🕒 Дата останнього оновлення статті: 07.01.2024 в 19:09 | 🖋 Автор: Віктор Шатров
Надсилайте актуальну інформацію та отримуйте більше цільових клієнтів. Ми розмістимо ваш об’єкт у нашому каталозі та покажемо поруч із локаціями, а також у загальному каталозі, це безкоштовно!
🕒 Дата останнього оновлення статті: 07.01.2024 в 19:09 | 🖋 Автор: Віктор Шатров
Дійдівське озеро – це залишок болота Чорний Мочар, на місці колишнього піщаного кар’єру. Назва походить від села Дийда (колишня назва – Дідове), яке знаходиться за кілька кілометрів на захід від Берегово. Старожили запевняють, що в озері живе величезний чорний змій із довгою шиєю та товстим тулубом. Відштовхуючись від цього опису можна припустити, що дийдівське чудовисько є родичем всесвітньо відомого монстра із шотландського озера Лох-Несс. За словами місцевих жителів, раніше під час нічних купань на озері часто безвісти зникали люди, і ці жертви приписували таємничому змію. Однак останніми роками не було зафіксовано жодного такого випадку.
Влітку озеро Дійда є улюбленим місцем відпочинку для закарпатців та гостей краю. На озері створено центр вітрильного спорту, діють кафе та медичний пункт.
Зміст
🗺 Місцезнаходження | 48°12’52.27″N 22°35’15.53″E |
💧 Максимальна глибина | 16 м |
🌊 Площа водойми | 54,6 га |
🧭 Відстань від м. Берегове | 7 км |
🚙 Дорога для | Автомобіля, пішки |
🏕 Стати з наметом | Так |
🏡 Житло поруч | с. Дийда, м. Берегове |
☕ Кафе та магазини | с. Дийда, м. Берегове |
Інша легенда про озеро сягає тих часів, коли до Карпат рушила татаро-монгольська орда, залишаючи за собою смерть та руїни. Тоді місцевий пан Баркач наказав спорудити через болота Чорний Мочар міст. Через цей міст люди несли каміння та землю, насипали пагорб та збудували фортецю. Цей замок став порятунком для місцевих жителів від ординської навали. Татаро-монголи довго намагалися його здобути, проте після довгих кровопролитних боїв змішані були з цими землями.
Проте невдовзі фортецюю захопила розбійницька зграя («двадцять і чотири розбійники»), а хороброго Баркача розбійники вбили. Ватажок розбійників Борат закохався у дочку пана із сусіднього села Кривого. Батько красуні, звісно, відмовився віддавати свою дитину за розбійника. Тоді Борат розлютився і здійснив кривавий напад на Криве саме в той момент, коли дівчина виходила заміж за місцевого лицаря. Борат не пошкодував нікого, загинули всі учасники весільної церемонії, у тому числі молоді. Усіх селян було вбито, а будинки спалено. З того часу тільки урочище Криве пам’ятає, що колись у цих місцях було село. Тоді в людей скінчився терпець, вони зібралися – і знищили лігво розбійників. З того часу городище над озером Дийда пустує.
Дійдівське – це молоде озеро, вік якого становить менше 50 років. На цьому місці кілька століть перебував піщаний кар’єр, але його закрили ще за СРСР. Пов’язано це з негативним впливом процесу видобутку піску на найближчі будинки селища, тобто від вібрації вони просто руйнуються. Згодом на місці закритого кар’єру утворилася водойма.
Площа озера Дідового становить 54,6 га. Максимальна глибина – 16 м, а за твердженням місцевих жителів, найглибше місце – 20м.
Біля озера Дийда на Закарпатті чудово розвинена інфраструктура, зручно розділена на кілька частин: пляжна зона, місце для відпочинку в наметах та котеджна зона, розташована на іншому березі. Котеджі встановлені в 2 ряди та здатні одночасно прийняти пару сотень туристів, у них облаштований індивідуальний вихід на пляж. Також можна винайняти житло у найближчому с. Дийда чи у с. Велика Бойгань.
Вхід платний у Дідове озеро Закарпаття платний вартість 50 грн з однієї людини, в цю ціну входить доступ до басейну для дітей, ігрового майданчика, паркувального місця та лежаків. На березі є великий вибір водяних атракціонів, з яких можна зняти катер, банан, катамаран, пігулку або проїхатися на водній гірці. Також спеціально облаштовано територію для ігор у волейбол та футбол. На пляжі знаходиться продуктовий магазин та піцерія, де можна перекусити у розриві між купанням та іграми.
Кожен чоловік чи то досвідчений рибалка чи любитель обожнює рибалку. Адже кожен полюбляє похвалитися перед друзями спійманими трофеями. Рибалка – відмінне поєднання азарту, тиші та спокою.
В озері водиться: короп, щука, окунь, сом, лящ, карась, білий амур, плотва, товстолоб, судак, йорж, сазан тощо.
З кожним роком відпочинок на озері Дийда набирає все більшої популярності, що сприяє виникненню нових варіантів житла. Окрім згаданих активно будуються приватні домоволодіння, міні-готелі, котеджі, де Ви зможете підібрати найбільш зручний варіант.
🔰 Старт | Від Укрпошти (с. Дийда) |
🚶 Відстань пішки | 2,1 км |
Для того, щоб потрапити на берег чудового озера Дийда, бюджетним туристам без власного авто рекомендуємо вирушати поїздом у бік Ужгорода та вийти на станції Мукачево. З Мукачево автобусом або таксі (яке здивує невисокими цінами) слід вирушити до міста Берегове, а вже звідти автобусом Берегове – Дийда можна доїхати до самого села, де будь-який житель Вам підкаже шлях до озера, правда Вам слід приготуватися до наявності певного мовного бар’єру, адже більшість мешканців села угорськомовні. Орієнтиром буде магазин при в’їзді до села, перед яким слід повернути праворуч, щоб потрапити до закарпатського «Лохнесу».
На власному авто слід їхати трасою Київ – Львів – Чоп (М-06) у Мукачеві. У місті, на другому кільці, поряд із пунктом поліції, необхідно повернути у бік Берегово згідно з вказівником. Так Ви поїдете на дорогу Р-54. Нею прямуйте до Берегова. В’їжджати до міста потрібно головною дорогою (вул. Б. Хмельницького), а за залізничним переїздом слід повернути праворуч у бік села Дийда. Прибувши до села, поверніть праворуч перед магазином. За кілька хвилин Ви побачите «Карпатське море».
Автор статті: Віктор Шатров
Кількість статей: 1100+
Знання мов: українська, англійська
Улюблена цитата: “Подорож – єдина річ, купуючи яку, стаєш багатшим“
Народився і все життя прожив в місті Ужгороді. Закінчив з золотою медаллю Ужгородську школу №1 ім. Т.Г. Шевченка (нині Ужгородський ліцей ім. Т.Г. Шевченка). Навчався на історичному факультеті ДВНЗ “УжНУ”, який закінчив з відзнакою в 2009 році. Працював старшим науковим співробітником Закарпатського музею народної архітектури та побуту, викладачем Східно-європейського слов’янського університету.