В селі Квасово Берегівського району збереглися руїни феодального замку XII століття побудованого в романському стилі. Квасово відоме ще з XII століття населення села близько 900 осіб. У 2004 році руїни чи не вперше за багато десятиліть впорядкували, звільнивши від непролазних виноградних заростей. Сьогодні один з найстаріших українських замків зберігся у вигляді фрагментів стін, які розташовані на пагорбі висотою п’ятнадцять метрів над річкою Боржавою.
Квасівська фортеця вважається одним з найбільш ранніх фортифікаційних споруд не тільки Закарпаття, а й України в цілому.
Точна дата будівництва невідома. На основі аналізу залишків замкових руїн, а також письмових згадок археологи припускають, що замок був зведений в 12 – 13 столітті. Існує й альтернативна версія, провівши розкопки в 2009 році був висунутий несподіваний висновок, що замок ймовірно був побудований в 16 столітті.
На заході фортеця оточена глибоким ровом. У плані замок був трикутним, з товщиною стін близько 1,3 метра. Стіни ж круглої вежі-донжона, найстарішій частині замку, мали товщину два метри. Зі сходу до фортеці примикала будівля з невідомим призначенням. На думку вчених спочатку фортеця була споруджена з каменів і дерева. Фортеця у Квасові була розташована в стратегічно важливому місці, з якого можна було контролювати сухопутний торговий соляної шлях, а також – вихід із Боржавської долини
При будівництві фортеці використовувався матеріал з необробленого каменю. Досліджуючи залишки стін можна зустріти вкраплення цегли. Він ймовірно використовувався в більш пізніх етапах, для реконструкції будівлі.
Історія фортеці
Згідно історичний документів відомо, що першим власником замку в 1390 році став Янош син феодала Юрія Нодьмігалі. До цього фортеця перебувала в угорській королівській власності.
Після смерті Яноша, дата невідома, почалася боротьба за право володінням фортеці, яку за рішенням суду виграла сім’я Баторі
Власниця фортеці Єлизавета Екчі в 1549 році продала її Павлу Мотузнаї. Новий володар Квасівського заму активно займався розбоєм і грабежами, жертвами яких ставали як прості селяни, так при нагоді і шляхтичі. Згодом терпінню угорських дворян прийшов кінець. У 1564 році угорський дворянський сейм, який був скликаний в Пожоні (стара назва Братислави), прийняв рішення знищити Квасівська фортеця. Крім того, дворяни вирішили конфіскувати в державну казну все майно Павла Мотузнаї. Сам розбійник покарання уникнув, сховавшись в сусідньому Бронецького замку.Однак, згідно з наявними історичними джерелами в ході цієї військової операції Квасівська твердиня не була повністю знищена. Крім того, замок і надалі перебував під владою представників роду Мотузнаї. На підтвердження цих фактів збереглися відповідні королівські грамоти. В якому році Квасівський замок повністю знищили досі таємниця.
Відомо, що протягом 17 – 18 століття фортеця була активно заселена. Саме в цей період були побудовані 2 – х поверхові житлові приміщення і великі підвали під ними.
В середині 19 століття була створена топографічна карта села Квасова, яка до сих пір зберігається в Закарпатському архіві. На ній чітко зазначено, що будівля знаходиться в цілому незруйнованому стані.
Замкові будівлі, ще в доброму стані, описані в статті журналіста Бейли Лукача, опублікованій в газеті «Берег» в 1889 році. Доклав зусиль до вивчення історії фортеці і самого Квасова Еміль Турані – видавець унікальної щомісячного Квасівського сільського журналу «ЛОНТ».
Де докладно описано будову фортеці. Перший поверх, на той час, майже повністю зберігся. У стінах були прорізані вікна, закриті металевими гратами, а дах перекритий дранкою. У дворі був знайдений зруйнований колодязь з висіченим датою 1794, ймовірно, що вона вказує на останню реконструкцію.
Поступово стародавню фортецю майже повністю розібрали на будівельні матеріали місцеві жителі, не думаючи про археологічної та культурної цінності історичної пам’ятки.
У 2009 році Ужгородський Національний Університет організував археологічну експедицію на розкопки стародавнього Красовського замку. Метою було встановити точну дату створення і хронологію подій легендарної фортеці.
Дослідивши знайдені матеріали (кераміку, металеві вироби, останки), археологи припустили, що фортеця створена в 16 – му столітті.
Як потрапити в Квасівський замок
З санаторію Берегова до Квасова регулярно їздять маршрутки. Дістатися сюди також можна і по Іршавської трасі. Знайти замок не складе труднощів У центрі села, за двоповерховою будівлею школи, відразу можна побачити 800-річні залишки фортеці. Квасово знаходиться на сході від районного центру Берегово на відстані 12 км. Поруч з фортецею знаходиться греко – католицька церква 1895 р і садиба Погані.
Відстань до Боржави – 9,6 км.
Координати 48 ° 11 ’11 “N, 22 ° 46′ 13” E 48.186389 °, 22.770278 °
Відео
Фото
-
Разваліни Квасівського замку -
Руины Квасовского замка -
Руїни Квасівського замку
