Лазещина

Село Лазещина Рахівського району є справжньою окрасою Гуцульщини.  За переказами воно отримало таку назву, бо було своєрідним “перелазом” між Галичиною та Закарпаттям. Нині це популярний туристичний центр. У 2016 р. за голосуванням в інтернеті воно навіть зайняло друге місце у конкурсі “Неймовірні села України”.

Взимку село приваблює любителів гірськолижного спорту. Влітку безліч туристів вирушають звідси різноманітними пішохідними маршрутами в гори. Особливою популярністю користуються подорожі на гори Говерлу і Петрос, які знаходяться зовсім поруч з Лазещиною. Ліси поблизу Лазещини є багатими на гриби та ягоди (яфина, малина, ожина, суниця).

Крім того, Лазещина є справжнім скарбом для поціновувачів гуцульських традицій. Місцеві мешканці активно розвивають народні промисли активно займаючись  вишиванням, ткацтвом, ліжникарством, різьбярством та коренепластико. Щороку у вересні в селі проводять фестиваль “Гуцульська ріпа” (ріпою на Рахівщині називають картоплю), який приваблює фанатів гастрономічного туризму та місцевих традицій. Поруч в селі Ясіня є чудовий етнографічний музей. А в самому селі збереглись пам’ятки дерев’яної церковної архітектури.

В цілому Лазещина  має такі «родзинки»:

  1. Село являється своєрідними воротами між Закарпатською та Івано-Франківською областями.
  2. Воно є одним з найбільш високогірних сіл України.
  3. Лазещина знаходиться на перехресті туристичних шляхів, тому є дуже зручним місцем для туристів.
  4. В цьому місці добре збережені місцеві гуцульські традиції і звичаї.
  5. В селі збереглись автентичні пам’ятки сакральної архітектури.

Температура в Лумшорах зараз:

0.2o C   |   32.4o F

Історія Лазещини

Перші згадки про село Лазещина зустрічаються в письмових документах в 1555 році. Протягом тривалого часу село входило до Тисодолинянської округи Марамороського комітату Австро-Угорщини.

Назву села отримало у зв’язку з існуванням «перелазу» між Галичиною та Закарпаттям. Достовірно невідомо був той «перелаз» між двома регіонами чи це лише плід народної фантазії. Згідно народних переказів, у давні часи пастухи з отарами овець через «перелази» переходили з галицьких сіл лісом через Яблуницький перевал на закарпатські галявини і луки.

Більшість мешканців цього мальовничого місця були селянами, які втекли від соціально-економічного гноблення з низинних районів. В часи повстання куруців 1703-1711 рр. Лазещина була охоплена діяльністю опришківських загонів Ф. Бойка, І. Пинтя, І. Пискливого.

Лазещину в першій половині XVIII століття неодноразово була місцем базування ватажка карпатських повстанців-опришків Олекси Довбуша, який навідувався в цей край разом зі своїми побратимами.

У 1724 році поблизу Лазещини в урочищі Стебний звели греблю та шлюзи для сплавляння лісу. З тих пір цей промисел разом з випасом овець став одним з гловних занять місцевих мешканців.

З часом невелике село почало розростатись. Люди тут завжди були дуже віруючими. В 1827 році в селі побудували дерев’яний храм св. Петра і Павла. А в 1871 році сюди з села Яблуниця, яке розташовано відразу за перевалом в Галичині, було перенесено дерев’яну церкву Преображення Господнього 1780 року. Обидві святині збереглись до наших днів.

Розташування поблизу Яблуницького перевалу в мирний час було додатковим стимулом розвитку, а під час воєн ставало справжнім лихом для місцевих мешканців. Лазещина опинилась в самісінькому епіцентрі боїв в ході Першої Світової війни. Вже в 1914 році через  нього було здійснено прорив російських військ. Після війни село входило до складу Гуцульської республіки і місцеві мешканці активно боролись за незалежність українських земель.

Після розпаду Австро-Угорщини Лазещина увійшла до складу Гуцульської республіки і Західноукраїнської народної республіки. Нажаль невдовзі територію Лазещини було окуповано румунськими військами, а з 1919 року вона увійшла до складу Чехо-Словаччини. В 1939 року протягом короткого історичного моменту Лазещина стала частиною  Карпатської України, яка майже відразу була окупована угорськими військами. З 24 вересня 1944 року село опинилось під контролем радянських військ.

Під час Другої Світової війни Лазещина стала одним з осередків партизанського руху, як комуністичного так і проукраїнського спрямування.

З 1991 року Лазещина невід’ємна частина незалежної України. В наші дні Лазещина перетворилась у туристичний центр з населенням близько 4 200 осіб, який щороку приваблює тисячі туристів.

Гірськолижний курорт Лазещина

В наші дні Лазещина приваблює взимку велику кількість туристів, які шукають оптимальний по ціні і якості карпатський курорт.

В Лазещині будь-хто може знайти оптимальне місце для відпочинку. Хтось шукає готельні номери, а комусь до вподоби гуцульська хата.

Лазещина, як і багато інших сіл в Закарпатті, залюбки використовується лижниками та бордистами. Ціни на житло в Лазещині доступні, а відстань до відомих гірськолижних баз в Драгобраті і Буковелі незначна. Драгобрат знаходиться на відстані лише 18 км, а Буковель – 20 км.

Крім того, Лазещина має зручне регулярне транспортне сполучення. Через село пролягає автомобільна дорога Н 09, що з’єднує Мукачево з Львовом. Також тут проходить залізниця, якою регулярно курсує потяг “Рахів-Львів”.

В Лазещині розташована одна траса довжиною 500 м. Перепад висоти на ній складає лише 80 м. Траса тут є короткою і пологою, тому Лазещина є хорошим варіантом для новачків. Крім того, тут діє бугельний підйомник на 350 м.

Що подивитись: пам’ятки Лазещини

Церква Преображення Господнього (1780)

В Лазещині зберігся один з двох існуючих закарпатських гуцульських хрещатих храмів. Стиль в якому споруджено такі церкви має ще називають північногуцульським або центральним.

П’ять зрубів храму створюються перетином двох прямокутників, що у мають вигляд майже рівнораменного хреста. Верх церкви вкрито двосхилими дахами з маленькими шатровими главками. В інтер’єрі церкви збереглись зразки різьблення 1782-1785 років.

Цікавою є історія церкви. За найвірогіднішою версією храм було збудовано із смерекових брусів у 1780 р. в селі Яблуниця (нині територія Яремчанської територіальної громади Івано-Франківської області). На теперішнє місце в урочищі Плитоватий в селі Лазещина його перевезли на санях взимку 1871 року. У 1920-х роках дах центрального шатрового верху було вкрито етернітом. 22 грудня 1932 р. старі образи іконостасу було замінено новими.

У 1963 році радянська влада перетворила церкву на музей. У 1971 р. її разом з двоярусною смерековою дзвіницею було реставровано. Свою діяльність храм відновив з 14 жовтня 1990 р. храм знову діє. До певної міри автентичність церкви було зіпсовано після ремонту в 1995 році, коли її вкрили бляхою.

Церква св. Петра і Павла (1827)

Ще один дерев’яний храм в селі Лазещина, який присвячено святим Петру і Павлу, було збудовано в 1827 році. Церква відноситься до гуцульських храмів середньогуцульського стилю. У 1856 році було освячено новий іконостаса храму. Тоді для його оновлення 120 господарств села зібрали у якості добровільних пожертв 1000 гульденів сріблом. Ще в 1907 р. церква була вкрита бляхою, що істотно порушило її автентичність. У 1957 р. було споруджено новий підмурівок. Останній серйозний ремонт храм був у 1987 році. Трохи пізніше, у 1992 році поруч з церкою збудовано муровану дзвіницю.

Каплиця

Цікавою є історія каплиці в селі Лазещина. За легендою, колись в селі жили чоловік і жінк, які не мали дітей. Вони заприсяглись збудувати каплицю, якщо у них народиться дитина. Коли їхня мрія здійснилась вони виконали свою обітницю і збудували в селі каплицю. Після приходу радянської влади каплицю намагалися підпалити, а згодом за вказівкою голови села каплиця була розібрана. Однак, одній селянці вдалось заховати образи і хрест. Після падіння атеїстичної радянської влади в 1992 році на місці каплиці було встановлено той самий збережений хрест, а через рік дерев’яну каплицю було відбудовано за формою зруйнованої.

Чим ще розважитись у Лазещині?

З Лазещини можна вирушити у захоплюючі походи в гори, пережити різноманітні екстремальні пригоди або ж відвідати найцікавіші екскурсії по Закарпаттю. А для втамування голоду і спраги обов’язково слід спробувати місцеві страви і напої в барах, кафе, колибі або ресторанах.

Прогулянки на конях

Прогулятись Карпатами верхи на конях захоплююча пригода у будь-якому віці. Прогулянки на конях дозволяють відновити сили, відпочити, підняти настрій, а також зняти напругу та стрес.

Така розвага чудово відволікає від турбот, суєти і тривог, єднаючи з природою.

Верхову їзду будь-якій людині рекомендують для  позитивного емоційного заряду та покращення фізичної форми.

Чани, лазні, сауни

Водно-банні процедури для туристів є справжньою насолодою після сповненого спортивними активностями дня. Особливо популярними є чани. У великі ємності до води додають морську сіль або відвари лікувальних трав, що сприяє нормалізації теплообмінних процесів. Взимку це важливо для зміцнення імунітету. А гартування паром у лазні чи сауні є різким каталізатором обміну речовин, підвищення загального тонусу та посилення циркуляції крові.

Піші екскурсії та походи в гори

Українські Карпати – середньовисотні гори. Більшість вершин – нижче 2000 метрів над рівнем моря і тільки на Чорногірському хребті 6 з них перевищують цю позначку, в тому числі Говерла і Петрос, які знаходяться поруч з Лазещиною. Їх висота не досягає умовної лінії снігів і, відповідно, вони не мають льодовиків. Зазвичай пішохідні походи по Карпатам здійснюють з кінця квітня до середини жовтня. Але потрібно пам’ятати, що в квітні-травні на вершинах хребтів ще лежить сніг, а в жовтні – вже починаються заморозки.

Завдяки вдалому географічному розташуванню, з селища зручно підніматись на вершини Петрос (2022 м) і Говерлу (2061 м).

Підкорення гори Петрос з Лазещини варто починати в урочищі Козьмещик, а звідти слід йти через полонину Головчеська. Загальна тривалість маршруту туди і назад складатиме приблизно 15 годин.

Підйом на гору Говерла з Лазещини теж популярний маршрут. Це складатиме 16 км від найближчої залізничної станції та 1350 м вверх. На хребті між Лазещиною і Козьмещиком слід йти в південному напрямку на полонину Гропа, а звідти – на вершину.

Фестиваль “Гуцульська ріпа”

Лазещина є одним з найвідоміших центрів гастрономічного туризму. Велику кількість любителів гуцульської кухні приваблює фестиваль «Гуцульська ріпа», який проводиться щороку на початку вересня. Ріпою на місцевому діалекті називають картоплі. Саме на стравах з картоплі робиться акцент на цьому фестивалі. Фестиваль проходить весело та гучно, та розпочинається урочистим сповіщення за допомогою трембіт завдовжки 3 метрів, та продовжується народними танцями, традиційною музикою й, звичайно, смачненними гуцульськими стравами та домашніми алкогольними напоями. Крім того, фестиваль розважає туристів майстер-класами з приготування картопляних страв, а також по різьбленню, ткацтву, вишиванню, гончарству, лозоплетінню, ковальству і т.д. Також, під час фестивалю проводяться змагання по метанню молота, чистці картоплі на час і т.д.

Екскурсії до цікавих локацій Закарпаття

Околиці Лазещини надзвичайно багаті унікальною природою та її багатствами, які перебувають під захистом держави. Це й не дивно, адже ліси – головне багатство краю – зараз часто піддаються незаконній вирубці. Селище вважається рідкісним за красою районом, на які так багате Закарпаття. Не дивно, що поруч з ним вдається знайти величезну кількість визначних пам’яток.

До них відносяться:

  • водоспад Труфанець;
  • найвисокогірніше озеро Українських Карпат – Бербенескул;
  • мальовниче озеро Несамовите;
  • закинута обсерваторія на горі Піп Іван “Білий слон”;
  • Яблуницький перевал, через який проходить найвисокогірніша дорога України;
  • географічний центр Європи поблизу села Ділове;
  • старовинний дерев’яний Струківський храм в селищі Ясіня та ін.

Де зупинитися

Прибулим у Лазещину відпочинок видається дуже комфортним. Тут багато пропозицій для проживання туристів. В наявності є приватні будинки, котеджі та готелі.

З впевненістю можна сказати, що в наші дні Лазещина привертає увагу мандрівників як в сніжну зиму, так і в спекотне літо. Взимку тут зупиняється багато лижників з метою покататись на трасах навколишніх гірськолижних курортів. Ціни на житло в Лазещині досить низькі, але розміщення тут є хорошим плацдармом для відвідування Буковелю, який знаходиться на відстані всього 20 км та Драгобрата − менше 18 км. Влітку звідси зручно вирушати в походи по Чорногірському масиву.

Наприклад, розміщення в приватній 2-поверховій садибі “Смерека” коштуватиме лише 512 грн. за добу на двох осіб.  З вікон цієї чудової садиби відкривається неперевершений вид на вершини Говерли і Петроса. На першому поверсі розташовано двомісний номер, веранда, коридор, санвузол з пральною машиною і кухня. Кухня обладнана комбінованою плитою, холодильником, кавоваркою, чайником і набором необхідного посуду. На другому поверсі є два двомісні номери, що облаштовані ліжком і шафою. Територію садиби облаштовано альтанкою, мангалом і безкоштовною стоянкою для автомобілів. За додаткову плату для туристів тут організовуються екскурсії, походи в гори, збирання грибів та ягід.

Відмінним варіантом розміщення у Лазещині є комфортабельний готель “Мисливська вежа”. В номерах наявні двоспальні або односпальні ліжка, шафи, телевізори і індивідуальні санвузли (туалет, умивальник, душова кабіна). На першому поверсі обладнано їдальню, де можуть одночасно розміститись 26 чоловік. Ціни за проживання тут починаються від 550 грн. В цю вартість входить чудове дворазове комплексне харчування, яке складається з чудових страв гуцульської та закарпатської кухні. Туристи також мають можливість приготувати їжу самостійно на обладнаній всім необхідним кухні. Мандрівники можуть за додаткову плату скористатись екскурсіями, прокатом лиж, походами в гори, в тому числі на Говерлу і Петрос, збиранням ягід та грибів, катанням на конях верхи або на возі, взимку – на санях. На території готелю можна також розважитись сауною, гарячою бочкою, а у дворі – альтанкою і мангалом. Для гостей є можливість трансферу до найближчих гірськолижних курортів. До найближчого підйомника звідси лише 200 метрів, а до Буковеля – 14 км, до Драгобату – 9 км.

Де поїсти в Лазещині

Лазещина повністю забезпечує мандрівників найрізноманітнішим харчуванням. Всі заклади відповідають високому рівню сервісу, в них завжди легко знайти вільне місце, а обслуговування тут швидке та тлагідне. Меню базується на стравах закарпатської та гуцульської кухні, вирізняючись великою різноманітністю.

Тут туристам подадуть:

  1. Банош.
  2. Бограч.
  3. Бульйон.
  4. Гуляш.
  5. Солянку.
  6. Тушене рагу.
  7. Шашлик.
  8. Пиво тощо.

Мандрівників чекає затишна атмосфера і гарний вигляд, що відкривається з вікна.

Чудовим закладом де можна втамувати голод в Лазещині є “Корона Карпат”. Це великий ресторан розрахований на 70-100 місць. В цьому ресторані подають страви гуцульської кухні, є можливість комплексного харчування. Такими стравами як баношом, стейком з грибами та сиром, дерунами з грибами, м’ясом по-полонинськи заклад пишається з особливим пієтетом та вважає своїми фірмовими. Крім того, ресторан може похвалитись  широким вибором алкогольних та безалкогольних напоїв. А досхочу наївшись тут можна розважитись більярдом, караоке та дискотекою. Ресторан діє при однойменному готелі проживання в якому коштує від 886 грн. за добу. Ціни за харчування в ресторані помірні та приємно здивують навіть бюджетних туристів.

Ще одним варіантом де можна поїсти в Лазещині є колиба “Злагода”. В ній одночасно можна розмістити до 70 відвідувачів. Тут є як комплексне харчування так і страви згідно меню. Кухня колиба українська, закарпатська і гуцульська. Ціни доступні.

Як доїхати в Лазещину

Знаходиться село Лазещина в Рахівському районі, що в Закарпатській області, а саме на однойменній річці під горою Петрос.

Найближчі аеропорти до Лазещини знаходяться в Івано-Франківську, Ужгороді і Львові. Звідти до селища можна дістатись на автобусі або трансфері.

Найдешевшим способом сюди дістатись є потяг. Через станцію Лазещина регулярно курсують потяги Львів-Рахів та Івано-ФРанківськ-Рахів. Слід пам’ятати що київські потяги в Лазещині не зупиняються, на них варто виходити в Татарові або в Ясіні, а звідти добратись автобусом.

Зручним способом приїхати сюди є автобус. Лазещина має регулярне автобусне сполучення з Івано-Франківськом і Мукачевом.

На власному авто сюди можна доїхати по автотрасі Н9 Івано-Франківськ – Мукачево. Якщо їхати з Києва то слід рухатись до Івано-Франківська, а звідти вже через Надвірну, Яремче, Микуличин, Татарів, Яблуниця до самої Лазещини.

🧡 Відпочинок в Лазещині стане одним із найкращих і запам’ятається на все життя!