Теперішня церква святого Василя в селі Задільське Воловецького району Закарпатської області побудована, скоріш за все, майстрами, які будували церкву і в сусідньому селі Яловому.
Це вже друга церковна споруда в селі. Першим був храм святого Миколая, який було збудовано священиком Федором Задільським. Цей храм вперше згадується в документах в 1733 році, а останній раз – в 1870 році. До наших днів церква не збереглась, оскільки в кінці XIX століття згоріла, зайнявшись від свічки.
Сучасний храм Св. Василя Великого схожий на інші дерев’яні церкви верхів’я Латориці, але суттєвою його відмінністю є наявність двох зрубів, а не трьох. Це наймолодший храм цього стилю. Творцем церкви св. Василя в Задільському був відомий майстер Ілько Німець. Завдяки його таланту і праці на самому початку ХХ століття храм св. Василя було побудовано.
Церква святого Василя прямокутна в плані, з більш вузьким шестигранним вівтарем. Зруби церкви перекриті високим двоскатним дахом. Над бабинцем виситься прямокутна в плані башта, яка завершується сферичним верхом і маківкою на глухому ліхтарі. Церкву опоясує піддашя, яке спирається на випуски зрубів. На західному фасаді піддашя переходить у високий ґанок. Нава і бабинець перекриті коробовим зводом. Їх умовно розділяє невеликої величини вертикальний різьблений брус, який закінчується трохи нижче рівня вікон.
Поруч з церквою, трохи в стороні, стоїть на високому фундаменті двоярусна гарна дзвіниця, квадратна в плані, з заломами. Над першим ярусом піддашя спирається на випуски зрубу. Під дахом, в верхньому ярусі, містяться прямокутні вікна.
За переказами у 1884-1885 роках у дзвіниці встановили три дзвони, а це вказує на те, що її спорудили раніше самого храму. В ході Першої світової війни в селі поширилась чутка, що дзвони реквізують. Місцеві селяни надійно сховали дзвони. Однак, після війни вдалось віднайти лише два дзвони. І тільки в 1923 році в дзвіниці встановили третій дзвін, який став подарунком від чоловіка з Нижніх Воріт, який повернувся із заробітків в Америці.
На жаль, дах та опасання, як храму, так і дзвіниці, покрито
бляхою ще в середині 1920-х років. Зруби церкви вкрито автентичним ґонтом і пофарбовано.
Святиня споруджена з ялинових брусів і розташовується на стрімкому схилі над селом біля нового цвинтаря. Довкола храму відкривається неймовірна гірська панорама.