Блог Go-To.Rest

Закарпатські традиції самогоноваріння

Закарпатський різновид українського самогону називався паленка. Аж до 1860-х років головним принципом самогонщиків Закарпаття,...

Подорож до міста Іршава

Місто Іршава розташоване по обидва береги річки Іршавки – притоки річки Боржави. Сучасна назва...

Микола Шугай останній Робін Гуд Карпат

Народився Микола Шугай в Колочаві 3 квітня 1898 року. Він був старшим сином в сім’ї лісоруба. Неграмотний, в школу не ходив. Односельці згадували його як хлопця веселого, але вважали його забіякою. В 1917 році він дезиртирував з армії. Невдовзі його впіймали і повторно відправили у військо, звідки йому вдалось знову втекти. Якось Шугай вбив двох чеських жандармів, які мали намір його впіймати. З того часу, для Миколи і його молодшого брата Юрія, домом став ліс. Невдовзі вагітну дружину Миколи Ержію арештували, а на присілок Колочави Лази наклали контрибуцію у розмірі 15 тисяч корун. В околицях села ввели пропускний режим, а всім селянам виписали іменні посвідчення. Всі злочини в околицях автоматично приписували Шугаям. В кінці 1920 року Миколу підозрюють у вбивстві колочавського жандарма, в лютому 1921 році приписують вбивство односельця, а в березні – 4-х євреїв з села Сойми. Слідство довело, що Шугай вбив свого сусіда Івана Дербака і спалив його хату.

Класифікація Закарпатських дерев’яних храмів

Науковці виділяють п'ять стилів закарпатських дерев'яних храмів, поміж ними – гуцульський, лемківський і бойківський...

Витоки християнства на Закарпатті

Християнство на Закарпатті з’явилось ще в I столітті нашої ери. Воно проникло сюди разом...

Популярні напрямки

Ужгород

На стику 3-х кордонів

Мукачево

Місто в оточенні гір

Лумшори

Лікувальні мінеральні джерела

Деренівська Купіль

Мінеральні джерела в резиденції люкс класу

Синевир

Саме високогірне озеро країни

Колочава

Село музеїв

Міжгір’я

Місто - заповідник

Косино

Термальні джерела

Потрібно прочитати

Сироварня в Нижньому Селищі

В 2002 році при допомозі Асоціації європейських кооперативів «Лонго Май» в Нижньому Селищі Хустського...

Берегівський район

Берегівський район створено на основі Притисянський і Косонського районів Берегівської жупи в 1946 році....

Церква святого Василя в селі Задільське

Теперішня церква святого Василя в селі Задільське Воловецького району Закарпатської області побудована, скоріш за...

Популярні історії

Руїни Квасівського замку

В селі Квасово Берегівського району збереглися руїни феодального замку XII століття побудованого в романському...

Міні-скульптура «Закарпатський кіфлик»

З нагоди річниці відкриття Торігвельного центру «Дастор» 09 вересня 2019 року в Ужгороді відкрили...

Подорож до Великого Березного

Селище міського типу Великий Березний вперше згадується в письмових джерелах ще в 1409 році....

Церква Вознесіння Господнього в селі Ялове

Важко собі уявити, щоб в закарпатському традиційному селі не було церкви аж до кінця...

Закарпатські коломийки

Одним з найбільш характерних пісенних жанрів закарпатського фольклору є коломийки. Це коротенькі жартівливі пісні. Найбільш поширеними коломийки є в гірських селах Закарпаття, особливо на Гуцульщині, де вони домінують над усіма іншими пісенними жанрами. Коломийки – коротенькі пісеньки, які часто об’єднуються у “в’язанки”, низкою виконавців, як правило, не маючи строгого сюжету. Все залежало від ситуацій і виконавця. Коломийки могли використовувати як супровід до танцю, який так і називається – “коломийка” або “гуцулка”. Жанр коломийок був створений гірськими пастухами і лісорубами. Сидячи біля багаття довгими вечорами, вони полюбляли розповідати різні історії-байки, як правило з сюжетами про потайбічні сили. Чоловіки, які володіли даром так званого “баю”, спеціально запрошували на сімейні обряди, де вони повинні були відлякувати злих духів і приводити добрих. В гуцульській міфології нараховується біля двох сотень демонічних сутностей. Частина з них допомагає, а частина шкодить людям.

Закарпатські угорці

Плодючі долини на півдні Закарпаття заселені угорцями (самоназва – мадяри). На ці землі вони...

Популярні категорії

Будьмо на зв’язку

Підпишіться на мої новини!

Зробіть цей вибір, і відтепер ви назавжди будете частиною кожної окремо взятої пригоди!

Цікаве

Роберт Максвелл і Закарпаття

Всесвітньо відомий британський медіа-магнат Роберт Максвелл (1923-1991) народився на Закарпатті, а саме – в...

Микола Шугай останній Робін Гуд Карпат

Народився Микола Шугай в Колочаві 3 квітня 1898 року. Він був старшим сином в сім’ї лісоруба. Неграмотний, в школу не ходив. Односельці згадували його як хлопця веселого, але вважали його забіякою. В 1917 році він дезиртирував з армії. Невдовзі його впіймали і повторно відправили у військо, звідки йому вдалось знову втекти. Якось Шугай вбив двох чеських жандармів, які мали намір його впіймати. З того часу, для Миколи і його молодшого брата Юрія, домом став ліс. Невдовзі вагітну дружину Миколи Ержію арештували, а на присілок Колочави Лази наклали контрибуцію у розмірі 15 тисяч корун. В околицях села ввели пропускний режим, а всім селянам виписали іменні посвідчення. Всі злочини в околицях автоматично приписували Шугаям. В кінці 1920 року Миколу підозрюють у вбивстві колочавського жандарма, в лютому 1921 році приписують вбивство односельця, а в березні – 4-х євреїв з села Сойми. Слідство довело, що Шугай вбив свого сусіда Івана Дербака і спалив його хату.

Церква Святого Архангела Михайла в селі Буковець

З села Потік слід повернутися на центральне шосе і знову через декілька кілометрів повернути...

Останні історії

Класифікація Закарпатських дерев’яних храмів

Науковці виділяють п'ять стилів закарпатських дерев'яних храмів, поміж ними – гуцульський, лемківський і бойківський...

Обряди «засновин» та «зав’язин» на Закарпатті

Окремі обряди і звичаї виконувались при закладці нижнього вінця зрубу – підвалини (“засновини”, “зав’язини”)....

Закарпатські німці

Німецькі колоністи з’явились на території сучасного Закарпаття після татаро-монгольської навали, в другій половині XIII...

Закарпатські роми

         Закарпатські роми, більш відомі під назвою цигани, з давніх часів живуть в містах...

Герб Закарпатської області

Регіональний герб Закарпаття був запропонований і затверджений парламентом Чехословацької Республіки 30 березня 1920 року...

Особливості фольклору Закарпаття

Без пісень, музики і танців неможливо уявити закарпатців. При цьому не важливо чи це...
close

Додати об'єкт до каталогу

Надсилайте актуальну інформацію та отримуйте більше цільових клієнтів. Ми розмістимо ваш об’єкт у нашому каталозі та покажемо поруч із локаціями, а також у загальному каталозі, це безкоштовно!