Середнє

Село Середнє

Селище міського типу Середнє розташоване над річкою Веля (впадає в Латорицю). Сьогодні на площі 432 га проживає більше 6 тисяч осіб.  Більшість мешканців — української національності, біля 25% — словаків, є угорці та роми.Сьогодні Середнє – це маловідоме місце, де переплелись історія та краса природи Закарпаття.

Прекрасні краєвиди, незрівнянні гірські та рівнинні ландшафти, м’який клімат з давніх давен притягували сюди людей. Вони селилися в основному березі річки, але а часом, вирубуючи прадавні ліси, розширювали територію свого існування та господарювання. Саме про це свідчать результати археологічних розкопок, які проводились в околицях Середнього.

Історія села Середнє

Перші поселення людей на цій території датуються ще XI тисячоліттям до н.е., що відноситься до мезоліту (середнього кам’яного віку). На зміну мезоліту прийшов неоліт (новий кам’яний вік) – VІ-ІV тисячоліття до н.е., що характеризується переходом до скотарства та землеробства. Стоянки людей того часу також знайдено поблизу Середнього. Минали часи. На зміну кам’яному віку прийшов мідний, бронзовий і, нарешті, залізний, який можна вважати віком найвищого розвитку доісторичних племен на території Ужгородщини. Найбільшим поселенням того часу вважається поселення поблизу Середнього (друга половина І ст. до н.е.).

Плинув час історії, минали віки та тисячоліття, відповідно змінювалися і заняття жителів давньої Середнянщини. Невисокі гірські схили, що впритул підходять до села, колись були вкриті густими лісами. Його мешканці, які на той час займались землеробством та скотарством, поступово вирубували ці ліси й насаджували виноградники. Достеменно відомо, що вже в XIV ст. Середнє славилось своїми виноградниками та вином.

Виникнення виноградарства як одного з видів господарської діяльності людини уквітчане легендами. У кожній виноробній країні, кожному виноробному районі люди складали свої легенди та міфи про виноград та вино. Всі вони чимось схожі між собою, але кожна з них має свої національні особливості. Легенда про виникнення виноградарства і виноробства існує і на Середнянщині.

Легенди Середнього

У давні часи, коли на олімпі сиділи грецькі боги і керував ними старий Зевс, багато турбот завдавав йому та іншим богам молодий Вакх – бог родючості, виноградарства і виноробства. Умовляння не допомагали. Тому за велінням безсмертних Вакх мав постати перед судом богів. Та нещасний п’яниця та гульвіса навіть туди з’явився на підпитку. Чаша терпіння переповнилась: Зевс, взявши в руки блискавки-нагайки, вигнав бідолаху з Олімпу. А щоб остаточно відлучити Вакха від вина, вирішив вислати його в місця, де люди ніколи не займались виноградарством. І свій вибір Зевс зупинив на південно-західних схилах Карпат. Але вигнаний з Олімпу Вакх встиг прихопити з собою виноградну лозу, і, не гаючи часу, почав навчати місцевих жителів мистецтву виноградарства та виноробства. Наші предки легко освоїли цю науку, яка незабута і по сьогоднішній день.

Цю легенду можна зважати красивою казкою і тільки. Але, як відомо, в кожній казці є доля істини. Життя без казки, без міфу, без легенди було б нудним та нецікавим. Та й самі легенди на голому місці не виникають, бо, як кажуть в народі, диму без вогню не буває. І чим старіші ті чи інші події або будівлі, тим більше вони обростають різноманітними тайнами та легендами. Селище Середнє в цьому відношенні також не є винятком. По сьогоднішній день виникнення та історичний розвиток Середнього покриті густою завісою невідомості, легенд і тайн.

Середнянський замок тамплієрів

Відстань з Ужгорода до Мукачева – 42 кілометри, а посередині між ними розташоване селище міського типу Середнє. Середнє вперше згадується в XII столітті. Назва виникла саме внаслідок розташування між двома головними містами Закарпаття.

За легендою, засновники Середнього декілька раз змінювали дислокацію свого населеного пункту, поки він не опинився точно посередині між попередніми місцями розташування.

Середнє славиться залишками замку тамплієрів XIII століття. Середнянський замок вважається найсхіднішим форпостом цього могутнього середньовічного ордену і чи не єдиним замком Срібної землі в романському стилі. Тамплієрів, які були не тільки воїнами і монахами, але й підприємливими бізнесменами, в Закарпаття привело біле золото середньовіччя – сіль, якою дуже багаті ці землі. Крім бізнесу тамплієри займались наданням медичної допомоги місцевому населенню. Вони навіть вміли робити хірургічні операції.

Історія Середнянського замку

В 1312 році орден тамплієрів було ліквідовано, після чого фортецю передали монахам Святого Антонія, які також займались медичною практикою. Згодом, в 1380 р. замком заволоділи монахи ордену св. Антонія, які займались поширенням латинської писемності та навіть відкрили школу. Пізніше, в період правління Карла Роберта Анжуйського, Середнянський замок став яблуком розбрату між фаворитами короля магнатами Другетами і феодалами Палочі. Феодальна міжусобиця тривали майже сто років, перш ніж Середнім остаточно заволоділи представники роду Палочі. Після загибелі останнього представника цього роду від руки османського воїна в битві при Могачі 1526 року, замок перейшов під владу роду Добу. Найбільш прославленим представником цього роду був Іштван Добо, який в 1552 році в ході австро-турецької війни керував героїчною обороною Егера. В ході неї невеличкий загін воїнів в кількості менше 2000 солдат стримував натиск величезної  армії Алі-Паші, яка нараховувала понад 100 тисяч воїнів, протягом більше місяця. Іштван Добо неодноразово бував в Середнянському замку. Його син за допомогою праці турків, які потрапили в полон, обновив і серйозно укріпив фортецю.

В XVII-XVIII століттях фортеця ставала ареною постійних сутичок під час перманентних війн. Замок почав занепадати. Під час повстання куруців на початку 18 століття Середнянський замок зазнав серйозних руйнувань. Більше його не відновлювали.

Як доїхати до замку Тамплієрів

Щоб дістатись Середнянської твердині слід їхати по центральній вулиці селища, повз автобусну зупинку і великий храм направляємось до млина, біля якого повертаємо в невеличкий провулок направо. Ще декілька десятків метрів і справа від дороги видніються сірі руїни башти-донжону, єдиного вцілілого фрагменту Середнянського замку. Донжон є головною і найбільш характерною ланкою оборони будь-якої фортеці романського стилю, його попередники – прикордонні римські дерев’яні башти римлян вздовж Рейну і Дунаю. Донжон Середнянського замку висотою 20 метрів і складався з трьох ярусів. Стіни замку мали товщину 2,6 метри.

До наших днів збереглись перші два яруси башти, третій – зберігся частково. На першому ярусі розташовувались арсенал і в’язниця. Поряд з донжоном знаходиться яма, засипана камінням. Є версія, що це залишки колодязя. Також біля донжону можна побачити залишки двох ліній оборони – дерев’яного частоколу і кільця рову з валом.

Існує версія, що саме поряд з цим замком тамплієри заховали свої скарби. Хто-знає можливо в майбутньому якомусь щасливцю поталанить їх знайти.

Середнянські храми і монастирі

Також у Середньому є змога побувати у трьох храмах. Перший з них – греко-католицький – у центрі села, другий – православний – Успіння Пресвятої Богородиці та третій найстаріший – римо-католицький храм Св. Луки, євангеліста 1806 року. Ще ви зможете завітати й у чоловічий францисканський монастир і монастир сестер Згромадження Ісуса.

Середнянські вина: історія і сучасність

Місцевий клімат сприятливий для виноградарства, і вже в епоху середньовіччя тут вирубували ліси, щоб засадити звільнені земельні ділянки лозою. Вперше місцеве вино згадується в 1417 році. Виноград збагатив Середнє, зробив його одним з найзаможніших поселень краю. Син власника Середнього Іштвана Добо в XVI столітті розширив винні підвали за допомого праці полонених турків. За легендою полонених турків так жорстоко експлуатували на цих роботах, що всі вони загинули. Ще довго місцеві жителі називали середнянські підвали не інакше як «турецькі».

Зараз загальна довжина підземних коридорів становить майже чотири кілометри. До 1946 року частини підземних лабіринтів знімали для витримки своєї продукції місцеві приватні винороби. Досі коридори підземель називають на честь їх колишніх господарів: Арвайка, Бетонка, Шайка, Киричаненко.

В радянські часи в підвалах не тільки витримували місцеві алкогольні напої, але й зберігали імпортні: французькі, португальські, іспанські та алжирські. Після потрібної витримки ці вина відправляли в цистернах в Москву, Київ, Харків.

Підвали і сьогодні використовує за призначенням вин завод «Леанка» (що угорською означає «дівчинка», так називається відомий середнянський сорт винограду). На стіні підвалу  збереглась дерев’яна табличка з написом: «Видовбано стараннями благородних братів, спадкоємців і власників замку в Середньому, Франциска Стефана і Домініка Добо з Руської. Року Христового 1557». За легендою брати Добо пристосували під винні підвали частину підземного ходу, який начебто  вів з місцевого замку в Мукачівський замок.

В XVII столітті середнянські вина навіть експортувались в Західну Європу. Коли в 1711 році Середнє відвідав російський цар Петро I, повертаючись з Прутського походу, він спробував місцеве вино і воно так сподобалось, що монарх наказав придбати ділянку середнянських виноградників. Середнянські вина дегустували Н. Чаушеску і Л. Брежнєв.

Де скуштувати Середнянські вина

Скоштувати напій, який полонив царя, можна і в наші дні, потрапивши на екскурсію-дегустацію в середнянські винні підвали. Найвідоміший місцевий бренд – вино «Троянда Закарпаття». В 1966 році воно отримало золоту медаль на міжнародній виставці в Софії. Це найдорожче вино в середнянському асортименті. Серед інших видів: «Перлина Карпат», «Середнянський замок», «Спокусниця», «Рислінг закарпатський», «Каберне».

Як доїхати

Температура у виритих в туфі підвалах цілий рік тримається позначки 12 Сº. Кадки дуба, в яких зберігається вино, мають об’єм від 700 до 5000 літрів. В кожній бочці протягом всієї її «кар’єри» завжди зберігається вино тільки одного сорту. Місцевий гігант може вмістити 10 594 літри вина! Якщо кожний день споживати по 300 грам цього напою, людині вистачить такої ємкості на 106 років. Дегустаційний зал також знаходиться під землею. Він розташований за адресою смт. Середнє, вул. Шевченка, 8 та приймає відвідувачів в будні дні з 08.00 до 17.00. У вихідні дні в зал можна потрапити на екскурсію лише за попередньою домовленістю.

Де зупинитись в Середньому?

Одним з найкращих варіантів розміщення в Середньому є готель “Короп” (координати для GPS навігатора: 48°30’26.3″N 22°31’08.1″E (48.507306, 22.518917). Готель налічує 19 номерів з усіма зручностями, ресторан, бар, терасу. Побудовано його було у 1980 році для обслуговування іноземних туристів, які їхали на олімпіаду до м. Москви. Нещодавно реконструйований готель пропонує розміщення в одно-, двох-, та трьохмісних номерах рівня двох і трьох зірок. Номери обладнані зручними, добротними меблями. У кожному номері є телевізор, душ та санвузол. Номери категорії люкс і напівлюкс складаються з двох кімнат і дозволяють розмістити до 4-х гостей. Просторі, комфортні номери з радістю відкривають двері для людей з різним рівнем достатку. Відпочинок у Закарпатті – це відпочинок у готелі «Короп». Ціни за номер від 878 грн. Детальніше про наявність вільних номерів можна дізнатись за наступними контактами: email: info@corop.com.ua; tel.+38066 3810795 Тамара Остіан

Любителі затишного відпочинку можуть обрати готель Соломія розташований за адресою: смт. Середнє, вул. Ставкова, 18. Для комфортного розміщення в Solomia пропонується лише одна категорія – апартаменти. У числі додаткових зручностей в апартаментах є сейф, кондиціонер, робочий стіл. У доступному користуванні є телевізор з плоским екраном. У розпорядженні постояльців у ванній кімнаті є фен. У розпорядження гостей надається холодильник, електрочайник, кавоварка. На прилеглій території є тераса. В апартаментах обладнана сучасна система звукоізоляції. Із вікон деяких номерів відкривається чудовий вид на озеро та сад. Серед зручностей в апартаментах є камін. Є парковка для автотранспорту. Недалеко звідси можна займатися риболовлею. Приємно провести вечір за грою в більярд. За попередньою домовленістю для гостей організують трансфер з/до аеропорту. Працює бар з напоями на будь-який смак. Надається послуга доставки продуктів. Провести час з користю для здоров’я можна в сауні. Передбачено вільний доступ в Інтернет. Для дітей передбачено дитячий ігровий майданчик на прилеглій території.

Де поїсти в Середньому?

Найкращим місцем для того щоб скуштувати місцеві страви є розташований в однойменному готелі ресторан “Короп”. Така назва обумовлена тим, що фірмовим блюдом цього ресторану є смажений короп, а також інші рибні страви. Маленькі озера перед рестораном створюють неповторну атмосферу тиші і спокою. У меню ресторану Ви знайдете багато страв і напоїв на будь-який смак. Ціни в ресторані помірні, а смак страв неперевершений.

Як доїхати в Середнє?

Розташоване смт. Середнє на трасі М06-Е50 за 22 кілометри від обласного центру. Відтак найлегше дістатись до нього можна на власному автотранспорті або ж автобусом. Автобуси з Ужгорода і Мукачева зупиняються в Середньому майже щогодини. Найближчі залізничні вокзали знаходяться в Ужгороді і Мукачеві. Крім того, в Ужгороді знаходиться аеропорт, який має регулярне авіасполучення сполучення з Києвом. Як з аеропорту так із воказілів можна замовити трансфер до смт. Середнє.

В будь-якому разі подорож в Середнє буде незабутньою. Відвідини селища залишать приємні спогади про терпкий присмак середнянських вин і чарівну ауру замку тамплієрів.