З села Потік слід повернутися на центральне шосе і знову через декілька кілометрів повернути наліво і проїхати вузькою долиною невеликого струмочка, затиснутої з обох сторін високими горами, в село Буковець Міжгірського району Закарпатської області.
Це село вперше згадується в документах середини XVII століття. В центрі села, де долина стає трохи ширшою, біля підніжжя гори видніється церковний комплекс – дерев’яна церква Святого Архангела Михайла, а трохи вище на пагорбі дзвіниця і вже рідкісна сьогодні дерев’яна брама.
У 1751 році в селі було два дерев’яні храми. Нижній Михайлівський храм вміщував 200 вірників, мав всі церковні книги, нові образи і три дзвони. Верхній храм на 100 вірників був у вкрай занедбаному стані. За місцевим переказом один із старих храмів подарували селу Нижній Бистрий, звідки його на початку ХХ століття продали у Вучкове, де після спорудження кам’яної церкви дерев’яну святиню розібрали всередині 1930-хх років.
Нову церкву спорудили із смерекових брусів. Вона є яскравим зразком класичного «міжгірського бароко».
Церковний комплекс споруджено в 1808 році про що свідчить напис вирізьблений на дверному обрамленні. Церква тризрубна. Зруб нави майже квадратний по формі; з східного боку до нього примикає вівтар, а з західної – бабинець. Ці зруби більш вузькі, ніж зруб нави. Бабинець і нава знаходяться під одним високим дахом, до якого примикає більш низький дах вівтаря. Над бабинцем возвишається домінуюча над будівлею масивна квадратна башта, яка має двоярусне барочне завершення з приплюснутим гранчастим куполом. Піддашя, яке спирається на виноси зрубів, захищає від дощу нижню частину церкви по всьому периметру будівлі. Головний фасад прикрашає ще не перероблена ґанкова галерея, аркади голосниць.
Сьогодні Міжгір’я – один з туристичних центрів регіону. Тут починаються пішохідні маршрути, обладнана лижна траса, працюють санаторії, готелі і турбази.
В інтер’єрі збережено чудові взірці народного різьбарства, деякі походять з давнішої церкви. Напис на жертовнику доніс до нас імена різьбарів: Ісавка Черепанич та Іван Баранишинець виконали роботу 29 квітня 1760 року. Роль правих дияконських дверей виконують царські врата з давнішої церкви. Кілька окремих ікон також походять зі старого іконостасу.
Поруч з церквою, на уступі пагорба трохи далі від храму, знаходиться дерев’яна, квадратна двоярусна дзвіниця. Навколо зруба нижнього ярусу облаштовано піддашя. В 2008 році церкву пофарбували в бордовий колір.
Фото
-
Село Буковець -
Іконостас храму в селі Буковець -
Церква в селі Буковець на старій світлині -
Церква Введення Пресвятої Богородиці в селі Буковець
