Найвище гірське місто України
Місто Рахів знаходиться в самому центрі Карпат та усієї Європи. На північ від нього знаходиться місце злиття річок Білої та Чорної Тиси.
Коли приїжджаєш до Рахова, пам’ятки зустрічають тебе одразу. Край вважається найвищою точкою на карті України. У середньому його висота перевищує 0,8 км. Тут знаходиться найбільший перепад висоти між вулицями. Найнижча розташована на позначці 400 м, а найвища – на 1 км.
Життя у високогір’ї нерозривно пов’язане з грозами, які вирують у місті в середньому 43 дні на рік.
Рахів пов’язаний залізничним сполученням з Івано-Франківськом та Львовом, а до Ужгорода звідси легко дістатися автобусом.
На сьогоднішній день тут мешкає понад 15 тисяч осіб.
За легендою назва міста походить від дієслова «рахувати». Місцеві корінні мешканці кажуть, що за старих часів місцевість була обрана опришками для перерахунку награбованого. Інші старожили впевнені, що бухгалтерію на такому жвавому місці вели чесні купці.
У хроніках перша згадка про Рахів датується в 1447 р. Спочатку місто населяли втікачі – галицькі та закарпатські селяни, які влаштувалися тут і зайнялися лісозаготівлею, сплавом та скотарством.
У 16 ст. він був пов’язаний кабальними зобов’язаннями з Великобичківською казенною домінією.
До середини 17 століття Рахів почав швидко розвиватися, перетворившись на центр торгівлі. Подібним віянням сприяло його географічне розташування на стику торгових шляхів Угорщини, Галичини, Молдови та Трансільванії. Тому екскурсії Рахів пропонує насичені та цікаві.
У 18 в. населення району взяло участь в опришківському русі під керівництвом Івана Пинті, Олекси Довбуша та Федора Бойка.
На початку 19 століття на лівобережжі Тиси прийшли німецькі колоністи з міста Zips, тому його передмістя отримало назву Ципсерей.
У другій половині століття Рахів стає окружним центром.
Під час Першої Світової тут велися запеклі бої та двічі його займала російська армія.
У 20-30-х роках минулого століття місто входить до складу Чехословаччини та швидко стає центром європейського туризму. Багаті мандрівники навіть починають звати його гуцульським Парижем. Питання до мандрівників в Рахів, що подивитися, не стояло на порядку денному.
Під час Другої Світової тут було заарештовано, інтерновано чи розстріляно понад дві з половиною тисячі мешканців. А в середині жовтня 1944 р. місто зайняла радянська армія. До 1958 р. Рахів стає районним центром.