Екскурсія по древньому Ужгороду подарує безліч відкриттів і яскравих, позитивних вражень. Тут кожна вуличка, кожен будинок дихає старовиною, а під ногами – стара бруківка чеського або австрійського періоду. І це не дивно, адже офіційна історія міста налічує більше 1100 років. Місто вражає різноманітністю архітектурних стилів: готика, бароко, сецесія, конструктивізм, ренесанс. І все це розмаїття, як єдине ціле, створює єдиний архітектурний ансамбль Ужгорода.
Вас чекає прогулянка старовинною вулицею Корзо, що в перекладі з італійського жаргону – «місце для прогулянок»(виправдовує свою назву). Площа Корятовича, в минулому відома як «Ринкова», з давніх-давен славилася своїми базарними днями, адже ще в 1380 році король Угорщини дарував місту почесне право проводити королівські ярмарки.
На площі Театральній височить один з перших театрів нашого краю, побудований в 1906 році, а перша згадка про міську театральну трупу відноситься до 1694 р. Перед театром розташована сцена для проведення масових заходів і свят, прикрашена великим кованим зображенням герба Ужгорода. Герб міста був затверджений в середині ХVII ст.
За будівлею театру височить хасидська синагога, зведена в 1904 році. Споруда побудована на кошти невідомого мецената. Вона і сьогодні вражає своєю величчю і оригінальністю. З 1947 року будівля належить Закарпатській обласній філармонії. Тут проводяться концерти, а сам зал займає третє місце в Європі за своїми акустичними даними.
Річка Уж – це невід’ємна частина тутешньої історії, яка і дарувала назву місту. На середньовічних картах Ужгород зображувався як місто на острові, який омивали Малий Уж і Великий Уж. В усі віки міст через річку розташовувався саме там, де зараз знаходиться пішохідний міст, про що свідчать старі палі, що місцями стирчать з води.
Ужгород заворожує своїми набережними, особливе місце серед яких займає набережна Незалежності. Саме на ній розташувалася ужгородська липова алея, яка по праву вважається найдовшою в Європі. Загальна протяжність алеї - 2 км 200 м, де по обидва боки дороги висаджено близько трьохсот дерев. Алея, нарівні з вулицею Корзо, є улюбленим місцем для прогулянок ужгородців, даруючи прохолоду, комфорт і умиротворення.
Цікавою пам’яткою міста є чеський квартал, побудований в 20-30-х роках ХХ ст. в стилі конструктивізму. Особливо прекрасний квартал в середині квітня, коли на його вулицях розквітає безліч дерев магнолії і японської сакури, даруючи місту буйство яскравих фарб і ароматів.
Місто дивує безліччю парків, скверів і площ, де ростуть рідкісні види рослин. Цікавий і альпінарій. Тут, в кроці від суєти, весело дзюрчить струмочок, а під покровом старих дерев, сидячи на лаві, жваво розмовляють два художника, відлитих в бронзі, – Адальберт Ерделі та Йосип Бокшай, що стали засновниками Закарпатської школи живопису.
Незмінним супутником життя міста є церковний дзвін. Це особливо помітно в неділю, коли передзвін церковних дзвонів храмів різних конфесій закликає прихожан на богослужіння.
Європейського шарму Ужгороду багато в чому надає церковна архітектура міста: старі протестантські храми кальвіністів і лютеран, Римо-католицький костел святого Георгія (ХVIIIст.) і, звичайно ж, Греко-католицький кафедральний собор, резиденція єпископів (XVIII ст.). У 1777 році австрійська імператриця Марія Терезія підписала указ про перенесення в Ужгород управління Греко-католицької єпархії. Ця подія на довгі роки перетворила місто в центр духовності та просвітництва.
З висоти Замкової гори, крізь пил віків, задумливо дивиться на місто Ужгородський замок. За переказами, фортецю заснував слов’янський князь Лаборець в IX столітті. За всю свою багатовікову історію замок завжди був потужною твердинею, з честю витримавши безліч облог, надійно охороняючи дорогу на Ужоцький перевал. Замок і зараз зберіг колишню велич, а тепер в його стінах розташувався Закарпатський краєзнавчий музей. Музей володіє багатою колекцією експонатів, представлених в експозиції виставкових залів. Всі, хто не байдужий до історії, зможуть годинами бродити по замкових галереях, відкриваючи для себе історію Ужгорода і Закарпаття.
Крім краєзнавчого музею, на Замковій горі розташований Закарпатський музей народної архітектури та побуту, який став першою в Україні спорудою подібного типу. Тут представлені зразки сільської архітектури, всього різноманіття народів Закарпаття, де в будинках повністю відтворено інтер’єр селянського побуту. Музей зведений за типом забудови верховинського села, а серед будинків-експонатів немає жодної реконструкції. Вік деяких будинків близько 200-250 років. Особливе місце в колекції займає дерев’яна церква з села Шелестово, зведена народними умільцями в 1777 році. Це унікальна споруда, що побудована без використання цвяхів, є класикою лемківського храмового зодчества, де кожен елемент наповнений змістом і символізмом.
Чудовим завершенням екскурсії може стати знайомство зі світом закарпатського вина в ужгородських дегустаційних залах, один з яких розташований в старовинних підвалах Ужгородського замку.
