В селі Квасово Берегівського району збереглись руїни феодального замку XII століття побудованого в романському стилі.
Квасово відоме ще з XII століття, населення села біля 900 чоловік. З Берегова до Квасова регулярно їздять маршрутки. Дістатись сюди також можна і по Іршавській трасі. В центрі села, за двоповерховою будівлею школи, відразу можна побачити 800-річні залишки фортеці. В 2004 році руїни чи не вперше за багато десятиліть впорядкували звільнивши від непролазних виноградних заростей. Сьогодні один з найстаріших українських замків зберігся у вигляді фрагментів стін, які розташовані на пагорбі висотою п’ятнадцять метрів над річкою Боржавою.
На заході фортеця оточена глибоким ровом. В плані замок був трикутним, з товщиною стін близько 1,3 метра. Стіни ж круглої башти-донжону, найстарішої частини замку, мали товщину два метри. Зі сходу до фортеці прилягала будівля з невідомим призначенням. На думку науковців спочатку фортеця була споруджена з каміння і дерева. Фортеця в Квасові була розташована в стратегічно важливому місці, з якого можна було контролювати сухопутний торгівельний соляний шлях, а також – вихід з Боржавської долини.
Власниця фортеці Єлизавета Екчі в 1549 році продала її Павлу Мотузнаї. Новий володар Квасівського заму активно займався розбоєм і грабежами, жертвами яких ставали як прості селяни, так при нагоді і шляхтичі. З часом терпінню угорських дворян прийшов кінець. В 1564 році угорський дворянський сейм, який було скликано в Пожоні (стара назва Братислави), прийняв рішення знищити Квасівську фортецю. Крім того, дворяни вирішили конфіскувати в державну казну все майно Павла Мотузнаї. Сам розбійник покарання уникнув, сховавшись в сусідньому Бронецькому замку.
Однак, відповідно до наявних історичних джерел в ході цієї військової операції Квасівську твердиню не було цілковито знищено. Крім того, замок і надалі перебував від владою представників роду Мотузнай. На підтвердження цих фактів збереглись відповідні королівські грамоти. В якому році Квасівський замок повністю знищили досі таємниця.
Замкові будівлі, ще в доброму стані, описані в статті журналіста Бейли Лукача, опублікованій в газеті «Берег» в 1889 році. Доклав зусилля до вивчення історії фортеці та самого Квасова Еміль Турані – видавець унікального щомісячного квасівського сільського часопису «Лонт».
Відео
Фото
-
Разваліни Квасівського замку -
Руины Квасовского замка -
Руїни Квасівського замку
