Під час Другої світової війни угорський уряд в північно-східних Карпатах побудував військову оборонну лінію – Лінію Арпада. Вона складалася з декількох поясів. Перший – в Прикарпатті, для захисту підступів до головного Карпатського вододільного хребта
Румуни (самоназва – роминь) – це національна меншина, яка проживає на Закарпатті в долинах річок Тиса і Апша, в селах Біла Церква, Середнє Водяне, Водиця-Плеюц, Нижня Апша, Глибокий Поток, Топчино та в селищі Солотвино. Це нащадки пастухів-волохів, які прийшли в Східні Карпати з Балкан ще в XIV столітті. Більшість з них з плином часу асимілювались з русинським населенням, а частина осіла в долині Тиси як вільні поселенці і за прикладом місцевих жителів почали займатись землеробством. В XIV-XVI століттях румуни долини Тиси, як православні, були своєрідним посередником в культурних контактах русинів краю з балканським православ’ям, що задокументовано як закарпатськими літературними пам’ятками того часу, так і настінними розписами дерев’яних храмів Мараморощини. Православ’я утримувало свої позиції в селах з румунським населення аж до середини XVIII століття.
Наразі в селищі на схилах однойменної гори Синяк облаштовано три траси середньої та низької складності. Траси курорту призначені як для початківців лижників, так і для досвідчених. Стрімка траса довжиною 950 метрів та полога довжиною 1000 метрів використовуються дорослими лижниками. Перепад висоти на них становить 200 метрів. Третя траса довжиною 400 метрів та перепадом висоти 50 метрів облаштована для дітей. Траси облаштовані двома видами підйомників: вертикальним бугельним довжиною 1200 метрів та горизонтальним мультиліфтом довжиною 350 метрів, який використовується для дітей. Траси регулярно готуються ратраком.
Село Ізки знаходиться вздовж дороги з Воловця в Міжгір’я, відразу за селом Пилипець. В ньому проживає трохи більше 800 чоловік. Колись село Пилипець не було окремим населеним пунктом, а являлось складовою частиною Ізок
Народився Микола Шугай в Колочаві 3 квітня 1898 року. Він був старшим сином в сім’ї лісоруба. Неграмотний, в школу не ходив. Односельці згадували його як хлопця веселого, але вважали його забіякою. В 1917 році він дезиртирував з армії. Невдовзі його впіймали і повторно відправили у військо, звідки йому вдалось знову втекти. Якось Шугай вбив двох чеських жандармів, які мали намір його впіймати. З того часу, для Миколи і його молодшого брата Юрія, домом став ліс. Невдовзі вагітну дружину Миколи Ержію арештували, а на присілок Колочави Лази наклали контрибуцію у розмірі 15 тисяч корун. В околицях села ввели пропускний режим, а всім селянам виписали іменні посвідчення. Всі злочини в околицях автоматично приписували Шугаям. В кінці 1920 року Миколу підозрюють у вбивстві колочавського жандарма, в лютому 1921 році приписують вбивство односельця, а в березні – 4-х євреїв з села Сойми. Слідство довело, що Шугай вбив свого сусіда Івана Дербака і спалив його хату.
В наші дні Усть-Чорна є хорошим варіантом для зимового відпочинку. Село знаходиться в Ґорґанах на висоті 553 м. Тут розташовані гірськолижні траси різного рівня складності довжиною близько 1000 м. Їх облаштовано бугельними і канатно-крісельними підйомниками довжиною 250 метрів, 400 метрів і 750 метрів. Лижники здебільшого зупиняються на популярній туристичній базі «Ялинка».
На території самого Ясіня діє 2 бугельні підйомники. Менший з них має довжину метрів та розміщений на горі Костирівка. Траса для гірськолижників в цьому місці має ширину 200 метрів та характеризується маленьким перепадом висоти у розмірі 70 метрів. З центра Ясіня сюди можна дійти пішки лише за 10 хвилин. Пологий спуск цієї траси є дуже зручний для дорослих і дітей, які вперше стають на лижі.
