Село Репинне та його легенди
В центрі села, зліва від траси, видніється силует дерев’яної тризрубної Дмитріївської церкви. Побудовано її ще в 1780 році зі смерекових брусів в стилі мараморошської готики. В цьому храмі збереглися твори художньої різьби XVIII століття і темперного живопису XVII століття. Нажаль, дах храму було вкрито бляшаним покриттям.
В радянські часи храм опинився під загрозою знищення. В 1970-х роках надійшла «вказівка згори» спалити Дмитріївську церкву, але місцеві жителі організували цілодобові чергування біля храму і врятували церкву від найнятих владою паліїв.
Крім того, в радянські часи село хотіли перейменувати на Квіткове, але мешканці не погодились на таку «зміну прізвища». Адже, по легенді, колись давно від хустського пана втік в гори бідняк – і подалі, щоб панські слуги не знайшли. На нічліг бідолаха примостився під вербою на березі річки. Але заснути йому не вдалось – через сильний вітер верба всю ніч голосно рипіла. Вранці селянин оглянув навколишні місцини і вирішив тут побудувати хату і поселитись, а ненависну вербу, яка заважала спати, спилити. Але рипіння залишилось – в назві села, яка збереглась до наших днів.
За іншої легендою назва села походить від скелі, яка колись височіла над річкою і називалась Рипа. Саме від неї і походить назва села Репинне.
