Кожна із чотирьох терас парку “Адамівка” в свій час були облаштовані чудовими прогулянковими галереями поруч із джерелами. Вже в ті далекі часи науковці довели факт, що для досягнення максимального оздоровчого ефекту цілющих джерел дуже корисними є постійні прогулянки на свіжому повітрі.
Першу таку криту дерев’яну галерею в стилі модерн збудували ще в 1896 році за проєктом львівського архітектора Владислава Галицького поруч із джерелом “Марія”. Наступною подібною спорудою став споруджений трохи пізніше з елементами “закопанського” стилю павільйон поряд з джерелом “Нафтуся”.
В галереях можна було прогулюватись в затишній атмосфері навіть під час дощу і сильного вітру. Ці чудові дерев’яні галереї не збереглися до наших днів, однак, проводяться активні роботи з метою їх відновлення.
В радянські часи парк продовжував розростатись і облаштовуватись. Зокрема, в середині 20 століття нижню частину “Адамівки” прикрасили круглою альтанкою, яку назвали музикальною. В 1959 році під дахом цієї альтанки оркестр з м. Ярослав вперше виконав мелодії відомих композиторів. З тих пір і до наших днів тут щодня надвечір виконують музичні композиції.
Більш ніж сто років існування парку “Адамівка” супроводжується великою кількістю активної праці по його облагородженню і облаштуванню. Постійно прокладаються нові стежки та алеї, висаджують нові дерева та кущі. Для адаптації рослин до мікроклімату парку певний час вони витримувались в Німеччині, де клімат схожий з передгір’ям Карпат. В парку споруджувались оранжереї, куди переносили частину рослин взимку.
Серед флори парку “Адамівка” можна помилуватись тюльпановими деревами, Веймутовими, кримськими і чорними соснами, софорами японськими, розами-рогозами, бархатами амурськими, сакурами, магноліями та іншими рідкісними рослинами.
Тому й не дивно, що в 1984 році парку “Адамівка” надали статус пам’ятки садово-паркового мистецтва. А вже в роки незалежності, а саме 29 липня 2020 року, “Адамівку” включили в список об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
