Warning: Illegal string offset 'url' in /var/www/go-to.rest/html/blog/wp-content/plugins/td-composer/legacy/common/wp_booster/td_social_sharing.php on line 77

Warning: Illegal string offset 'title' in /var/www/go-to.rest/html/blog/wp-content/plugins/td-composer/legacy/common/wp_booster/td_social_sharing.php on line 79

Warning: Illegal string offset 'url' in /var/www/go-to.rest/html/blog/wp-content/plugins/td-composer/legacy/common/wp_booster/td_social_sharing.php on line 77

Warning: Illegal string offset 'title' in /var/www/go-to.rest/html/blog/wp-content/plugins/td-composer/legacy/common/wp_booster/td_social_sharing.php on line 79

Церква святого Миколая в селі Рекіти

0
(0)

Село Рекіти Міжгірського району Закарпатської області є одним з найдавніших в усьому районі і напрочуд мальовничим куточком Закарпаття.

Історичні документи свідчать, що в районі теперішнього села Рекіти перші поселенці з’явились в XVI столітті. Через сто років, в XVII столітті, коли село вже розрослося, на схилі гори була побудована гарна дерев’яна церква з смерекових брусів, названа на честь святого Миколая. Теперішнього виду церква набула після чергової реконструкції в 1854 році (ще одна перебудова відбулась в 1751 році, можливо це було зумовлено черговим перенесенням споруди на нове місце).

Церква двозрубна, складається з трьох частин, хоча спочатку вона була триверхою бойківського типу. Із-за того, що церква стоїть на схилі горі, для того, щоб добитись горизонтального положення будівлі, під східною частиною церкви було споруджено додатковий зруб. Нава і бабинець мають п’ятистінний зруб, до якого прилягає більш вузький прямокутний зруб вівтарної частини. Високий і доволі стрімкий дах п’ятистінного зрубу плавно переходить над вівтарем в більш низький трискатний. До стіни бабинця з західної сторони примикає одноярусна галерея, а над бабинцем здіймається не дуже висока квадратна башта-дзвіниця, восьмигранний шатровий дах котрої переходить в гострий шпиль з хрестом.

По периметру церкви влаштовано піддашя, яке спирається з трьох сторін (південної, східної і північної ) на фігурно вирізьблені випуски зрубів, а біля західної стіни – на стовбці галереї-турнаца, колись відкритої, а нині заскленої. Дах церкви покритий дранкою. Стіни оббиті дошками.

Поруч з церквою знаходиться двоярусна квадратна дзвіниця з восьмигранним шатровим дахом, який має кулеподібне завершення. В нижньому ярусі міститься відкритий ґанок з односкатним дахом, а в верхньому – ряд арок голосниць, через які лине мелодія дзвонів. Дзвіниця побудована в XVIII столітті, однак нинішнього виду набула після реконструкції всього храмового комплексу в 1854 році.

Маленька дерев’яна церква і дзвіниця розташовані таким чином, що з будь-якої сторони створюють ідеальну композицію.

Наскільки корисною була ця стаття?

Натисніть на зірку, щоб оцінити статтю!

Середній рейтинг 0 / 5. Підрахунок голосів: 0

Поки немає голосів! Будьте першим, хто оцінить цю статтю.

Ми шкодуємо, що ця стаття не виявилася корисною для вас!

Давайте покращимо цю статтю!

Розкажіть, як ми можемо покращити цю статтю?

{{ reviewsOverall }} / 5 Користувачів (0 голосів)
Подобається
Що люди говорять ... Залиште свій відгук
Сортировать по:

Будьте першим, хто залишить відгук.

User Avatar User Avatar
Проверенный
{{{review.rating_comment | nl2br}}}

Показать больше
{{ pageNumber+1 }}
Залиште свій відгук

Ваш браузер не поддерживает загрузку изображений. Пожалуйста, выберите современный браузер

Схожі історії

Discover

Реабілітаційний центр бурого ведмедя біля озера Синевир

Реабілітаційний центр бурих ведмедів «Синевир» – це величезна, екологічно чиста територія площею понад 12 га. Вона огороджена парканом, який знаходиться під електричною напругою. Національний природний парк «Синевир» не випадково було обрано для будівництва такого центру. Його природно-кліматичні умови та місце розташування повністю відповідають потребам бурих ведмедів. У верхній частині центру встановлено 6 кліток та 2 секції для утримання ведмедів з різним віком та станом здоров’я. Тут також розташовані басейни і барлоги. Туристи мають можливість спостерігати за клишоногими через спеціальні сітки і огорожі.

Ужгородський район

На території Ужгородщини є багато унікальних пам’яток садово-паркового мистецтва, створених знатними угорськими родинами: Ужгород – парк Лаудона, парк Підзамковий; Невицьке – парк Вагнера; Великі Лази – парк Плотені; Чертеж – парк 1848 року. В районі росте понад 300 видів екзотичних рослин, особливо хочеться виділити японську сакуру, кипарисовики, гімалайські сосни, павлонію, магнолію.

Легенда водоспаду Шипіт

Посеред смарагдових Карпат, поблизу села Пилипець біля підніжжя гори Гимба, розкинувся чарівний водоспад Шипіт, який відносять до одного з семи чудес української природи

Ужгородський замок. Легенди та історії

Ужгородському замку близько 1000 років. Спочатку фортеця була дерев'яною. А стіни навколо побудували в 1653-1658 роках, як раз під час польської навали

Класифікація Закарпатських замків

Вперше споруди оборонного призначення з’явились в Закарпатській області ще в бронзовому віці. Тоді вони представляли собою городища, оточені земляними валами і ровами (Арданівське, Стремтура (Іршава), Галіш-Ловачка (Мукачево), Боржавське (Вари). Найдосконаліший різновид оборонних споруд середньовіччя в Закарпатті представляють замки XI-XVIII століть. Дослідники виділяють два види фортець. Перший був призначений для нагляду за навколишніми землями і отримання данини з них, а також для постійних нападів. Це Мукачівський, Квасовський, Бронецький, Невиицький замки. Другий тип – замок-охоронець підвладних територій: Ужгородський, Виноградівський, Королевський, Чинадіївський, Середнянський.

Євреї на Закарпатті

Єврейське заселення Закарпаття розпочалось ще в XV столітті, але більша частина євреїв переселилась в наш край у XVIII столітті. Вони переїхали сюди з Галичини, де перенаселеність, політичні збурення і постійні гоніння зробили їх життя нестерпним. Закарпаття ж в той час було дуже обезлюдненим внаслідок війни 1703-1711 років і могло прийняти велику кількість переселенців. Вже в 1787 році 6311 євреїв населяли комітати Унг, Берег, Угоча і Мараморош. В першій половині XIX століття імміграція з Галичини проходила в ще більшому масштабі. Подальший ріст міграційних процесів і висока народжуваність призвели до значного приросту єврейського населення. В 1910 році єврейські общини вищезгаданих чотирьох комітатів нараховували 128 791 людину.

Popular Categories

Коментарі