яток, найстарішою з яких є руїни замку Канков. Для туристів на території Виноградівщини організовано регулярні сплави річкою Тиса на байдарках, рафтах (плотах). Є можливість скористатись різноманітними культурно-екскурсійними програмами.

Крім того, тут є унікальна можливість оздоровлення місцеими мінеральними водами. Їх у Виноградівщині є три типи: “Теплиця”, яка є гірко-солоною високомінералізованою термальною водою; “Олегівська”, що є кремнієвою гідрокарбонатно кальцієво-натрієвою слабомінералізованою; “Кушницька”, яка є маломінералізованою борною гідрокарбонатною натрієвою лікувально-столовою. Всі ці різновиди мінеральних вод лікують захворювання опорно-рухового апарату, серцево-судинної і периферійної нервової систем, захворювання верхніх дихальних шляхів, а також ендокринної системи, обміну речовин, шлунково-кишкового тракту.

Виноградіщина – край вина і виноробства

Виноградівщина здавна славиться своїми виноградниками, які відомі аж з III століття. На Чорній Горі у місті Виноградів і в наші дні зростають унікальні види дикого винограду. У Виноградівському краї вирощується велика кількість сортів виноградників – Ізабеллу, Лідію рожеву, Вільдер, Ноа, Делавар рожевий, Отелло, Коберу, Телекі, Ріпарію (Порталіс), Аврору, Сасорош та безліч інших. Примітно, що середньовічний герб Угочанського комітату (теперішня Виноградівщина) оздоблено виноградним гроном, рибою, дубовою гілочкою і легендарним чорним раком з річки Батор.

Виноградники на Чорній Горі доглядались самим міським старостою, який призначав на період дозрівання сторожів. Старостою також оголошувався початок і завершення збору винограду (з кінця вересня до кінця жовтня). Місцеві виноградники зазнали катастрофічної шкоди від перенесеної епідемії філоксери у кінці XVIII століття, після якої їх довелось відновлювати фактично заново.

Аж до кінця XIX зберігалась традиційна святкова хода з міста на гору у день, коли розпочинався збір винограду. Вона очолювалась найстаршим з сторожів, який ніс герб Севлюша (нині Виноградова). Процесія супроводжувалася ромськими музикантами, а завершувалась хода збирачами винограду. Аж до часів радянської диктатури з нагоди завершення збору врожаю винограду влаштовувався розкішний бал.

Виноробні традиції живуть у Виноградові і в наш час. Довжина підземних винних сховищ тільки виноградівського винного заводу сягає 350 метрів. Їх вирили у форм, яка нагадує підкову. Температуру тут тримається відмітки +11…+14ºС. Вино зберігається у велетенських дубових діжках, які одночасно можуть вмістити аж 700 000 літрів вина! Стародавні діжки оздоблені неперевершеною рельєфною різьбою, що перетворює їх на справжні шедеври. Виноградів є місцем проведення традиційного фестивалю виноградарів, в якому приймають участь не тільки закарпатські винороби, але й служителі Бахуса з усієї Європи.

Історія Виноградова

Виноградів, який до 1946 року називався Севлюш, – одне з найдавніших міст Закарпаття. Ще з кінця I тисячоліття нашої ери тут з’явилось слов’янське городище. В XII-XIII століттях Виноградів був власністю угорського короля і серед його мешканців переважали фламандські і саксонські колоністи. В XII столітті угорським королем Гейзою II було введено адміністративно-територіальний поділ королівства на комітати і Севлюш (Виноградів) став центральним місцем найменшого в королівстві Угочанського комітату. В 1262 році угорський король Іштван V надав Севлюшу статус коронного міста, що було першим таким випадком в Закарпатті. Жителі міста користувались правом на власний суд, могли обирати старосту і священика, мали право будувати млини, виробляти і збувати вино, переправлятись через Тису, могли займатись полюванням і риболовлею. Крім того, знатним баронам заборонялось поселятись на території міста.

За всю свою історію Виноградів неодноразово змінював своїх господарів. Врешті решт 29 серпня 1399 року королем Жигмондом місто було подаровано Петру Перені за героїзм у війні з туками проявлений ним в нікопольській битві1396 року. Відтак на чотири століття Виноградів, а пізніше й весь Угочанський комітат став власністю роду баронів Перені. В 1427 році королем було дозволено проведення в Селюші ярмарок, які приносили баронам Перені і містянам величезні доходи. 

Саме баранам Перені слід дякувати за створення більшості історичних пам’яток в місті Виноградів.

З кінця XIX століття Виноградів фактично став місцевим освітнім і культурним центром. В ті часи місто могло гордитись наявністю двох державних початкові школи і трьох церковних. У 1881 році була відкрита міська школа, а пізніше – промислова.

У Севлюші мав свій перший концерт великий угорський композитор Бейла Барток (1881-1945), який проживав тут у 1889-1892 рр. На честь Бартока названо дитячу школу мистецтв, у місті встановлено бюст композитору та діє кімната-музей.

Виноградів також відомий тим, що тут жив останні роки життя і похований видатний угорський художник Імре Ревес (1859-1945). Саме у Ревеса навчались корифеї закарпатського образотворчого мистецтва Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі.

Згідно Сен-Жерменського договору 1919 року Виноградів, як і все Закарпаття, було включено до складу Чехословаччини.

Восени 1938 року до Севлюша увійшли окупаційні війська хортистської Угорщини. А наприкінці Другої світової війни 24 жовтня 1944 року до міста зайшли солдати 4-го Українського фронту, які принесли з собою нову радянську владу.

В 1946 році Севлюш було перейменовано у Виноградів. А саме місто стало районним центром.

За радянських часів місто зазнало суттєвої розбудови. У 1980-ті роки у Виноградові було 20 підприємств, політехнікум, медичне і кооперативне училища.

Коротко про Виноградів в наш час

В наші дні Виноградів став справжнім туристичним центром. Нині в ньому проживає понад 25 тис. чоловік. Понад 82% населення міста становлять українці, на другому місці йдуть угорці, яких тут більше 13 %. Площа міста становить 32 км2. Розташоване воно на висоті 117 метрів над рівнем моря. Розкинулось воно на правому березі річки Тиси біля підніжжя Чорної Гори висотою 570 метрів. Ця вершина колись була активним вулканом, про що свідчить її форма та розкидане навколо велике каміння (вулканічні бомби). Саме завдяки вулканічному минулому у Виноградові є цілющі джерела мінеральних вод, якими туристи оздоровлюються в санаторії «Теплиця». Клімат у Виноградові помірний морський з короткою зимою і теплим літом. Завдяки такому клімату місто здавна є центром виноробства і городництва. 

Оглядова екскурсія по пам’яткам Виноградова

Подорож Виноградовим слід розпочинати з його центру, де в сквері поблизу вулиць Миру і Шевченка розташовується Вознесенський костел XV-XVI століть. В XVI столітті костел став яблуком розбрату між протестантами і католиками. Святиня переходила з рук в руки і неодноразово руйнувалась допоки нею остаточно не заволоділи католики в 1690 році. Пізніше храм знову зазнав руйнувань, цього разу вогнем, коли в серпні 1717 року Виноградів на два дні було захоплено кримськими татарами. Згодом, в 1748 році за фінансової допомоги єпископа Егера Баркоці костел відбудували та передали католицькій громаді міста. На фасаді церкви збережено барельєф гербу цього єпископа. Ще однієї перебудови костел зазнав в1889 році Архітектура храму характеризується елементами романського і готичного стилів з переважанням останнього. 

На площі, перед центральним входом в костел, розташована фонтанна композиція. Скульптуру дівчини, яка чавить виноград, розташована в чаші, з якої виливається вода. В сквері за костелом знаходиться композиція скульптора Михайла Колодко – пам’ятник виноробу. 

Якщо перейти дорогу, то на перехресті вулиць Миру і Партизанської Ви побачите гарну будівлю монастирського комплексу 1516 року. На протилежній стороні від монастиря на стіні будівлі встановлена меморіальна дошка, присвячена жертвам Голокосту. В декількох метрах від перехрестя розташовано будівлю синагоги. Її великі розміри говорять про впливовість єврейської громади міста до Другої світової війни. 

Далі слід прогулятись по вже згадуваному скверу до пам’ятника радянським воїнам. Зліва знаходиться колишня будівля районної адміністрації. Навпроти неї знаходиться символ Виноградівщини – бронзова фігура ангела-хранителя з гербом Угочанського комітату в руках. Герб комітату має вигляд щита іспанської форми, зверху на ньому зображено гроно винограду і риба, а внизу – дубова гілка з жолудем і рак. В центрі герба розміщений лев, зображення якого є фамільним гербом династії Перені. Якщо далі рухатись в ту ж сторону, то перед Вами постане церква Успіння Пресвятої Богородиці побудована в 1815 році. 

Через п’ятсот метрів на правій стороні можна помилуватись палацом-резиденцією баронів Перені. Будівля споруджена наприкінці XVI століття. Одноповерхову споруду було збудовано в ренесансному стилі. Вона була зручним місцем для керування великими землеволодіннями, проведення тут званих вечорів і пишних прийомів, а у разі небезпеки була можливість перейти в розташований поруч неприступний замок Канков. В XVII столітті палац Перені було перебудовано у барочному. Площа палацу суттєво збільшилась внаслідок добудови другого поверху. Існує переказ, що 16 серпня 1849 року після поразки угорської революції барона Жиґмонда Перені арештували і перед тим як покинути палац він наказав прислузі не зачиняти ворота до його повернення. І хоча йому вже не судилось сюди потрапити його наказ виконується і до наших днів. Самого ж барона стратили за зраду короля, оскільки саме з його ініціативи 14 квітня 1849 року Національні збори Угорщини відсторонили представників династії Габсбургів від влади над Угорщиною.

В наші дні палац ретельно реставрували. Кошти на проведення реставраційних робіт було надано нащадком роду Перені.

Знайомство з Виноградовом слід завершити відвідуванням руїн замку Канков. З цією метою на перехресті варто звернути вліво, а пройшовши близько ста метрів – вправо, вийшовши до вулиці Коцюбинського, якою можна вийти до залишків твердині Виноградова. З фортеці, яка звисає над містом можна помилуватись чарівним видом на долину річки Тиси. Більш детально про цей замок можна прочитати у статті «Руїни Виноградівського замку Канков».

В цілому для оглядової екскурсії Виноградовом достатньо однієї години, але враження від неї залишатимуться на все життя.

Екскурсії до цікавих локацій Закарпаття

Поруч з Виноградовом можна знайти безліч варіантів екскурсій по навколишнім селам і селищам на будь-який смак. Ці тури в Карпати стануть для Вас незабутніми.

В першу чергу варто відвідати смт. Королево з його археологічними старожитностями, дегустаціями у винних підвалах ТОВ «Закарпатський сад», ромським колоритом, храмами і таємничими руїнами замку Нялаб. Детальніше про Королево та Нялаб можна почитати у статтях «Селище Королево – перлина Виноградівщини» та «Руїни замку Нялаб».

Цікавою буде також подорож в село Новоселиця з його готичним дерев’яним Успенським храмом 1669 року з дзвіницею заввишки 25 метрів, етнографічним музеєм та фольклорним фестивалем «Волоські страви». Про цей село також можна дізнатись більше у статті «Село Новоселиця і зелений туризм».

Варто також зробити окрему екскурсію до села Шаланки, яке відоме завдяки старовинному реформатському храму XIV століття, винному підвалу Ференца II Ракоці (Підвал Кабодере) довжиною понад 40 метрів та проведенням щоліта міжнародного молодіжного наметового табору, де відпочиває молодь з Закарпаття і Угорщини, вивчаючи традиції гунів. Детальніше про село Шаланки можна почерпнути інформацію у статті «Подорож в село Шаланки».

На завершення знайомства з Виноградівщиною слід відвідати село Тисобикень, в якому привертають увагу туристів кам’яний храм кінця кам’яний храм кінця XIII – початку XIV століття та Затисянський краєзнавчий музей з об лаштованим на його подвір’ї скансеном. Більше інформації про це село можна отримати зі статті «Унікальне село Тисобикень».

Чим ще зайнятись у Виноградові

Виноградівщина може запропонувати туристам безліч різноманітних і захоплюючих розваг для того, щоб Ваш відпочинок в Карпатах став незабутнім. Для любителів екстриму – це можуть бути спуски на байдарках, скелелазіння, гірські велосипеди, поїздки на квадро циклах, канатні дороги та навіть роуп-джампінг з 40-метрової висоти. Хто ж полюбляє спокійний відпочинок може насолодитись водними процедурами в річках і озерах цього краю, відвідати місцеві лазні чи басейни, прогулятись по чарівних місцевих лісах попутньо збираючи ягоди та гриби тощо.

Де зупинитися в Виноградові

В місті Виноградів немає проблем з пошуком житла для туристів. В самому місті і в найближчих селах можна скористатись послугами великої кількості приватних садиб, міні-готелів, готельних комплексів, які пропонують сервіс європейського рівня. Для туристів з скромним бюджетом підійдуть недорогі приватні хостели.

  • Розважально-готельний комплекс «Чорна гора» пропонує відпочиваючим комфортні номери, а також безпосередній доступ до мальовничого озеро «Морське око» з прозорою водою глибиною 8 метрів. 
  • Відмінним варіантом для сімейного відпочинку  стане готель “Чорна скеля”. В ньому Вам запропонують чудові номери, плавальний басейн, сад і дитячий майданчик.
  • Затишне житло пропонує Гостьовий будинок Polychko Winehouse. Цей варіант особливо приваблює пари закоханих.

 

  • В розважально-готельному комплексі «Чорна гора» ціни за проживання починаються від 2000 грн. за двомісний напівлюкс.
  • Готель «Чорна скеля» пропонує відпочинок за вартістю від 2000 грн. на добу за двомісний номер.
  • Гостьовий будинок Polychko Winehouse є бюджетнішим, хоча зовсім не гіршим варіантом. Тут кімнати здаються за ціною від 830 грн/добу.

Де можна смачно поїсти

На території розважально-готельного комплексу «Чорна гора» функціонує  чудовий ресторан з баром. В ньому є можливість одночасно вмістити 120 відвідувачів. Кухня закладу українська та європейська. Страви тут надзвичайно смачні і вишукано оформлені, а ціни помірні. 

Чудовий ресторан «Тиса» відзначається гарним інтер’єром та презентабельною подачею смачних страв.

Гарним затишним закладом є ресторан-кафе «Імпрессо». Підвищеним попитом в ньому серед відвідувачів користуються салати «Біла дача» і «Барселона».

Ціни у ресторанах і кафе Виноградова помірні та адекватні.

Де знаходиться і як дістатися

Виноградів знаходиться на відстані 98 кілометрів від обласного центра міста Ужгород. В місті є своя залізнична станція, по якій курсують, як приміські так і один поїзд далекого прямування. Але без пересадок доїхати до Виноградова не вдасться. Це лише можуть зробити мешканці Львівщини. Тому у вас є три варіанти, як дістатися до Виноградова:

  • Поїздом до Львова – пересадка поїздом Львів-Солотвине
  • Потягом Мукачево – пересадка на маршрутки або автобуси
  • Поїздом Ужгород – пересадка на приміський поїзд Ужгород-Тячів

Оскільки Виноградів розташований на дорозі з Ужгорода, Мукачево до Рахова, Ясіня, через місто курсує багато транзитних автобусів, тож дістатися Виноградова на попутній маршрутці буде не так складно. 

Для більш вибагливих туристів є безліч варіантів трансферу. Також сюди можна доїхати на власному авто з Ужгорода трасами Н09 і Е50/М06.

Детальна погода

Інші курорти поруч з Виноградовом