Перші письмові згадки про Торунь знаходимо в документах першої половини XVII століття. Поскільки теперішня церква, як свідчить дата, вирізана на дверному обрамленні, побудована на початку XIX століття (1809 р.), можна припустити з урахуванням набожності закарпатців, що в селі і до 1809 року, могла існувати якась церква, про яку не збереглося свідчень.

Теперішня церква розташована в центрі села на високому уступі гори на лівому березі Ріки. Церква тризрубна, з широкою баштою над бабинцем з барочним завершенням, вкритим позолоченою бляхою. Прямокутний зруб нави ширший за інші зруби. Дах нави і бабинця двоскатний, доволі високий, розташований над коробовим перекриттям нави і плоским перекриттям бабинця. Східний зруб перекритий більш низьким дахом, який так само, як і дах нави з бабинцем, стрімко здіймаються вверх. Піддашя, яке оточує церкву по периметру, на західному фасаді переходить в двоярусний ґанок, який складає одне ціле з бабинцем, оскільки зроблений одночасно з ним. Спочатку ґанок був у вигляді відкритої аркади на різьблених стовбцях. Додають вишуканості храму різьблений карниз та вінці зрубів, профільовані у формі «качурів». Тепер ґанок засклений, що до певної міри змінило архітектуру церкви. В інтер’єрі церкви привертає увагу прохід між бабинцем і навою, декорований різьбленням.

Торунська церква Введення Пресвятої Богородиці, збудована зі смереки 1809 року, настільки подібна до присліпської церкви, звичайно, не повторюючи її, що напрошується думка про спільних авторів обох храмів.