Музей солекопалень

Цей унікальний музей може познайомити з історією розробки родовищ солі в Закарпатській області. Музей засновано в 1973 році. Засновником музею став Лукач Карл Іванович (1924-2008). Він майже все своє життя віддав вивченню солевидобутку в Закарпатті. В наші дні музеєм історії солекопалень керує син Карла Івановича.

Музей розташовано біля шахт Солотвинського солерудника за адресою смт. Солотвино, вул. Шахтарська, 2. Це один з найбільших в Європі солерудників. Місцевих запасів солі спеціалісти нараховують понад триста мільйонів тонн, а товщину пласту промислової розробки оцінюють в триста метрів. Нажаль, сьогодні шахти солотвинського солерудника не діють. Вони затоплені водою, а селище потерпає від карстових процесів.

Сіль тут почали видобувати ще в II столітті. Тут неодноразово були знайдені римські монети II-IV ст. В 1409 році вперше згадується сучасна назва поселення Златіна, що з часом трансформувалась у слов’янську назву Солтвино.

В давнину сіль в Солотвині видобували відкритим способом. Солекопачі просто розкопували ступінчаті ями, глибина яких сягала до двадцяти метрів. Потім почали розкопувати конусоподібні або «чортові» ями, глибина яких могла сягати ста п’ятдесяти метрів. Спускались в ці конусоподібні ями по спеціальних зв’язаних одна з одною драбинах, а великі шматки солі піднімались з ями огорнутими в спеціальні сітки сплетені з мотузків або буйволячої шкури. Потім їх розділяли на рівні куби, кожен з яких позначали особистим клеймом гірника і віддавали спеціальному чиновнику, який перебував на королівській службі.