Пилипець

Історія Пилипця

Перші письмові згадки про Пилипець в історичних джерелах датовані далеким 1463 роком. Тоді він називався Верпилипець. В 15-18 століттях поселення було присілком розташованого південніше вздовж річки Репинки села Ізки. Згідно документів 18 століття це село називалось Ізки-Пилипець. Територія на якій знаходився присілок в 15 столітті належала феодалам Урмезеям, а з 1467 року – Довгаям. В кінці 15 століття черговими власниками Пилипця стали магнати Ліпчаї.

Після придушення австрійською короною повстання куруців на чолі Ференцом ІІ Ракоці (1703 – 1711 роки) Пилипець стає власністю магнатів Телекіїв.

Найдавнішими поселенцями  Пилипця були втікачі з низинних сіл, які ховалися в горах від переслідувань угорських феодалів. За легендою, назва походить від засновника Пилипця, вівчаря Пилипа з наголосом на першому складі.

За іншою легендою розташоване неподалік село Сойми так називається, тому що першими поселенцями таб були брати розбійники Сойми. В одного з них були два сини – Іван і Пилип. Обидва закохалися в Іляну з Липчі. Брати побились із-за дівчини і Пилип вбив Івана. Після братовбивства він втік вверх по течії річки Репинки де заснував теперішнє село Пилипець.

Попри складну історію сповнену трагедій і катастроф пилипчани надзвичайно побожний народ. Першу церкву в урочищі Закуття збудували на початку 16 століття, нажаль вона згоріла і не збереглась до наших днів. На місці цього першого храму  на початку 20 століття збудували дерев’яну дзвіницю, в якій є три невеликі дзвони, найбільший з яких має напис “Року Божого 1679”. Найімовірніше його перенесли з церкви Благовіщення Господнього, яка була збудована в 1671 році посеред села на пагорбі Юрчика і згоріла у 1758 році. На початку 19 століття в селі було дві дерев’яні церкви: головна у нижньому кінці села – на 340 вірників і мала у верхньому кінці – 120 вірників. Верхня церква  вже тоді була в поганому стані,  і речі з неї перенесли до нижньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1780 року, яка дотепер прикрашає село. 

Пам’ятки Пилипця

Дерев’яний храм Різдва Пресвятої Богородиці

Ця розкішна церква Різдва Пресвятої Богородиці розташовано при в’їзді в село. Вона була побудована в 1780 році і перебудована у середині 19 століття. Ремонти храму проводились у 1941 та 1961 роках. У 1979 році церкву перекрили новою дранкою. За переказами в 1939 році угорське окружне керівництво пропонувало громаді збудувати мурувану церкву взамін на деревину липи, ясенів та яворів, що росли довкола церкви, але люди відмовилися. Храм має суворі і монументальні форми. Декоративності йому надають барочні форми куполу та вишукана аркадою. Саме вишукана аркада нижніх голосниць та ганок з профільованими стовпчиками є новим явищем порівняно з іншими бароковими церквами сусідньої Воловеччини. В інтер’єрі храму зберігся іконостас 18 століття. Поряд з церквою знаходиться монументальна двоярусна дзвіниця, яка побудована ще в 1758 р.  Нижній зрубний ярус дзвіниці вкрито опасанням, а верхній ярус обшито дошками і завершено восьмисхилим шатром. Старі дзвони забрали під час Першої світової війни, а три нові відлито в ливарні Ференца Егрі 1924 року.

Музей дерев’яних храмів

Юрій Бедринець в 2007 році відкрив в Пилипці Музей дерев’яних храмів. У залі музею розташовано майже 30 макетів, які представляють зразки сакральної архітектури Закарпатської та Івано-Франківської областей. Нажаль більшість оригіналів цих макетів перестали існувати. Автором всіх макетів музею є відомий народний майстер Андрій Горобець.

Водоспад Шипіт

Посеред смарагдових Карпат, поблизу села Пилипець біля підніжжя гори Гимба, розкинувся чарівний водоспад Шипіт, який відносять до одного з семи чудес української природи.

З земних глибин на схилі гори Великий Верх (висота 1598 м) виривається вниз невеликий струмок Плошанка. Його води наповнені свіжістю і прохолодою. Спадаючи декількома неповторними каскадами з чотирнадцятиметрової висоти кришталева прозора вода цього потічка розбивається об каміння утворюючи мільярди яскравих крапель, які виграють на сонці дивовижними барвами у променях і породжують мелодійний шепіт водоспаду Шипіт.

Подивитися на цей природний шедевр приходять десятки тисяч мандрівників. Водоспад прекрасний в будь-яку пору року. Влітку, у найбільш спекотні періоди, водоспад представляє собою маленький струмок, що зміїться каскадом по декількох кам’янитстих виступах. Взимку він частково замерзає, створюючи оригінальні льодові фігури. Та найбільше притягує він туристів навесні, коли тануть сніги та осінню в період рясних дощів. Саме в цей час величний велетень гримить на всі околиці, розповідаючи давню легенду про кохання.

В давні часи у селі Пилипець мешкали дві родини. В багатій сім’ї зростала красуня донька, яка була гордістю своїх заможних батьків. Знатного походження і чудової вроди дівчина приваблювала багатьох паничів. Та серцю не накажеш: покохала вона молодого сусідського парубка Іванка з бідної родини. Для того, щоб ніхто не дізнався про їх кохання, вони почали таємно зустрічатися, біля гори Великий Верх. У безлюдному місці лише Карпати були свідками їхніх побачень.

Та все таємне рано чи пізно стає явним. Про їх кохання почали говорити по всьому селі, плітки дійшли і до мами дівчини. Одного разу вистеживши куди надвечір йде її донька, вона стала свідком їх побачення. Зі злістю в серці вона почала всіляко лаяти молоду пару. Аж раптом небо страшенно загриміло, грянув грім, сяйнула блискавка та почалася злива. Стрімкі величезні потоки води вмить накрили Іванка та Марічку й понесли у провалля. Спочатку вони трималися за руки, та раптом водоспад силоміць роз’єднав їх та відкинув у протилежні сторони.

Мати дівчини, що стала свідком страшної трагедії, відтоді щоденно приходила до водопаду і плакала. Аж поки у ніч на Івана Купала їй не почувся голос доньки, яка шептала слова кохання до Іванка. Приголомшена мати в розпачі крикнула: «Чуєте люди шепіт? Це вони між собою шепочуться». Відтоді водоспад прозвали «Шипіт».

Популярним водоспад став ще з 1993 року. В той час тут почали проводити фестиваль молодіжних субкультур. Щороку влітку на нього з’їжджаються тисячі представників молодіжних неформальних течій з усього світу.

Вхід на територію водоспаду платний: для дорослих – 15 грн, для дітей (до 16 років) – 10 грн. Ціна паркінгу для легкових автомобілів становить – 20 грн, а з власників мікроавтобусів – 30 грн. Крім того, на території є альтанки ціна за оренду яких становить 50 грн за годину. Бажаючі влаштувати пікнік можуть придбати дрова по ціні 30-40 грн за в’язку.

Карта пам’яток Пилипця

Пилипець як гірськолижний курорт

Завдяки унікальному клімату Пилипець став відомим гірськолижним курортом. Сніжний покрив в Пилипці ідеальний для катання на гірських лижах. Однак, взимку тут буває дуже холодно (до -30 o С). Гірськолижні траси в Пилипці облаштовані на схилах гір Гимба і Ряпушка. В селі є три великі підйомники: «Затишок», «Боржавські полонини» і «Магура». Найпопулярнішим серед них є «Боржавські полонини» з довжиною аж 1500 метрів та величезним перепадом висоти – 402 метри.

Чим ще розважитись у селі Пилипець?

З Пилипця можна вирушити у захоплюючий похід в гори, пережити різноманітні екстремальні пригоди або ж відвідати найцікавіші екскурсії по Закарпаттю. А для втамування голоду і спраги обов’язково слід спробувати місцеві страви і напої в барах, кафе, колибі або ресторанах. Влітку Пилипець стає центром парапланеризму, а ще тут діє байк-парк для фанатів гірського велоспорту.

Катання на конях

Прогулятись Карпатами верхи на конях захоплююча пригода у будь-якому віці. Прогулянки на конях дозволяють відновити сили, відпочити, підняти настрій, а також зняти напругу та стрес.

Така розвага чудово відволікає від турбот, суєти і тривог, єднаючи з природою.

Верхову їзду будь-якій людині рекомендують для  позитивного емоційного заряду та покращення фізичної форми.

Чани, лазні, сауни

Водно-банні процедури для туристів є справжньою насолодою після сповненого спортивними активностями дня. Особливо популярними є чани. У великі ємності до води додають морську сіль або відвари лікувальних трав, що сприяє нормалізації теплообмінних процесів. Взимку це важливо для зміцнення імунітету. А гартування паром у лазні чи сауні є різким каталізатором обміну речовин, підвищення загального тонусу та посилення циркуляції крові.

Піші екскурсії та походи в гори

Пішохідний туризм – найбільш доступний вид активного відпочинку на Закарпатті. І хоча піші екскурсії в гори не потребують значних витрат, все ж вам слід мати мінімальне туристичне спорядження. Але якщо ви новачок, то починати слід з нескладних маршрутів і простих, недорогих речей у вашому рюкзаку. Пам’ятайте, що головне – походи, а не кількість туристичного спорядження, яке зберігається на полицях. Хороша фізична форма вам ніколи не завадить. А збираючись в гори обов’язково підготуйте свій організм до навантажень: відвідайте спортзал, робіть регулярні пробіжки, плавайте або ж грайте у футбол. Зі спеціальних навичок вам, перш за все, знадобиться вміння користуватись картою і компасом, все решт прийде з досвідом. Гори не прощають легковажності – неможна перебільшувати власні сили і недооцінювати труднощі, які можуть зустрітись на вашому шляху.

Розвиток туристичної інфраструктури на Закарпатті знаходиться на початковій стадії і проходить повільно і спонтанно. Промаркованих і обладнаних маршрутів поки що дуже мало. Але сама недоторкана, первозданна краса гір приваблює в наш регіон справжніх любителів природи. Неходжені маршрути і важкодоступні стежки подарують вам відчуття справжньої пригоди.

Українські Карпати – середньовисотні гори. Більшість вершин – нижче 2000 метрів над рівнем моря і тільки на Чорногірському хребті 6 з них перевищують цю позначку. Їх висота не досягає умовної лінії снігів і, відповідно, вони не мають льодовиків. Зазвичай пішохідні походи по Карпатам здійснюють з кінця квітня до середини жовтня. Але потрібно пам’ятати, що в квітні-травні на вершинах хребтів ще лежить сніг, а в жовтні – вже починаються заморозки.

Завдяки вдалому географічному розташуванню, з Пилипця  зручно вирушати в пішохідні походи на полонину Боржаву та її вершини: Великий Верх (1598 метрів), Гимбу (1491 метр), Зелений Горбок (855 м),  Солеще (1092 м) та хребет Смерек (1421 м) . Більшість маршрутів промарковано, тому заблукати при дотриманні всіх заходів безпеки, тут важко.

Екскурсії до цікавих локацій Закарпаття

Околиці села Пилипець як і весь район Міжгірщини надзвичайно багаті мінеральними водами вуглекисло-хлоркальцієвого типу: 53 розвіданих джерела. Найвідоміші з них – Соймовське, Вучковське, Колочавське, Верхньобистрянське, Келечинське. Вода останнього використовується для лікування променевої хвороби. 

Багата Міжгірщині ягодами і грибами: кожного року тут заготовляють 120 тонн карпатських білих грибів і 40 тонн ягід. Міжгірський район є одним з найбільш екологічно чистих куточків України. 

Цей край обов’язково сподобається поціновувачам дикої природи і дерев’яної архітектури. Саме гори і церкви – головні туристичні атракції Міжгірщини. В 34-х з 43-х населених пунктів є дерев’яні храми, як старі, так і побудовані нещодавно. Але й “молоді” церкви викликають інтерес, оскільки і в XX столітті храми тут будували за стародавніми традиціями. Стоять також 27 дерев’яних дзвіниць. Дерев’яних храмів тут більше, ніж в Рахівському, Хустському і Тячівському районах разом взятих. Дуже багато стародавніх храмів в долині річки Рипинки, від Подобовця до Сойм.

Село по праву вважається рідкісним за красою районом, на які так багате Закарпаття. Не дивно, що тут вдається знайти величезну кількість визначних пам’яток.

До них відносяться:

• водоспад Шипіт;
• Синевирський перевал;
• Боржавська полонина;
• Музей дерев’яних церков;
• мінеральні джерела;
• озеро Синевир;
• старовинний дерев’яні храми в долині річки Репинка та ін.

Де смачно поїсти

Відпочинок у Карпатах (Пилипець, Закарпаття) немислимий без дегустації рецептів місцевої кухні. Тому важливо знати, де вдасться перекусити.

Відгуки туристів стверджують, що найдешевше харчуватись виходить, якщо брати комплексні обіди. Багато готелів та котеджів пропонують харчування від себе. В середньому вартість однієї страви – близько 50 гривень, повноцінно пообідати можна за 100 гривень.

У ресторані «Магура» подають приготовані на багатті страви з м’ясом та овочами. Їхній чудовий смак становить не єдину відзнаку закладу. Подарунком для відпочиваючих стане чудовий краєвид на навколишні гори під час вечері або обіду.

Ресторан «Плай» слід відвідати кожному туристу. Він розташований у центрі Пилипця неподалік лижних трас. Тут гостям запропонують традиційні страви карпатської кухні, серед яких варто відзначити бограч, вареники та чанахи з наливками домашнього приготування.

Ресторан української кухні «Колиба» здивує відвідувачів чудовими місцевими рецептами. Тут вони скуштують:

• бутерброд із дерунів;
• грибну юшку-пюре;
• гриль-меню;
• смажену картоплю з овечою бринзою;
• м’ясні страви;
• форель тощо.

Інтер’єр у стилі гуцульських вівчарів у поєднанні з чудовим видом на довколишні гори покращить апетит та залишить незабутні враження.

Любителів гуцульського стилю також приваблює в Пилипці відомий ресторан “Аратта”, який розташований при однойменному готелі. Ресторан має 60 місць, захоплює дизайном наповненим унікальними ручними роботами з дорогоцінного каміння та дерева. Тут можна скуштувати страви української домашньої, грузинської та європейської кухні. Заклад вражає великим вибором вин та пива. Крім того, тут є замовлення чудових комплексних обідів для туристичних груп.

У Пилипці поруч з водоспадом «Шипіт» розташовується затишне кафе “Фолк” на 47 місць. Тут можна з апетитом скуштувати традиційні страви української та закарпатської кухні. В меню є широкий вибір як кулінарних шедеврів приготованих на вогні так страви швидкого харчування.

Любителям швидкого харчування варто завітати у кафе “Піт стоп”, де готують як чудові піци та гамбургери, так і традиційний бограч і страви з мангалу.

Тим, хто приїхав у Пилипець, відпочинок узимку принесе велике задоволення при відвідинах чайовні «Сурія». Вона знаходиться на вершині гори Гимба біля верхньої підйомної станції. Тут подають вишукані напої, включаючи фіточаї з місцевих рослин у поєднанні зі смачними десертами. Поки дорослі відпочивають, діти пограють у призначеному для них куточку. Поруч продаються гарні вироби та сувеніри.

Як доїхати в Пилипець

Пилипець розташований на території колишнього Міжгірського, а нині Хустського району, а під’їхати до нього найзручніше через Воловець, що знаходиться поруч на відстані лише 14 кілометрів, з однойменною залізничною станцією. Тут легко пересісти на громадський транспорт чи взяти таксі.

На машині необхідно їхати по шосе від Києва через Львів до Чопа і добиратися ним до Міжгір’я.